19.Юридична підстава кримінально-правової кваліфікації

Види правових норм, які використовуються при кримінально- правовій кваліфікації.

Однією з поширених класифікацій норм кримінального права є їх поділ на забороняючі (чи заборонні), роз'яснюючи (дефінітивні), виключні (обмежувальні) та стимулюючі (або заохочувальні). Саме така класифікація повинна бути врахована при визначенні видів норм, які мають кваліфікаційне значення.

Забороняючі норми встановлюють ознаки злочину та передбачають вид і міру покарання за його вчинення. Диспозиції і санкції таких норм закріплені в статтях Загальної та Особливої частин КК. Виключні (обмежувальні) норми — ті, які встановлюють ВИНЯТУ О загальних правил — передбачають випадки, коли кримінальна відповідальність не настає.

Стимулюючі норми кримінального права заохочують громадян л: поведінки, бажаної для держави і суспільства. Таким чином, можна зробити висновок, що підставою кримінально- правової кваліфікації є статті КК, у яких закріплені забороняючі, виключні та стимулюючі норми. Статті кримінального закону, які використовуються при кваліфікації

Безпосередньою підставою кваліфікації пропонується вважати такі статті, на які при кваліфікації робиться пряме посилання. У них прямо встановлені ознаки діяння, які виражають його специфіку, відмінність від інших пося¬гань, передбачених кримінальним законом. .

При кваліфікації доводиться звертатися і до санкції кримінально-правової норми. Це має місце, коли:

• у санкції вказані ознаки злочину;

• вид покарання дозволяє визначити зміст ознак, названих у диспозиції статті;

• порівняння розмірів та видів покарання дає можливість визначити ,чи потрібна кваліфікація скоєного за сукупністю;

• коли санкція використовується при розмежуванні злочинів.

У теорії кримінального права диспозиції статей Особливої частини за способом описання конкретного виду злочину прийнято ділити на чотири види: прості, описові, бланкетні і відсильні. Зустрічаються також диспозиції, у яких поєднуються ознаки декількох видів диспозицій — змішані.

Проста диспозиція рідко може бути застосована без спеціального тлумачення —

Описова диспозиція нерідко містить ознаки, для встановлення яких потрібно у свою чергу звертатися до інших джерел. Бланкетна диспозиція містить пряме посилання на норми, які не містяться у статті кримінального закону. Відсильна диспозиція, як правило, передбачає встановлення не наявності, а відсутності ознак злочину, встановлених іншою статтею закону.

20. Склад злочину і його значення для кримінально-правової кваліфікації

У складі злочину знаходять прояв кваліфікаційна, кримінально- пропесуальна, кримінологічна, криміналістична функції!, він є основою, яка об'єднує різноманітні галузеві характеристики суспільно небезпечного посягання: кримінально-правову (кваліфікаційну), кримінально-про¬цесуальну (доказову), криміналістичну (слідову), кримінологічну (запобіжну)

Вказані у статтях Загальної та Особливої частин кримінального закону ознаки, сукупність яких необхідна і достатня для того, щоб визнати вчинене діяння злочином, прийнято називати юридичним складом. Необхідними ці ознаки є тому, що відсутність хоча б однієї з них свідчить про відсутність складу злочину в цілому. Достатніми — бо для кваліфікації скоєного як певного злочину не потрібно встановлювати наявність якихось додаткових ознак.

Елементи та ознаки складу злочину, які використовуються при кримінально-правовій кваліфікаціїПоняття «склад» означає наявність сукупності частин, які утворюють щось єдине, ціле. У складі злочину такими частинами є елементи та ознаки складу злочину.

Поділ ознак складу злочину за елементами, як і кожний поділ, є умовним. Так, особлива жорстокість при вбивстві характеризує і спосіб вчинення цього злочину, і мотив дій винного.

Види складів злочину та їх значення для кримінально-правової кваліфікації.Склади злочинів можуть бути поділені на групи за способом їх описання в Особливій частині кримінального закону. В свою чергу такі склади злочинів можуть бути поділені на підгрупи з врахуванням, по-перше, кількості «однойменних» ознак, які утворюють кожний зі складів злочину; по-друге, з врахуванням характеру ознак, що відображені в диспозиції статті Особливої частини; по-третє, з врахуванням співвіднопіення між числом складів злочинів і кількістю статей закону, в яких відображені ці склади злочину.

21.Принципи кримінально-правової кваліфікації — це система науково о᬴рунтованих, стабільних, таких, що застосовуються свідомо, найбільш, загальних правил, на підставі яких здійснюється вибір статті кримінального закону, котра передбачає скоєне діяння, доводиться необхідність застосування саме даної статті і процесуально закрі¬плюється висновок, що діяння охоплюється саме обраною статтею.