Етика і соціальна відповідальність міжнародних корпорацій

СИТУАЦІЯ_70. Три транснаціональні нафтові корпорації - Royal Dutch, Shell Texaco u Total Finaelf - оголосили, що припиняють фінансові операції у важливому нафтовому районі дельти ріки Нігер на невизначений термін через конфлікт між двома групами місцевих племен - іджо та іцекірі.

Приводом для конфлікту стало те, що іджо вважають себе обділеними, хоча вони складають більшість у районі дельти Нігеру. На їхню думку, нафтові компанії й уряд президента Нігерії Обасанджо зробили іцекірі своїми «любимчиками»: їх частіше наймають на роботу, їхні міста і села отримують більше коштів з бюджету на розвиток.

Напередодні виборів у Нігерії іджо стали нападати на села іцекірі з вимогою змінити межі виборчих округів. Нігерійські військові зробили ряд каральних рейдів. У відповідь іджо захопили кілька десятків приналежних ТНК промислових об'єктів і пред'явили ультиматум, намагаючись задовольнити вимоги. У разі відмови іджо загрожують підірвати нафтопереробні станції і трубопроводи.

Експерт. - 2003. - №13.

Запитання

1. Яким чином можна розв'язати конфліктну ситуацію?

2. Опишіть завдання міжнародних корпорацій та уряду Нігерії щодо визначення кризи та передбачення етнічних протиріч у майбутньому.

СИТУАЦІЯ_71. Наприкінці жовтня 2002 p. розгорівся грандіозний скандал навколо корпорації Euro - Asia Agriculture, яка займається експортом квітів. При розміщенні акцій компанії на Гонконгській біржі її рекламували не інакше, як «компанію світового класу у своєму секторі». Виявилося, що її керівництво приховувало серйозні проблеми. 30 жовтня Euro -Asia "раптово" для інвесторів оголосила, що має великі проблеми з готівкою. В офісах були проведені обшуки, топ-менеджери звільнилися, а фінансові консультанти й аудитори компанії розбіглися.

Эксперт. - 2002. - №44

Запитання

1. Які класичні правила розташування акцій компанії на біржі та гарантії її фінансового стану?

2. Проаналізуйте ситуацію і запропонуйте комплекс превентивних заході в щодо попередження подібних випадків у майбутньому.

СИТУАЦІЯ_72.Останнє дослідження, проведене щотижневиком The Economist, показало, що чим більше молодих фахівців з країн, що розвиваються, одержують освіту на Заході, тим повільніше розвивається економіка цих держав. Ця парадоксальна на перший погляд закономірність викликана тим, що талановиті студенти з третього світу, за освіту яких платять уряди західних країн і різні фонди, як правило, залишаються в Європі або Америці, поповнюючи місцеві інтелектуальні ресурси. У СІЛА, наприклад, де навчається третина всіх іноземних студентів, залишаються працювати 50% тих, що закінчили докторантуру. Якщо говорити про фізиків і математиків, то тут відсоток "неповерненців" ще вищий - близько 70%.

Аналогічна ситуація спостерігається у Великобританії і Німеччині. Уряди цих країн останнім часом навіть внесли поправки в імміграційне законодавство для того, щоб кваліфіковані професіонали могли легко одержати посвідчення на проживання.

Більшість аналітиків вважають, що процес "вимивання мізків" з бідних країн завдає шкоди і без того низькому добробуту. Проблема полягає в тому, що країну залишають потенційні генератори ідей і творці нових робочих місць. їх втрата обходиться економіці держави дорожче, ніж еміграція тисяч некваліфікованих громадян. Дослідники Гарвардського університету з'ясували, що мільйон індусів, які працюють у США (що складає 0,1% населення Індії), заробляють суму, рівну 10% індійського національного доходу.

Запитання

1. Наведений приклад «витоку мізків» з країн, що розвиваються, у ряді випадків є результатом діяльності міжнародних корпорацій, які фінансують освітні програми в приймаючих країнах з метою підготовки кваліфікованих фахівців для власних виробництв. Яким чином уряди цих держав і міжнародні корпорації можуть змінити ситуацію і повернути тих, хто виїхав на навчання?

2. Наведіть приклади позитивного і негативного впливу міжнародних корпорацій на розвиток місцевих.

СИТУАЦІЯ_73. У жовтні 2003 p. Citroen оголосив про відкликання 180 тис. автомобілів Citroen 35, тому що в ободі їхніх коліс можуть з'явитися тріщини. Цей дефект був виявлений під час спеціальних випробувань при жорстких режимах експлуатації -тріщини з'являються після 120 тис. км пробігу. І хоча поки що ніхто на якість 35 не скаржився, керівництво компанії вирішило перестрахуватися, щоб уникнути проблем. Перестановка нових коліс буде зроблена за рахунок заводу - виробника.

Експерт.-2003.- №38

Запитання

1. Оцініть наслідки рішення, що прийняла компанія.

2. Наведіть аналогічні приклади, пов'язані з необхідністю здійснення превентивних заходів щодо підвищення якості і безпеки продукції.

3. Які служби та підрозділи корпорації винні в ситуації та якими мають бути заходи керівництва щодо недопущення подібних помилок?

СИТУАЦІЯ_74. Німецька Corporate Governance Komission - створена рік тому група експертів - у червні 2003 р. прийняла рішення про необхідність повної транспарентності доходів керівництва акціонерних фірм, що котируються на німецьких фондових біржах. Відтепер дані про їхні доходи мають публікуватися в пресі у рамках корпоративних річних звітів. Це положення уже включене до корпоративного кодексу Німеччини, що не є обов'язковим до виконання.

Рішення комісії пов'язане з необхідністю покращення захисту прав вкладників і акціонерів, що стало очевидним після серії скандалів з фірмовими балансами найбільших міжнародних корпорацій, які базуються в США і Європі. За словами комісара Єврокомісії Фрітса Болькейнштайна, Євросоюз має намір перешкодити "такому відповідальному ставленню" топ-менеджерів до грошей акціонерів.

Розкриття доходів топ-менеджерів має стати однією з форм громадського контролю. Плановане скорочення витрат на соціальні потреби в Німеччині, зниження біржової вартості тридцяти найбільших концернів у середньому на 30% за рік супроводжується зростанням доходів членів правлінь цих же

фірм у середньому на 4%.

У зв'язку із саботажем рішення комісії з боку керівництва більшості концернів (дані про свої доходи опублікували тільки 9 з 30) федеральний міністр юстиції Брігітте Ципрієс оголосив про необхідність прийняття спеціального закону.

Запитання

1. Що Вам відомо про фінансові махінації і скандали в найбільших компаніях США і Європи в 2001-2003 pp.? Які наслідки цих подій? Які принципи і норми ділової етики були порушені керівниками організацій?

2. Як на Вашу думку, рішення комісії є внутрішньою ініціативою німецького уряду чи існує зовнішній тиск? Поясніть свою точку зору.

3. Як Ви оцінюєте можливість і необхідність введення подібної практики в Україні?

СИТУАЦІЯ_75. З метою збереження здоров'я співробітників багато міжнародних компаній прийняли рішення призупинити виробництво в країнах Азії, у яких зафіксовані випадки атипової пневмонії у 2003 р.

Наприклад, 29 березня 2003 р. у сінгапурському представництві компанії "Motorola" занедужала одна співробітниця, і компанія зупинила виробництво, тому що ця співробітниця перебувала в тісному контакті щонайменше з 305 співробітниками.

Приклад "Motorola" наслідували й інші компанії, а саме "Intel".

Эксперт. - 2003. - № 13

Запитання

1. Оцініть рішення корпорації з точки зору понесених втрат і можливих тяжких наслідків у разі масового розповсюдження захворювання.

2. Наведіть відомі Вам приклади, пов'язані з аналогічними рішеннями.

СИТУАЦІЯ_76. На засіданні Комісії з ТНК при ООН на дев'ятій сесії 5-15 бе­резня 1991 року відзначалося, що у 1989 р. Міжурядова робоча група експертів з міжнародних стандартів обліку і звітності (МСОЗ) розглянула питання про облік природоохоронних за­ходів. Було здійснено обстеження промислових компаній у розвинутих країнах та країнах, що розвиваються.

Об'єктом аналізу були 20 підприємств Німеччини і Швей­царії, серед яких тільки 7 надають інформацію про витрати на природоохоронні заходи в значному обсязі. При визначенні розмірів затрат на природоохоронну діяльність підприємства використовували: галузеві керівні принципи; внутрішні керівні принципи; облік виробничих затрат з вичленовуванням витрат на природоохоронну діяльність в рамках рахунків по окремих обліково-калькуляційних об'єктах або рахунків у загальній бух­галтерській книзі; розподіл затрат на основі частки в загальних витратах; складання матеріального й енергетичного балансу; аналіз природоохоронної діяльності.

Аналогічне дослідження було проведено на п'яти дочірніх підприємствах німецьких і швейцарських компаніях (п'яти підприємств), а також на 5 підприємствах бразильських ТНК. Єдиним критерієм при виборі цих підприємств було те, що вони мають бути великими і виливати на навколишнє середовище. Були вибрані ті економічні сектори, у яких існує проблема заб­руднення (видобуток і переробка нафти, видобуток корисних копалин, виробництво продуктів харчування, металургія, вироб­ництво паперу, сталі, фармацевтичних і хімічних товарів).

Лише одна бразильська компанія не надала жодної інформації про природоохоронні заходи. У звітах трьох із чотирьох ком­паній, що залишилися, цьому питанию було присвячено 5-15 рядків, а в одному звіті - ціла сторінка. Звичайно, підприємства виявляли заклопотаність у зв'язку зі станом справ в Амазонії і дотриманням державних вимог щодо боротьби із забрудненням. Що стосується німецьких і швейцарських фірм, то жодна з них у своїх звітах не надає відповідної інформації незважаючи на те, що у країнах їх створення така інформація надається.

Під час обговоренню питання про переваги профілактичних заходів порівняно з наступними заходами для очищення. Пред­ставники бразильських підприємств відзначили, що вони керу­ються міркуваннями щодо надання великих сум на превентивні заходи, створення міцної репутації та охорони здоров'я праці­вників з метою недопущення зниження продуктивності. Німецькі/швейцарські підприємства відзначили меншу вартість профілактичних заходів порівняно з вартістю заходів для вип­равлення ситуації і створення міцної репутації. Крім того, за їхніми словами, при відсутності витрат, пов'язаних з проведен­ням профілактичних заходів, їхні шанси залишитися в числі «діючих підприємств» зменшаться.

Усі 10 підприємств зазначили у звітах, що поточні і капі­тальні витрати, пов'язані з охороною навколишнього середови­ща, здійснювалися в основному з метою дотримання екологіч­них норм, а не на добровільній основі [И, с 16].

Запитання:

1. Опишіть особливості діяльності ООН, спрямовані на створен­ня системи охорони навколишнього середовища на світовому рівні

2. Яку функцію виконує у даний час Міжурядова робоча група експертів з міжнародних стандартів обліку і звітності?

3. Сформулюйте основні напрями підвищення ефективності

її роботи.

4. Оцініть природоохоронну діяльність наведених у звіті компаній з точки зору дотримання етичних норм.

5. Запропонуйте заходи для стимулювання міжнародних корпорацій у сфері вдосконалення екологічної політики.

СИТУАЦІЯ_77. У табл. 9.4 наведені результати обстеження ряду компаній Німеччини і Швейцарії.

Таблиця 9.4 Поточні затрати й інвестиції, пов'язані з технікою безпеки та охороною навколишнього середовища в семи відібраних підприємствах, у 1989 р. (млій швейц. франків)

Запитання:

1. Поясніть різницю в обсягах фінансування заходів у сфері охорони навколишнього середовища і техніки безпеки в краї­нах базування і закордонних дочірніх компаніях.

2. У чому причина істотного розриву між здійсненням профілактичних заходів у сфері підвищення безпеки продукції та охорони навколишнього середовища?

СИТУАЦІЯ_78. «Закрите акціонерне товариство «Инструм - Рэнд» - один із провідних російських виробників пневмоінструментів. Зас­новники - американська компанія «Ingersoll Rand» (60% акцій), ВАТ ГАЗ (25%) і павлівське ВАТ «Мехінструмеит» (15%)».

Більше 80% продукції надходить на закордонні ринки під торговельними марками Ingersoll Rand, Select, LR, ARA, Central Preumatic. Серед споживачів продукції - «General Motors», «Ford», «Formula - 1».

Річний оборот - 6 млн. дол. США.

Ingersoll Rand (компресорне, гірничодобувне, шахтне облад­нання, будівельна і дорожня техніка, автомобільні комплекту­ючі) входить до 100 найбільших світових компаній. Виробниц­тво розміщене на 198 заводах США і Європи. Річний оборот -

12 млрд. дол. США.

У 2004 році «Mersedes-Benz» планує поставити на конвеєр чергову модель автомобіля класу А з кермовою колонкою прин­ципово нової конструкції, створеної «Инструм - Рэнд». Вироб­ництво буде розміщено на заводі «U-P» у Росії в м. Павлово Нижегородської області. За підсумками перевірки системи управ­ління якістю, завод на вимогу МВТА («Mersedes-Benz» техноло­гічний аудит») набрав 86 балів з можливих 90% і 92,8% зі 100, проходячи сертифікацію на відповідність стандарту VDA 6,1 (за цим стандартом підприємство має забезпечити послідовність кожного компонента, що надходить на завод і виходить за його межі: виріб, постачальники, номер плавки). «Mersedes-Benz» ви­магає на кожний елемент 15 років гарантії і «нульовий» показ­ник зносу при пробігу 250 тис. км по сільських дорогах.

Генеральний директор компанії «Инструм - Рэнд» Вадим Сорокін відзначає: «Якщо протягом цих 15 років станеться не­щасний випадок і з»ясується, що підвела кермова колонка, ви­готовлена не на «Инструм - Рэнд», фахівці заводу мають виз­начити дефектну деталь, партію запуску й обробки, до якої входять компоненти з цих партій, номери всіх колонок для того, щоб «Mersedes-Benz» відкликав з ринку і замінив усі автомобілі, у кермових колонках яких теоретично може бути прихований дефект». На заводі народилася концепція «діаманта», тобто де­талі, яка не відповідає вимогам креслення.

Дефектну деталь тепер ніхто не приховує, а несе на стіл для «діамантів», супроводжуючи біркою зі своїми даними й інформацією про те, чому, на його думку, вийшов дефект. І майстер такому працівнику виписує премію за те, що деталь не потрапила на конвеєр... Пройшло три роки і рівень дефектів знизився на 1%.

У компанії п'ятий рік немає претензій з боку клієнтів, по­казник дефекту на виході - нуль. Експерт. - 2003. - № 15

Запитання

1. Опишіть сутність концепції «діаманта» і оцініть сильні і слабкі сторони такого підходу до підвищення якості продукції.

2. Оцініть політику підприємства у сфері якості і проаналізуй­те причини успіху. Встановіть можливі в майбутньому невдачі.

3. Які дії компанії будуть доцільними стосовно розвитку корпоративної культури?

СИТУАЦІЯ_79. У табл. 9.5 наведена інформація щодо оцінки прибутку у 2001 році міжнародними компаніями та агентством Standard & Poor's

Таблиця 9.5

Запитання:

1. Розкрийте причини такої значної розбіжності інформації, наданої міжнародними корпораціями і рейтииговим агентством.

2. Опишіть наслідки завищення даних у фінансовій звітності для акціонерів корпорації, вищих керівників, персона­лу, приймаючих держав і світової економіці в цілому.

3. Наведіть приклади, коли перекручування звітності про­тягом тривалого часу призвело до фінансової кризи і краху

корпорації.

4. Запропонуйте заходи з боку приймаючих держав, міжна­ родних організацій, які б дозволили запобігти подібній по­ рочній практиці.

СИТУАЦІЯ_80. У табл. 9.6 подана інформація щодо кількості осіб, інфіко­ваних СНІДом за даними 2001 року.

Таблиця 9.6

Запитання:

1. На основі представленої інформації оцініть наслідок по­дальшого поширення СНІДу для світової економіки.

2. Розробіть план заходів щодо скорочення кількості захво­рілих, зменшення нанесених збитків, включаючи можливу до­помогу від міжнародних корпорацій.

СИТУАЦІЯ_81. Корпорації «Enron» (яка посідала за обсягом продажів по­над 100 млрд. дол. США сьоме місце в списку найбільших кор­порацій журналу «Fortune») 3 листопада 2001 року було нада­но захист від кредиторів відповідно до розділу 11 федерального закону США про банкрутство.

Зниження рейтингу заборгованості компанії провідними рейтинговими агентствами до рівня «непридатних» облігацій вик­ликало необхідність негайного погашення боргових зобов'язань па суму 3,9 млрд. дол. Зростаюча недовіра до компанії з боку інвесторів і кредиторів, а також колишній борг, що сягнув аст­рономічних розмірів, зумовили відмову банків надати компанії додаткову готівку. Вартість акції «Enron», яка досягла 90,56 дол. у серпні 2002 року до ЗО листопада, обвалилася до 26 центів (ціна стандартної американської поштової марки)!

Справа не тільки в тому, що третій квартал компанія за­вершила зі збитками на суму 638 млн. дол. У жовтні гро­мадськість була ознайомлена з рахунками «Enron». Як з'ясу­валося, компанія протягом декількох років приховувала збитки на сотні мільйонів доларів на рахунках «дочірніх» ком­паній. Усього в «Enron» було три тисячі підрозділів і парт­нерств - по одному на кожного шостого службовця корпо­рації. Третина цих партнерств була зареєстрована в офшорних державах, що дозволяло їм уникати податків і небажаної ува­ги з боку контролюючих органів.

У середині листопаду обсяг зобов'язань компанії оцінював­ся в 13,1 млрд. дол. США, декількома днями пізніше - у 16,8 млрд., а на початку грудня - вже в 31 млрд. дол. За оцін­ками інцест банку Lehman Brothers, кредитори і власники облігацій «Enron» навряд чи зможуть у результаті процедури бан­крутства повернути більше 25-35% від суми наданих їм позик.

Історія банкрутства «Enron» оголює розбещуючий характер опціонів як форми матеріального заохочення менеджерів.

Мета у менеджерів була одна - будь-якою ціною домогтися постійного зростання котирувань акцій, у тому числі ціною

обману і підтасувань.

Опціони, емітовані компанією, по суті, являють собою її зо­бов'язання перед власниками цих паперів виплатити їм різни­цю між ціною «страйк» (ціна, за якою домовляються здійснити операцію в майбутньому) і поточною біржовою ціною на мо­мент виконання опціону. Однак існуючі правила бухгалтерсь­кого обліку не передбачають включення цих зобов'язань до балансу компанії. Наприкінці 2000 року керівництво і робітни­ки компанії «Enron» мали опціони на 47 млн. дол, акцій кор­порації. Середня ціна «страйк» складала на той час близько ЗО, а біржова ціна - 83 дол. США. Таким чином, потенційний при­буток власників опціонів дорівнював 2,5 млрд. дол. Якби ці зобов'язання були включені до балансу «Enron», вони б звели нанівець весь прибуток корпорації.

З 1999 року до середини 2001 року 29 членів правління «Enron» реалізували свої опціони, одержавши сумарний доход у 1,1 млрд. дол. знаючи про реальне становище в компанії.

Відповідно до правила корпорації, службовці, кошти яких на пенсійних рахунках були вкладені в акції компанії, не мали права продавати свої акції до виходу на пенсію. У результаті катастрофі­чного падіння котирувань акцій (з серпня 2000 по грудень 2001 року акції «Enron» подешевшали більш ніж у 350 разів!) ці пенсійні активи, вартість яких за кращих часів досягала 1,2 млрд. дол., прак­тично повністю випарувалися. І ще в десятки разів більше втра­тили інші інвестори - акціонери «Enron».

Якщо вірити фінансовим звітам «Enron», валовий доход компанії зріс з 13,3 млрд. дол. у 1996 році до 100,8 млрд. у 2000. Таким чином, середньорічні темпи зростання склали 57%. Це навіть більше, ніж у флагмана нової економіки - компанії «Cisco Systems», у якої ці темпи складали 41%.

За методами обліку «Enron» кардинально відрізнялася від інших корпорацій. Як відомо, саме за останні п'ять років понад 90% свого доходу фірма одержувала від трейдингових операцій. Але згідно з даними Дена Еккермана, опублікованими у газеті New York Daily News, «Enron» враховувала угоди за їх загальною вало­вою вартістю, а не за чистою чи доданою вартістю, як це ]х>6лять інші фірми, що здійснюють операції з цінними паперами.

Виявлені в «Enron» грубі порушення в системі звітності і колосальні приховані збитки знову порушують питання про ре­альні обсяги маніпуляцій з корпоративною статистикою у США. У свій час президент «Enron» Джеффрі Скіллінг заявив, що для того, щоб бути процвітаючою компанією, необхідно звільнитися від «твердих» активів (виробничих споруд, машин і обладнання), тому що вони зв'язують готівку, яку можна з набагато більшою прибутковістю «прокручувати» у торговель­них операціях. Після цього «Enron» практично припинив зай­матися виробничими проектами, ставши величезною трейдиноговою платформою, яка торгувала чим завгодно - від контрактів на постачання електроенергії до трафіка у високошвидкісиих мережах для передачі великих обсягів даних, від комп'ютерних чинів до рекламного простору.

Центральною ланкою корпорації став трейдинговий підрозділ «Enron»Online, названий аналітиками найуспішнішим фінансовим проектом у мережі Іитернет. Через нього здійсню­валося 20% всіх угод в енергетичній сфері в США і Європі.

Надалі скандал навколо «Enron» втягував все нових учас­ників. Одним із них стала аудиторська і бухгалтерська фірма «Andersen» (колишня «Arthur Andersen»). Всесвітньо відомому аудитору довелося визнати «помилки», допущені при перевірці фінансових операцій і звітності «Enron».

Йдеться не про однократне порушення професійних і етич­них норм. Фірма «Andersen» здійснювала аудит корпорації «Enron» протягом 10 років. Увесь цей час операції «Enron» з чис­ленними забалансовими партнерствами мали регулярний харак­тер, тому «Andersen» просто не могла не знати про них. Аудитор практично санкціонував протизаконні операції і порушення звітності, допомагаючи приховувати від акціонерів, громадськості і регулюючих органів борг компанії на мільярди доларів.

Крім того, Andersen не відмовлялася здійснювати зовнішню (незалежну) аудиторську перевірку корпорації «Enron», буду­чи одночасно і внутрішнім аудитором цієї компанії. До того ж, «Andersen» надавала корпорації консультаційні послуги із за­гального і фінансового менеджменту.

Тільки у 2000 році «Andersen» одержала від «Enron» за свої послуги більше 50 млн. доларів.

Співробітники «Andersen» пішли на знищення багатьох до­кументів аудиторської перевірки свого клієнта.

Запитання:

1. Опишіть порушення етичних норм бізнесу, які допуска­ла компанія.

2. Перелічіть групи осіб, які постраждали в результаті пору­шень правил ділової поведінки.

3. Запропонуйте комплекс заходів, спрямованих на недопу­щення подібної ситуації надалі.

4. Як Ви розумієте словосполученнями «рулеточна еконо­міка» і «фінансові піраміди»?

5. Які завдання аудиторських фірм і яким чином результа­ти аудиторських перевірок мають сприяти досягненню прин­ципів високої ділової етики?

ЛІТЕРАТУРА

1. Апсофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ. - М.: Экономика. - 1989. - 519 с.

2. Анцупов АЯ._У Шыпилов AM. Конфликтология: Учеб. для вузов. - М: ЮНИТИ, 2001. - 551 с.

3. Броварников И.С. Стратегический менеджмент холдинга. - Спб: Печатный двор, 1994.

4. Венедиктов КМ. Деловая репутация: личность, культура, этика, имидж делового человека. - М., 1996. - С.118-123.

5. Карлоср Б. Деловая стратегия: Пер. с англ. - М.: Экономика, 1991.-

239 с.

6. Ленский Е.В., Цветков В А. Транснаціональні фінансово-промис­лові групи і міждержавна економічна інтеграція: реальність і пер­спективи. - М.: АФПИ щотижневика «Економіка і життя», 1998.

7. Майер Дж., Олесшвич Д. Міжнародне середовище бізнесу: Кон­куренція та регулювання в глобальній економіці / Пер. з англ. -К.: Либідь, 2002. - 703 с.

8. Петрунин Ю.Ю., Борисов В.К. Етика бізнесу: Навч. посіб. - 2-е изд. - М.: 2001. - 280 с

9. Питере Г., Уотермен Р. В поисках эффективного управления (опыт лучших компаний): Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1986. - 418 с.

10. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Моногра­фія / За ред. д-ра екон. наук, проф. Д.Г. Лук'яненка. - К.: КНЕУ, 2001. '538 с.

11. Томпсон АА., Стрикленд А. Дж. Стратегічний менеджмент. Мис­тецтво розробки і реалізації стратегії: Підруч. для вузів / Пер. з англ.; за ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовій. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1998.-576 с.

12. Цінності, які ми захищаємо, зміни, до яких ми прагнемо. Соціаль­на справедливість в умовах глобальної економіки: повістка дня МОТ: Доповідь ген. директора Міжнарод. конференції праці, 81-а сесія. - Женева, 1994. - С 44-45.

13. Экологический учет для предприятий. Конференция ООН по торговле и развитию: Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 200 с.

\A.JaHU4ujeeu4 її. Утица организационе культуре на избор модела организационе структуре нредузега // Економски анали. - Беог-рад, 1997. - Г.41. - №134. - с. 137-150.

15. Cores E.S., Taverner J.L. La cultura corporativa como elemento interador de la administacion de empresas // Bol. de estudios economicos/ - Bilbao, 1995. - Vol. 50. - 155. - P. 301-314.

16. Hoffman S. The European Sisyphs. Essays on Europe, 1964-1994// Westview Press, 1995.

17. Weihrich, Heinz, Koontz. Management: A global perspective. -10-thed. - New York etc: Mc Graw-Hill, Inc., 1993. - 44 p.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учеб. пособие.

М, 2001. - 2001. - 320 с.

2. Листова МД. Реструктуризация предприятий: вопросы управления: Стра-

тегии, координация структурных параметров, снижение сопротивления преобразованиям. - М.: Альпина Паблишер, 2002. - 287 с.

3. Акофф Р. Планирование будущего корпорации - М.: Прогресс, 1985. - 256 с.

4. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ. - М.: Экономи-

ка. - 1989. - 519 с.

5. Анцупов ЛЯ., Шыпидов А.И. Конфликтология: Учеб. для вузов. - М.: ГОНИ-

ТИ, 2001. - 551 с.

6. Баканов М.И., Шеремет АД. Теория экономического анализа: Учебник. -

М.: Финансы и статистика, 1996, - 326 с.

7. Белошапка ВА. Транснациональные корпорации в международном бизне-

се. - К., 1994.

8. Бенвенисте Г Овладевайте политикой планирования: Пер, с англ. - М.:

Прогресс, Юниверс, 1997. - 304 с.

9. Бланк ИА. Основы инвестиционного менеджмента, В 2-х томах. - К.:

Эльга-Н, Ника-Центр, 2001.

10. Блейк Джон, Орион Амат. Европейский бухгалтерский учет: Справочник/ Пер. с англ. - М: И ИД «Филинъ», 1997. - 400 с.

11. Бобина М. Стратегические межфирменные альянсы // Вопросы экономи­ ки. - 2002. - №4. - С.96-110.

12. Бригхем Ю., Гапенски Л. Финансовый мепджмент: Учеб. в 2-х томах - СПб: Эконом, идс, 1997.

13. Броварников И.С. Стратегический менеджмент холдинга - Спб: Печатный двор, 1994.

14. Бутипець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: В 2-х ч. - Житомир: ПП «Рута», 2001. - 512 с.

15. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами. - М: Финансы и ста­тистика, 1996. - 795 с.

16. Велш Глен А., Шорт Денхел Г Основи фінансового обліку / Пер. з англ. О.Мініи, О.Ткач, - К.: Основи,1997. - 943 с

17. Венедиктов КМ. Деловая репутация: личность, культура, этика, имидж делового человека. - М., 1996, С. 118-123.

18. Веснин В.Р. Основы менеджмента: Учебник. - М: Ин-т междунар. права и экономики, изд. «Триадв. Лтд», 1999. - 430 с.

19. Виноградова О.В, Роль «нової економіки» у світових бізнес-процесах // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностран­ных инвестиций; региональный аспект - Донецьк: ДонНУ, 2002.

20. Висселш X. Менеджмент в подразделениях фирмы. - М.: ИНФРА-М, 1996. -288 с.

21. Відомості ВРУ 1996, №23.

22. Владимирова ИХ. Слияния и поглощения компаний // Менеджмент в России и за рубежом. - 2002. - №1. - с. 36-42.

23. Волкова ОН. Учет в Италии // Бухгалтерский учет. - 2000. - № 15. -

С.74-78.

24. Герасимчг/к ВТ. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделю­вання. - К.: КНЕУ, 2000. - 360 с.

25. Герчикова ИЛ. Менеджмент Учебник. - М.: Банки и биржи, ІОНИТИ,

1999. - 576 с

26. Гибсоп ДжЛ., Иванцевич Дж. Организации: поведение, структура, процес­сы: Пер. с англ. - 8-е изд. - М: ИНФРА-М, 2000. - 662 с.

27. Гительман ЛД. Преобразующий менеджмент: Лидерам реорганизации и консультантам по управлению: Учеб. пособ. для вузов / Акад. нар. хоз. при прав. РФ. - М.: Дело, 1999. - 496 с.

28. Гитман Л., Джонк М. Основы инвестирования: Пер. с англ. - М.: Дело, 1997.

29. Гіл Чарльз ВЛ. Міжнародний бізнес. Конкуренція на глобальному ринку / Пер. з англ. А. Олійник, Р. Ткачук. - К.: Вид-во Соломії Павличко «Ос-нови», 2001. - 856 с.

30. Гончаров В.В. В поисках совершенства управления: руководство для высше­го управленченского персонала. Опыт лучших промышленных фирм США, Японии и стран Западной Европы: В 2 т.- М.: МНИИПУ, 1997, - Т.1. -

768 с; Т.2. - 736 с.

31. Горностаев ЮМ. Международная компьютерная сеть Интернет. - М.: СП

«Эко Треидз», 1993. - 87 с.

32. Громкова М. Т. Организационное поведение. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 384 с.

33. Громов Г. Р. Очерки информационной технологии. - М.: Инфо-арт, 1992. -

336 с.

34. Губачова ОМ. Облік в зарубіжних країнах: Навч. посіб. для стул. вищ. иавч.

закл. - К.:НІМЦ «Укркоопосвіта», 1998. - 226 с.

35. Дахно IJ. Міжнародне приватне право: Навч. посібник - К.: МАУП, 2001.

- 307 с.

36. Дениэлс Джон Д. Международный бизнес: Пер с англ. - М., 1998. - 746 с.

37. Дениэлс Джон Д., Радеба Чи X. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции: Пер. с англ. - 6-е изд. - М., 1994. - 740 с.

38. Десслер Гари. Управление персоналом: Пер. с англ. - М.: БИНОМ, 1997. -

431 с.

39. Дроздова ГМ. Менеджмент внешнеэкономической деятельности предприя­тия: Учеб. пособие. - Донецк: ДонГАУ, 2001. - 154 с.

40. Дымова ИЗ. Бухгалтерский учет в Бельгии // Бухгалтерский учет. - 2001. -№ 22. - С. 56-60.

41. Дым<хш ИЗ. Бухгалтерский учет в Испании // Бухгалтерский учет. - 1999. -

№ 10. - С.100-104.

42. Дымова ИЗ. Бухгалтерский учет в Нидерландах // Бухгалтерский учет. -

2001. - № 20. - С.57-61.'

43. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2 / Ред. кол.: СВ. Мочерний (відп. ред.) та їй. - К.: Вид. центр «Академія», 2001. - 848 с.

44. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. (ви­тяг), с. 86-104.

45. Збірник наказів та розпоряджень Державного митного комітету України. -

К., 1995. - Вин. 2. - 401с.

46. Иванов Ю.В. Слияния, поглощения и разделение компаний: стратегия и тактика трансформации 6изнеса.-М.: Алъпина Паблишер, 2001.-244 с.

47. Ившщевич Дж., Лобанов А. А. Человеческие ресурсы управления. - М.: Дело,1993. - 287 с.

48. Кадровый менеджмент: практическое руководство для руководителей и специалистов кадровых служб / Артемов О. Ю., Архипова И. И. и др. - М.: ПРИОР, 2001. - 448 с.

49. Карлоф Б. Деловая стратегия: Пер. с англ. - М.: Экономика, 1991. - 239с.

50. Качалин В.В. Финансовый учет и отчетность в соответсвии со стандарта­ми GAAP. - М.:Дело, 1998. 432 с.

51. Кияячков А А., Чалдаева Л.А. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. - М.:Юристъ, 2000. - 704 с.

52. Кириченко ОА. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. иосіб. -3-є вид, переробці доп. - К.: Зиання-Прсс, 2002. - 384 с.

53. Классики менеджмента / Под ред. М. Уорнсра: Пер. с англ. под ред. Ю.Н. Калтуревского. - СПб: Питер, 2001. - 1168 с.

54. Климов £ А. Введение в психологию труда. - М.: ЮНИТИ, 1998. - 380 с.

55. Ковалев В.В. Принципы регулирования бухгалтерского учета в США // Бухгалтерский учет. - 1997. - № 10. - С.74-82.

56. Ковальов В.В. Введення у фінансовий менеджмент. - М.: Фінанси і стати­стика, 2001.

57. Колб Р. Финансовые деривативы: Пер. с англ. - М.: ФИЛИНЪ, 1997.

58. Колтыиюк БА. Рынок ценных бумаг: Учебник. - СПб: Изд-во Михайло­ва В.А., 2000. - 287 с.

59. Колтынюк БА. Ценные бумаги: Учебник. - СПб: Изд-во Михайлова В.А., 2000. - 304 с.

60. Компаньйон & Стратегії, 2003, №10.

61. Коршунов В J. Організація бухгалтерського обліку в зарубіжних країнах: Монографія. - X.: Основа, 1999. - 226 с

62. Котлер Ф. Основы маркетинга/ Пер. с англ., иод общ. ред. Е.М. Пепько-ва. - М.: Прогресс, 1990. - 582 с.

63. Красовский Ю.Д. Организационное поведение.-М,: ЮНИТИ, 1999.- 412с.

64. Ламбеи Жан-Жак. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива: Пер. с франц. - СПб: Наука, 1996. - 589 с.

65. Ленский КВ., Цветков ВА. Транснаціональні фінансово-промислові групи і міждержавна економічна інтеграція: реальність і перспективи. - М.: АФПИ щотижневика «Економіка і життя», 1998.

66. Лук'яненко Д.Г. Міжнародна економічна інтеграція. - К., 1996.

67. Лютенс Ф. Организационное поведение: Пер. с англ. 7-го изд.-М.: ИНФ-РА-М, 1999. - 692 с.

68. МайерДж., ОлесневичД. Міжнародне середовище бізнесу: Конкуренція та ре­гулювання в глобальній економіці / Пер. з англ. - К: Либідь, 2002. - 703 с.

69. Малишкін О.І. Фінансова звітність підприємства: Міжнародні та націо­нальні стандарти: Навч. посібник. / 2-е вид., доп. та виправл. - Суми: Університетська книга, 2001. - 158 с.

70. Малькова Т.Н. Теория и практика международного бухгалтерского учета: Учеб. пособие. - СПб: Бизнес-пресса, 2001, - 336 с.

71. Международные бухгалтерские стандарты: Справ, пособие / Кураков Л.П., Емельянова Г.А., Иванова М.А. - М.: Гелиос АРВ, 2000. 267 с.

72. Международный менеджмент' / Под ред. С.Э. Пивоварова, Л.С. Тарасови­ча, А.И. Майзеля. - СПб: Питер, 2001. - 576 с.

73. Менеджмент и маркетинг бизнеса в международных компаниях / Под ред. В.М. Попова. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 384 с.

74. Менеджмент: Учеб. пособие для вузов / Под ред. В. И. Подлесных. - СПб: Бизнес-пресса, 2002. - 472 с.

75. Менеджмент: Учебник для вузов / Под ред. М. М. Максимцова, А. В. Игнатьевой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ. - 1998. - 344 с.

76. Мертеис А.В. Инвестиции. Курс лекций. - К.: Киев, инвестицион. агент­ство, 1997. - 416 с.

77. Мескон MX., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. -

М.: Дело, 1995. - 701 с.

78. Михайлов О.В. Основы мировой конкурентоспособности. - М.: Познават.

кн. плюс, 1999. - 592 с.

79. Михалкевич АЛ. Бухгалтерский учет на предприятиях зарубежных стран: Учеб. пособие. - Мн.: ООО МисантаД998. - 109 с.

80. Міжнародний менеджмент. Під ред. Пивоварова С.Е., Тарасевича Л.С, Майзеля А.И. - СПб: Питер, 2001.

81. Молоток Я.В. Консерватизм как основной принцип бухгалтерского учета: опыт Германии // Бухгалтерский учет. - 1999. - Х^ 8. - С. 105-108.

82. Моргунов Е. Б, Управление персоналом: исследование, оценка, обучение: Учеб. пособие. - М.: Бизнес-школа «Интел-Синтез», 2000. - 264 с.

83. Наказ Державного Митного Комітету України від 16 лютого 1995 p. № 57 «Про введення нових класифікаторів», с 494, клас 495-502.

84. Норткотт Д. Принятие инвестиционных решений: Пер. с англ. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.

85. Панкин А. И. Основы практического менеджмента - М.: ЮНИТИ, 2000. -

269 с.

86. Панков ДА. Бухгалтерский учет и анализ в зарубежных странах: Учеб.

пособие. - Мн.: ИП «Экоперспектива», 1998. - 238 с.

87. Панченко Є.М. Міжнародний менеджмент: Навч. иосіб. - К., 1996.

88. Пасічник В.Г., Акіліна О.В. Планування змін та реструктуризація підприємств. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. - 150 с.

89. Пашкус Ю.В., Мисько О.Н. Введения в бізнес: Практич. посіб. для підприємців. - Л.: Північно-Захід, 1991.

90. Петрунин Ю.Ю., Борисов В.К. Етика бізнесу: Навч. посіб. - 2-е изд. - М.:

2001."- 280 с

91. Пивоваров С.Э., Майзеяь A.M., Пивоваров И.С. и др. Международный менед­жмент. - СПб: Питер, 2000.

92. Питере Г., Уотермен Р. В поисках эффективного управления (опыт луч­ших компаний): Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1986. - 418 с.

93. Портер М. Международная конкуренция / Пер. с англ. под ред. В.Д. Щетинина. - М.: Между нар. отношения, 2001. - 965с.

94. Профіль з Business Week, 2001, Грудень 24.

95. Репутація: як цс робиться в Росії // Експерт. - 2003. - №38. - С.82-101.

96. Реструктуризация предприятий и компаний / Под ред. И.И. Мазура. -М.: Высш. шк., 2000. - 587 с.

97. Ришар Ж. Соколов ЯЗ.. Ковалев BJ3, Европейские планы счетов // Бух­галтерский учет. - 1996. - № 9 .

98. Роджерс Ф. Дж. ИБМ: Взгляд изнутри: Человек - фирма - маркетинг Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1990. - 278 с.

99. Родионов ИМ, Мировой рынок электронной информации для предпринима­телей: Справ, популяр, баз данных деловой и коммерч. информ. - Ч. 2. -М.: СП «Эко Трейдз», 1992. - 131 с.

100.Родченко В.В. Международный менеджмент Учеб. пособие. - К.: МАУП,2000. - 240 с.

101.Рожнова О.В. Международные стандарты финансовой отчетности. // Вседля бухгалтера - 1999. - № 8 (38). - СИ.

102.Рудык Н.Б., Семенкова Е.В. Рынок корпоративного контроля: слияния,жесткие поглощения и выкупы долговым финансированием. - М.: Фи­нансы и статистика, 2000. - 456 с.

103.Рут ФренклЫ Р., Філіпенко А.В. Міжнародна торгівля та інвестиції. - К.:ОСНОВИ, 1998.- 744с.

104. Саииахметова НА. Юридический справочник предпринимателя. - 4-е изд. -X.: ООО «Одиссей», 2002. - 832 с.

105. Світова економіка і міжнародні відносини, 1988, №9.

106.Сервап-Шрайбер Ж-11. Ремесло предпринимателя: Пер. с франц. - М.: Экономика, 1994. - 248 с.

107. Сергеев И.В., Веретенпикова ИМ. Организация и финансирование инвес­тиций. - М.: «Финансы и статистика», 2000. - 272 с.

108. Ситник В.Ф. Розвиток і застосування інформаційних систем в економіці. -К.: Тов. «Знання України», 1993. - 16 с

109. Сірка А. Як робити бізнес З американцями і канадцями. - К., 1994.

110. Смирное Э. А. Основы теории организации. - М.: ЮНИТИ, 2000. - 425 с.

111. Соколов Я.В., Соколов ВЯ. Сила и слабость бухгалтерии США // Бух­галтерский учет. - 1999. - № 2. - С. 80-84.

112. Соловьева О. В. Зарубежные стандарты учета и отчетности // Аудит и налогообложение. - 1999. - № 7. - С.13-21.

113. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. д-ра екон. наук, проф. Д.Г. Лук'яненка. - К.: КНЕУ, 2001. - 538с.

114. Суворов А.В. Международная практика бухгалтерского учета // Между­народный бухгалтерский учет. - 2000. - №10(22). - С.14-21.

115. Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Иавч. посібник/ В.М.Су-торміна, В.М.Федосов, Н.С. Резанова / За ред. В.М. Федосова. - К.: Либідь, 1993. - 247 с.

116. Том Н. Управление изменениями // Проблемы теории и практики управ­ления.- 1998.- №1. - с. 6-7.

117. Томпсон А А., Стрикленд АДж. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации: Пер. с 9-го англ. изд. - М.: ИНФРА-М, 2001.- XX, 412 с.

118. Томпсон А А., Стрикленд АДж. Стратегічний менеджмент. Мистецтво роз­робки і реалізації стратегії: Підруч. для вузів / Пер. з англ.; під ред. Л.Г.Зай­цева, М.И. Соколової. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1998. - 576 с

119. Травин В. В., Дятлов В. А. Менеджмент персонала предприятия: Учеб.-практич. пособие. - М.: Дело, 2000. - 272 с.

120. Травин В. В., Дятлов В. А. Основы кадрового менеджмента. - М.: Дело,

1997. - 336 с.

121. Третьяк В. Историческая эволюция и новые ориентиры развития марке­тинга // Российский экон. журн. - 2001. - №1. - С.59-67.

122. Уваров В.В., Пятибратов ИМ. Стратегический менеджмент и глобализа­ция мировой экономики: Учеб. пособие по спец. «Менеджмент». - М.: Между нар. ун. бизнеса и управления, 2001. - 283 с.

123. Указ Президента України від 04.10.94 р. «Про застосування міжнародних пра­вил інтерпретації комерційних термінів», с 435 (табл. 1. - С. 436, табл. 2. -С. 437).

124. Управление персоналом организации / Под ред. А. Я. Кибанова. - М.:

ИНФРА-М, 1997. - 468 с.

125. Управление персоналом: Учеб. пособие для вузов / Под ред. С. И. Самы- гина. - Ростов н/Д: Феникс, 2001. - 512 с.

126. Управление персоналом: учебник для вузов / Под ред. Т. Ю. Базарова, Б. Л. Еремина. - М.: ЮНИТИ, 2002. - 560 с.

127. Фатхутдинов РА. Стратегический менеджмент Учеб. для вузов. - М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1999. - 416 с.

128. Федоренко В.Г. Інвестиційний менеджмент. - К.: МАУП, 1999.- 184с.

129. Хаммер Дж., Чампи М. Реинжиниринг бизнеса, - СПб, 1997. - 334 с.

130. Хэррис Дж. Ы. Міжнародні фінанси: Пер. с англ. - М.: Филинъ, 1996. -

296 с.

131. Цінності, що ми захищаємо, зміни, до яких ми прагнемо. Соціальна справедливість в умовах глобальної економіки: повістка дня МОП: Доповідь Ген. директора Міжнарод. конференції праці, 81-я сесія. - Женева, 1994. -С 44-45.

132. Цыпкин Ю. А. Управление персоналом: Учеб. пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 446 с.

133. Черкасов В.Е, Международные инвестиции. - М.: Дело, 1999. - 160 с.

134. Чі Ч.Ф., Фіннерті Дж.1. Фінанси корпорацій: теорія, методи і практика / Підручник: Пер. з англ. - М., 2000.

135. Шарп У., Александер Г., Беили Дж. Инвестиции: Пер. с англ. - М.: ИН­ФРА-М, 2001. - 1028 с

136. Шкатилла В. И. Настольная книга менеджера по кадрам. - М.: НОР­МА, 2001. 560 с

137. Экологический учет для предприятий. Конференция ООН по торговле и развитию: Мер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 200 с.

138. Электронный обмен коммерческими н финансовыми данными. Технология электронных коммуникаций. Т, 15. - М.: СП «Эко Терейдз», 1993. - 114с.

139. Эш М.В., Лис ФА., Мауср ЛДж. Світові фінанси. Пер. с англ. - М.: Вид.-консалтингпіі.і компанія «Дека», 1998.

140. Яновский Т.Н. Электронная почта на базе стандарта Х.400. - М.: СП «Эко

Терейдз», 1992. 116 с.

141. Beamish P.W, Leeraw D.J., Crookeli H. International Management. Text

and cases. - Boston, 1991.

15 16