3. Методика аналізу фінансово-економічного стану підприємства

1. Попередня оцінка стану підприємства

Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства варто починати з попереднього етапу, де формується початкове уявлення про діяльність суб'єкта господарювання, виявляються зміни в складі коштів і джерел їхнього формування; визначаються співвідношення окремих статей активу і пасиву балансу, їхня питома вага в загальному підсумку (валюті балансу); розраховуються суми відхилень у структурі основних статей балансу звітного періоду в порівнянні з попереднім.

З цією метою використовується так називаний ущільнений аналітичний баланс-нетто, формований шляхом агрегірування однорідних по своєму складу балансових статей у необхідних аналітичних розрізах (див. таблицю 1):

^{Таблиця 1. – Ущільнений аналітичний баланс-нетто (УАБН)}

Показники	На початок періоду		На кінець періоду		Темп росту (зниження)
	тис. г.о.	% до підсумку	тис. г.о.	% до підсумку
АКТИВ Нерухомість Усього: Поточні активи Усього: у тому числі:  виробничі запаси  готова продукція  грошові кошти та поточні фінансові інвестиції  дебіторська заборгованість  незавершене виробництво ПАСИВ 3. Власні кошти Усього: 4. Позикові кошти Усього: у тому числі:  довгострокові кредити банків  короткострокові кредити банків  кредиторська заборгованість

^ формується на основі інформації, що міститься у формі звітності № 1 “Баланс” аналізованого суб'єкта господарювання.

На основі даних УАБН можна зробити наступні висновки:

 про зміну вартості майна підприємства за звітний період;

 про структурні зміни в складі іммобілізованих (необоротних активів) і мобільних коштів (оборотних активів);

 про позитивну чи негативну динаміку сум необоротних і оборотних активів підприємства за аналізований період;

 про зниження чи збільшення виробничого потенціалу підприємства;

 про джерела поповнення активів;

 про стан розрахунків зі споживачами;

 про обсяги інвестиційних вкладень у підприємство;

 про характер змін у складі й у структурі джерел підприємства;

 про ступінь фінансової залежності і перспективи фінансової стабільності аналізованого підприємства.

2. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства

Оцінка ліквідності і платоспроможності аналізованого підприємства здійснюється за збалансованою схемою:

1. розрахунок показників ліквідності;

2. проведення внутрішнього аналізу стану поточних активів;

3. висновки про стан поточної ліквідності і платоспроможності;

4. оцінка ліквідності балансу підприємства;

5) висновки про можливість збереження ліквідності в перспективі.

Ліквідність означає здатність перетворити актив у гроші швидко і без утрат його ринкової вартості. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують його здатність вчасно й у повному об'ємі погасити поточні зобов'язання – короткострокову кредиторську заборгованість.

Поточні активи (ТА) – це активи, що постійно обертаються в процесі господарської діяльності підприємства. До них відносяться:

а) оборотні активи, тобто кошти і їхні еквіваленти, а також активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців від дати балансу;

б) витрати майбутніх періодів, тобто витрати, оплачені наперед чи зроблені заради одержання прибутку, очікуваного в майбутньому. Цілком імовірно, що ця частина прибутку може бути отримана протягом одного року чи операційного циклу, таким чином, витрати майбутніх періодів зберігають кошти підприємства.

Поточні (короткострокові) зобов'язання – це зобов'язання, що будуть погашені протягом операційного циклу підприємства чи протягом 12 місяців від дати балансу, а також частина доходів майбутніх періодів, погашення яких очікується протягом 12 місяців від дати балансу.

При оцінці ліквідності підприємства розглядають наступні показники:

 коефіцієнт абсолютної ліквідності (терміновості) К_л^абс ;

 уточнений коефіцієнт ліквідності К_л^уточ;

 загальний коефіцієнт ліквідності (покриття) Кл^заг;

 оборотний капітал ОК;

 коефіцієнт маневреності К_ман ;

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточної заборгованості підприємства може бути погашена на дату складання балансу чи іншу дату в терміновому порядку за рахунок найбільш мобільних активів:

К_л^абс = (3.1)

де ГК – грошові кошти, тис. г.о.;

ПФІ - поточні фінансові інвестиції, тис. г.о.;

КЗО - короткострокові зобов'язання, тис. г.о.;

Аналітичним коридором, що рекомендується (прийнятним значенням) для коефіцієнта абсолютної ліквідності є діапазон [0,2 0,5].

Уточнений коефіцієнт ліквідності показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена не тільки за рахунок коштів і їхніх еквівалентів, але і за рахунок очікуваних надходжень за відвантажену продукцію, виконані роботи і послуги.

К_л^уточ = (3.2)

де ДЗ – сума дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, по розрахунках, тис. г.о;

Діапазон значень, що рекомендуються, для уточненого коефіцієнта ліквідності [0,6 0,9].

Загальний коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт покриття) дозволяє установити, у якій кратності знаходяться поточні активи підприємства і його короткострокові зобов'язання.

К_л^заг = (3.3)

де ПА - поточні активи підприємства, тис. г.о.;

Діапазон значень, що рекомендуються для загального коефіцієнта ліквідності [2 3].

Цей показник носить діагностичний характер, якщо:

К_л^заг < 1, то існує високий фінансовий ризик, зв'язаний з неможливістю оплати рахунків;

К_л^заг знаходиться в інтервалі [12] – це означає реальну погрозу фінансової нестабільності;

К_л^заг  2, то підприємство має у своєму розпорядженні достатній обсяг коштів, необхідних для покриття короткострокових зобов'язань.

Оборотний (функціонуючий) капітал визначається як різниця поточних активів і короткострокових зобов'язань.

ОК = ПА - КЗО (3.4)

Таким чином, підприємство має оборотний капітал доти, поки сума поточних активів перевищує суму короткострокових зобов'язань.

Коефіцієнт маневреності визначає, яка частина власних джерел вкладена в найбільш мобільні активи.

К_ман = (3.5)

де ВК - власний капітал, тис. г.о.;

Діапазон значень, що рекомендується для коефіцієнта маневреності [0,2 0,5], влучення в рамки аналітичного коридору створює достатні можливості для здійснення фінансового маневру.