Тема 8 аналіз ефективності використання майна (аналіз прибутковості)

1. Вибір облікової політики підприємства.

2. Система показників прибутковості і їхня інтерпретація.

3. Аналіз впливу рентабельності окремих видів виробів на загальну рентабельність продукції

Огляд ключових категорій теми

Під обліковою політикою розуміють сукупність способів ведення бухгалтерського обліку, обраних підприємством у якості відповідних умовам господарювання.

Основне значення і головна задача облікової політики – адекватно відбити діяльність підприємства, сформувати повну, об'єктивну і достовірну інформацію про неї для цілей ефективного регулювання цієї діяльності в інтересах справи і клієнтів.

Розробка облікової політики підприємства передбачає:

• вибір способу нарахування амортизації основних засобів;

• вибір методу оцінки запасів ТМЦ;

• вибір методу визначення виторгу (по відвантаженню, по оплаті) від реалізації;

• порядок віднесення на собівартість реалізованої продукції окремих видів витрат.

Система показників прибутковості включає розрахунок наступних коефіцієнтів:

• рентабельності поточних активів;

• рентабельності інвестицій;

• рентабельності власного капіталу;

• рентабельності реалізованої продукції;

• рентабельності продажів.

Аналіз впливу рентабельності окремих виробів на загальну рентабельність продукції проводиться у випадку, якщо підприємство має досить широку товарну номенклатуру виробів, і виробляється в наступній послідовності:

1. Визначається питома вага кожного виду продукції в загальному обсязі реалізації (q_i);

2. Розраховуються індивідуальні показники рентабельності окремих видів продукції (p_i);

3. Визначається вплив рентабельності окремих видів виробів на її середній рівень для всієї реалізованої продукції (див. формулу 1.3)

Р_пр^общ = Р_i q_i (1.3)

Аналіз рівня конкурентноздатності продукції проводиться на основі параметричного методу з виділенням технічної, економічної й організаційної груп параметрів досліджуваного виробу.

Тема 9 аналіз потреби у власному оборотному капіталі. Методика складання прогнозного балансу Огляд ключових категорій теми

Прогнозний баланс дозволяє:

• визначити ймовірний майновий стан підприємства;

• оцінити можливість погашення зобов'язань;

• вирішити питання щодо доцільності залучення позикових коштів;

• визначити можливість збереження ліквідності в найближчій перспективі і відновлення платоспроможності;

Інформаційною основою для складання прогнозного балансу являються:

• дані звітного балансу підприємства (форма звітності № 1);

• результати аналізу оборотності окремих видів активу;

• дані звіту про фінансові результати і їхнє використання (форма звітності № 2).

Прогнозний баланс передбачає розрахунок:

• середнього терміну погашення кредиторської заборгованості за даними звітного балансу Т_КЗ;

• потреби у власному оборотному капіталі П_СОК (див. формулу 1.4)

П_СОК = ТА  (1.4)

де Т_ТА – період обороту поточних активів;

Т_КЗ – середній період погашення кредиторської заборгованості;

ТА – величина поточних активів підприємства.

• прогнозної величини кредиторської заборгованості (див. формулу 1.5)

= (1.5)