
- •Міністерство охорони здоров’я України Лебединське медичне училище імені проф.. М.І. Сітенка Основи біофізики та медичної апаратури
- •§1 Фізика та медицина
- •§ 1 .1 Опорно-рухова система людини
- •§1.2 Деформації тіл та їх характеристики
- •§ 1.3. Деформація біологічних тканин
- •4. Судинна тканина.
- •§2.1 Звукові хвилі
- •§ 2.2. Фізичні характеристики звуку
- •§2.3 Фізичні основи слуху
- •§ 2.4 Фізичні основи голосу
- •§2.5 Звукові методи діагностики
- •§ 2.6. Ультразвук та інфразвук
- •§ 2.7. Інфразвук
- •§ 2.8 Вібрація
- •§ 3.1. Внутрішнє тертя. Закон Ньютона
- •§ 3.2. Методи віскозиметрії
- •§3.3 Ламірна та турбулентна течія. Число Рейнольдса
- •§ 3.4 Основні закони гідродинаміки та їх застосування в медичній техніці
- •§ 3.5 Система кровообігу людини
- •§ 3.6 Основні гемодинамічні показники
- •§3.7 Пульсова хвиля
- •§4.1 Структура, властивості і функції мембран
- •§4.2 Транспорт речовин через мембрани
- •Пасивний транспорт речовин
- •Активний транспорт речовин
- •§4.3 Мембранні потенціали спокою і дії
- •§ 5.1 Основні характеристики електричного поля
- •§5.2 Елекричний диполь. Струмовий диполь
- •§ 5.3 Теорія Ейтховена. Фізичні основи екг
- •§ 6.1 Характеристики електричного струму. Закони Ома і Джоуля-Ленца
- •§6.2 Електропровідність тканин організму. Гальванізація. Електрофорез
- •§ 6.3 Імпульсний струм та його дія на організм
- •Ремезов рисунки електростимуляції 2.1112131415
- •§ 6.4 Змінний струм. Фізичні основи реографії
- •§ 6.5 Дія постійного та змінного електричного струму на біооб'єкти
- •§ 6.6 Магнітні властивості речовин. Магнітне поле.
- •§ 6.7 Магнітні властивості речовини
- •§ 6.8 Фізичні основи магнітобіології та магнітотерапії
- •§ 6.9 Методи лікування струмами високої частоти та механізм їх дії.
- •§ 7.1 Природа світла
- •§ 7.2 Оптичні методи дослідження біооб'єктів
- •2. Поглинання світла.
- •§7.4 Біофізика зору
- •§7.5 Оптична мікроскопія
- •§ 8.1 Характеристики теплового випромінювання
- •§8.2 Закони теплового випромінювання
- •§8.3 Застосування інфрачервоного випромінювання в медицині
- •§8.4 Ультрафіолетове випромінювання
- •§ 9.1 Елементи квантової механіки
- •§ 9.2 Люмінісценція
- •§ 9.3 Лазери та їх використання в медицині
- •§9.4 Елекронний парамагнітний резонанс
- •§ 9.5 Ядерний магнітний резонанс. Ямр-томографія
- •§10.1 Спектри рентгенівського випромінювання та його властивості
- •§10.2 Взаємодія х-випромінювання з речовиною
- •§10.3 Методи рентгенівської діагностики в терапії
- •§11.1 Закон радіоактивного розпаду
- •§11. 2 Активність. Одиниці активності
- •§11. 3 Види радіоактивного розпаду
- •§ 11.4 Види і основні властивості іонізуючого випромінювання
- •§ 11.5 Механізм взаємодії іонізуючого випромінення з речовиною
- •§ 11.6 Дозиметрія іонізуючого випромінення
- •§ 11.7 Біологічна дія іонізуючого випромінювання. Еквівалентна доза
- •§11.8 Методи дозиметричного радіаційного контролю
- •§ 11.9 Використання радіоактивного випромінювання в медицині
- •§ 12.1 Загальна класифікація медичної техніки
- •1. Класифікація медичних вп.
- •1.1. За призначенням:
- •1.3. За ступенем точності:
- •1.5. За принципом перетворення вимірюваного параметра в електричний сигнал:
- •§ 12.2 Променева діагностика
- •§ 12.3 Методи ультразвукової діагностики (узд)
- •§ 12.4 Термографія
- •§ 12.5 Ендоскопія
- •§ 12.6 Електрокардіографія
- •§ 12.7 Електроенцефалографія
- •§ 12.8 Електроміографія (емг)
- •§ 12.9 Основні прилади і апарати для клініко-діагностичних і біохімічних досліджень
- •§ 12.10Апаратура для електропунтурної діагностики
- •§ 12.11 Діагностична апаратура в офтальмології
- •§13.1 Фізіотерапевтична апаратура
- •§ 13.2 Гальванізація та лікувальний електрофорез
- •§ 13.3 Дарсонвалізація
- •§ 13.4 Електросон
- •§ 13.5 Діадинамотерапія
- •§ 13.6 Увч-терапія
- •§ 13.7 Індуктотермія
- •§ 13.8 Франклінізація
- •§ 13.9 Мікрохвильова терапія
- •§ 13. 10 Хвильова енергостабілізуюча терапія (хест)
- •§ 13.11 Ультразвукова терапія
- •§ 13.12 Світлолікування
- •§14.1 Спектрофотомери
- •§ 14.2 Фотоколориметри
- •§ 14.3 Рефрактометри
- •§ 14.4 Мікроскопія: методи, апаратура
- •§ 14.5 Правила техніки безпеки при роботі з електронною медичною апаратурою
§ 11.9 Використання радіоактивного випромінювання в медицині
Радіоактивне випромінювання в медицині використовують з діагностичною та лікувальною метою.
Для
діагностики цілого ряду
захворювань використовують радіоактивні
ізотопи
- мічені
атоми. Суть методу мічених
атомів
полягає
в тому, що в
організм
вводять
радіоактивні ізотопи і
визначають
їх
розподіл
та локалізацію
в різних
частинах
тіла. Радіоактивні ізотопи
є
джерелами
-випромінювання,
розподіл інтенсивності
якого реєструють за
допомогою
гамма-топографа.
Наприклад, для
діагностики захворювань щитоподібної
залози застосовують ізотопи
1
або
І
,
які мають здатність концентруватися в
цій залозі.
За швидкістю збільшення концентрації радіоактивного йоду можна судити про зміни в роботі щитоподібної залози, а також виявити метастази у випадку її ураження раком.
Значно точніше, аніж за допомогою гамма-топографа, розподіл радіоактивних ізотопів в організмі можна визначити методом авторадіографії. В цьому методі на досліджувану частину тіла наносять шар високочутливої фотоемульсії. Ізотопи, які знаходяться в певних частинах тіла залишають слід - почорніння фотоемульсії у відповідному місці, - ніби фотографуючи себе (рис. 3.27).
Слід від
радіоактивного
випромінювання Фотоемульсія
Біологічний Радіоактивні мітки
препарат
Рисунок 3.27
Отриманий знімок називають радіоавтографом або авторадіограмою. Гамма-випромінювання радіоактивних ізотопів використовується для лікування злоякісних пухлин (гамма-терапія). До складу гамма-установки входить так звана "кобальтова гармата" - спеціальний опромінювач, яким є 60Со, у захисному контейнері. Використання -випромінювання високої енергії дозволяє руйнувати глибоко розташовані пухлини, не пошкоджуючи поверхневі тканини. В онкології застосовують також комбінацію а -частинок з потоками нейтронів. У пухлину вводять елементи, ядра яких під впливом потоків нейтронів спричиняють ядерну реакцію з утворенням α-частинок в тій ділянці органа, яку потрібно піддати дії радіації.
Якщо досліджуваний об'єкт має великі розміри, то застосовують іншу методику - сканування. У цьому разі радіоактивне випромінювання реєструють за допомогою лічильника Гейгера, який повільно переміщується над досліджуваним об'єктом у горизонтальній або вертикальній площинах і реєструє місця скупчення радіоактивних ізотопів. За показами лічильника будують графік, за яким визначають концентрацію радіоактивного ізотопу на різних ділянках тіла хворого.
Цим методом визначають місця та розміри пухлин у тканинах мозку. Його застосування ґрунтується на тому, що в ушкоджених тканинах мозку концентрація радіоактивного фосфору в 10—100 разів більша, ніж у здорових. Аналогічну методику застосовують і при діагностиці хвороб щитоподібної залози. В цих випадках як діагностичний засіб використовують радіоактивний ізотоп йоду .
Також
з
лікувальною метою використовують
α-частинки. Мінеральні води, що
містять
Rп
та
його дочірні продукти
використовують для
лікування
шкіри (ванни),
органів дихання (інгаляції), органів
травлення (пиття).
Частина ІV
Розділ 12 Медична діагностична апаратура