§ 6.9 Методи лікування струмами високої частоти та механізм їх дії.

1.Лікувальний ефект дарсонвалізації - тонізуючий вплив на нервові та стиму­лююча дія на шкірні рецептори.

2.Діатермією називають метод прогрівання глибоко розміщених тканин струма­ми від 1 до ЗА при напрузі 200-250 В і частоті від 1 до 1, 5 МГц. Діатермія дозво­ляє підвищити локальну температуру тканин на 2-5 °С. На поверхню тіла наклада­ють електроди, розмір яких, як правило, відповідає розміру органа, який прогріва­ють. За зростанням питомого опору тканини можна розташувати у такому порядку: кров, м'язи, печінка, суха шкіра, легені, жирові тканини, кістки. У такому ж поряд­ку відбуватиметься виділення тепла.

3 .Методика впливу на тіло пацієнта змінним магнітним полем високої частоти 10 -15 МГц називається індуктотермією. Діючий фактор - змінне магнітне поле - ут­ворюється при протіканні струму по спіралі із зігнутого кабелячи диску із декількох витків кабеля, який накладається на плоскі ділянки тіла пацієнта безконтактно.

Фізіологічна дія індуктотермії мало відрізняється від дії діатермії, проте вона сприяє більш глибокому і рівномірному прогріванню.

Під час індуктотермії ділянку тіла хворого, що підлягає лікуванню, поміщають усередину витків соленоїда, приєднаного до терапевтичного контура генератора ( рис.2.31) . По витоках соленоїда проходить струм частотою 13,56 МГц, і навколо нього утворюється змінне магнітне поле.

Воно індукує в м'яких тканинах хворого вихрові струми такої самої частоти, енергія яких перетворюється на теплову енергію тканин. Кількість теплоти, яка виділяється в тканинах під час індуктотермії, залежить від індукції магнітного поля, питомого опору тканин, тим сильніше вони нагріваються під час індуктотермії. Ось чому найбільше прогріваються

Рисунок 2.31

тканини з малим питомим опором : кров, м`язи, лімфа, нерви. Глибина прогрівання під час індуктотермії сягає 6-8 см.

При НВЧ-терапії на хворого діють неперервним або імпульсним електромаг­нітним полем з частотами від 30 до 300 МГц.

Крім нагрівання, електричне поле УВЧ сприяє деякій структурній перебудові білкових молекул, перерозподілу концентрації іонів біля клітинних мембран, гідра­тації іонів та молекул і приводить до зміни функціонального стану клітин і організ­му в цілому.

Рисунок 2.32

Під час НВЧ-терапії ділянку тіла , в якій виник патологічний процес, поміщають між двома електродами, які утворюють конденсатор терапевтичного контуру ( рис.2.32) Між ними створюється змінне електичне поле частотою 40,58 МГц ( надвисока частота). Електричне поле такої частоти впливає не лише на м»які тканини, а й на тканини-діелектрики ( кістки, сухожилля) , спричинюючи в них орієнтацій ну поляризацію. У разі застосування електричного поля надвисокої частоти тканини-діалектрики нагріваються інтенсивніше, ніж струмопровідні. Дипольні молекули кісток і сухожилля приходять у коливальний рух, енергія якого перетворюється на теплоту. Кількість теплоти, яка щосекунди виділяється з одиниці об»єму тканини, пропорційна квадрату напруженості електричного поля й обернено пропорційна густині тканини.

Частина ІІІ Оптика. Елементи квантової біофізики. Іонізуюче

випромінювання. Радіоактивність.

Розділ 7 Оптичні явища та їх використання в біології та в медицині