Лекція 2.

Тема. Хімічний склад об'єктів довкілля та підходи до виконання хімічного аналізу

1.Поняття про «хімічний склад» об’єктів довкілля.

2. Форми елементів у об'єктах довкілля. Забруднюючі речовини у повітрі.

3. Форми елементів у водних об'єктах.

4. Хімічний склад ґрунтів.

1.Поняття про «хімічний склад» об’єктів довкілля.

Хімічний склад об'єктів довкілля - сукупність хімічних інг­редієнтів (іонів, молекул асоціатів), які містяться в ґрунтах, водах та в повітрі у твердому, рідкому і газуватому стані.

Хімічні інгредієнти можуть мати природне та антропогенне походження.

Природні інгредієнти:

• мають певний якісний склад;

• їхні орієн­товні концентрації переважно відомі (вміст у конкретних межах для заданого об'єкта).

Тому аналітик може правильно вибрати ме­тод для виконання аналізу даного хімічного природного інгре­дієнта.

Хімічні інгредієнти антропогенного походження:

• потрапляють у довкілля внаслідок викидів промислового виробництва;

• їхній вміст залежить від виробництва, технологічного процесу та є різним для різних виробництв;

• якісний склад такого забруднювача можна оцінити, однак межі концентрацій треба попередньо з'ясу­вати. У цьому випадку вибір методу аналізу ускладнений.

Хімічні інгредієнти поділяють на консервативні та неконсервативні.

Консервативні інгредієнти - це такі, вміст яких у відібраній пробі не змінюється протягом тривалого часу ( ).

Неконсервативні змінюють концентрацію внаслідок перебігу хімічних, фізико-хімічних та біологічних процесів у пробі. Таких інгредієнтів більшість. Інгредієнти можуть перебувати у різних формах ( ). Перед аналізом на вміст неконсервативних інгредієнтів пробу після відбору консервують.

З погляду екології інгредієнти поділяють на токсичні та нетоксичні.

Токсичні інгредієнти в разі перевищення ГДК спричиняють пригнічення життєдіяльності або загибель живих організмів. Деякі природні хімічні речовини у разі перевищення вмісту є токсичними.

Нетоксичні інгредієнти необхідні для розвитку живих організ­мів. Перевищення їхньої дози призводить до токсичності.

За вмістом речовини в довкіллі поділяють на:

• головні,

• біогенні елементи - необхідні для життєдіяльності;

• мікроелементи (мкг/л).

Крім того, у водах та в ґрунтах є певний вміст органічних речо­вин та розчинених газів.

Органічні речовини - це низькомолекулярні сполуки, часто занесені стоками; гумусові розчинні речовини та комплекси гуму­сових речовин з важкими металами; поверхнево-активні речовини. Особливість органічних інгредієнтів полягає у переважно їхній не­високій стійкості.

Діапазон вмісту інгредієнтів у об'єктах довкілля коливається у широких межах: від десятків відсотків до 10 ^о/о, що ускладнює аналіз.

2. Форми елементів у об'єктах довкілля. Забруднюючі речовини у повітрі.

Інгредієнти у довкіллі можуть бути в різноманітних формах:

1. міцно чи легко зв'язані

2. розчинні.

Причому часто в різних вод­ночас.

У повітрі речовини, які потрапляють унаслідок антропогенної і техногенної дії людини, називають первинними забруднювачами.

Переважно окремо взяті речовини у повітрі є менш токсичними, ніж їхні суміші, тому що деякі речовини в суміші взаємодіють між собою, утворюючи вторинні забруднювачі.

Речовини у повітрі бу­вають:

1. стійкі

2. лабільні.

Надзвичайно стійкими є фреони, хлоровмісні пестициди.

Фреони хімічно інертні, тому існують у повітрі тривалий час.

Стій­кими є С0₂, СН₄ (до трьох років),

СО; NH₃, N0, S0₂ стійкі від двох до п'яти днів;

Н₂S малостійкий.

Нестійкі речовини взаємодіють між собою, гідролізують, змінюються під впливом радіоактивного випромінювання.

Перетворення забруднювачів у повітрі

1. Оксиди нітрогену і сульфуру у викидах під впливом ультра­фіолетового випромінювання окиснюються, потім взаємо­діють з вологою і утворюють аерозолі кислот: