Методи забезпечення трудової дисципліни
Методи забезпечення трудової дисципліни – це передбачені законодавством способи забезпечення трудової дисципліни, тобто виконання сторонами своїх трудових обов’язків.
Існує 3 методи:
1) переконання, або виховання;
2) заохочення;
3) покарання.
Переконання або виховання – є основним у забезпеченні свідомого ставлення до праці, оскільки він найпопулярніший і застосовується до всіх без винятку працюючих.
Це метод активного впливу на свідомість людини і тим самим на його поведінку. У методі переконання виховання свідомості тісно пов’язано із звичкою. За звичкою ми досить часто вчиняємо певні дії саме тому, що ми так звикли поступати, внаслідок традиції, сімейної або виробничої.
Головною метою переконання – добитись сумлінного виконання норми трудового права, добровільно, без примусу. Це досягається за допомогою виховної роботи, попередження правопорушення, нематеріальними та матеріальними заходами заохочення, методи матеріального і морального стимулювання.
Інші методи є додатковими оскільки застосовуються до частини працюючих, що заслужують на заохочення, або до працюючих що порушують трудову дисципліну. Перш ніж застосовувати заходи дисциплінарного і громадського впливу спочатку застосовують метод переконання і виховання.
Відповідальність в трудових правовідносинах
Трудове право у своїй структурі передбачає два види відповідальності:
дисциплінарна;
матеріальна;
Відповідальність за трудовим правом – окремий вид юридичної відповідальність, яка полягає у передбаченому нормами трудового права обов’язку працівника або роботодавця відповідати за вчинене трудове правопорушення і понести відповідні санкції.
Підставою такої відповідальності є трудове правопорушення – тобто винне протиправне діяння, яке полягає у невиконанні трудових обов’язків працівника.
Трудове правопорушення складається з двох різновидів:
а) дисциплінарного проступку;
б) трудове майнове правопорушення.
Загальними для них є невиконання своїх трудових обов’язків.
Відмінність полягає у наступному:
1) сфера дії норм про матеріальну відповідальність працівників значно ширша від сфери дії норм про дисциплінарну відповідальність, оскільки дисциплінарні санкції застосовуються лише за дисциплінарний проступок, а матеріальна відповідальність настає і при адміністративному правопорушенні і при кримінальному злочині, якщо останні пов’язані з заподіянням шкоди підприємству, з яким працівник перебував у трудових правовідносинах.
2) дисциплінарні санкції можуть бути змінені, ін. заходами впливу, оскільки вони за своєю суттю є карними, а санкції мат. відповідальності не можуть бути замінені;
3) дисциплінарні санкції вимагають наявності акта їхнього застосування з боку уповноважених органів, в той час, як обов’язок працівника відшкодувати шкоду може бути реалізований без акту.