3. Доцільність створення системи дистанційної освіти

Кількість студентів та слухачів, що здатні і бажають навчатись за дистанційними технологіями, вже зараз досить велика і зростає дуже швидко.

Соціальні групи, на які орієнтується система дистанційної освіти:

– учні старших класів, бажаючі одержати додаткові знання паралельно з навчанням у школі;

– особи, які готуються до вступу у вищі навчальні заклади;

– молодь, яка не має можливості одержати високоякісні освітні послуги в традиційні системі освіти через обмеженість пропускної спроможності цієї системи, через необхідність суміщення навчання з роботою, через географічну віддаленість обласних центрів та престижних навчальних закладів;

– особи, які мають медичні обмеження для одержання регулярної освіти;

– військовослужбовці, які звільняються зі збройних сил і члени їхніх родин;

– фахівці конверсійних підприємств, які підлягають звільненню;

– безробітні;

– керівники державних органів управління різних рівнів;

– студенти, які бажають одержати другу паралельну освіту;

– особи, які бажають одержати післядипломну освіту;

– особи, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі;

– українські та російськомовні громадяни зарубіжних країн.

Головною метою створення системи дистанційної освіти є забезпечення доступу до освітніх ресурсів шляхом використання сучасних інформаційних технологій та телекомунікаційних мереж і надання умов для реалізації громадянами своїх прав на освіту.

Основні завдання системи дистанційної освіти:

– формування нормативно-правового, організаційного, навчально-методичного, інформаційно-телекомунікаційного, матеріально-технічного, кадрового, економічного та фінансового забезпечення;

– організація та розвиток дистанційної освіти за будь-якими напрямками підготовки фахівців: гуманітарної, економічної юридичної, природничої, інженерної, військової, аграрної тощо;

– застосування дистанційних технологій не тільки в дистанційній освіті, а й в усіх формах навчання: очній, заочній, екстернаті;

– впровадження технологій дистанційного навчання на всіх рівнях як повної освіти, так і при навчанні за окремими курсами;

– забезпечення професійної підготовки та психологічної підтримки за допомогою дистанційного навчання соціально-незахищених груп населення;

– забезпечення професійної орієнтації та самовизначення для майбутніх фахівців;

– використання технологій дистанційного навчання для перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері підприємництва, державного та муніципального управління, митної та податкової служб, фінансово банківської системи, викладачів середніх шкіл, професійно-технічних і вищих навчальних закладів тощо;

– створення державної електронної бібліотеки дистанційних курсів;

– удосконалення і розвиток телекомунікаційної інфраструктури для реалізації технологій дистанційної освіти з доступом до Інтернет;

– інтеграція системи дистанційної освіти у світову систему.

4. Характеристика навчального процесу

Технічний потенціал сучасних інформаційних технологій допомагає реалізувати одне з головних переваг дистанційних систем – навчання на відстані.

Головним тут є наявність і розробка учбово-методичного забезпечення самостійної роботи студентів або слухачів курсів.

Передбачається використання так званих електронних лекцій, головна перевага яких полягає у використанні електронних носіїв інформації. Це, у свою чергу, дозволяє представляти її в стиснутому вигляді. Лекційний матеріал може бути викладений у вигляді тексту, озвучений і доповнений відеоматеріалами. Мова йде про відеолекції, слайди-лекції, які студент зможе переглянути самостійно в зручний для себе час і в характерному для його ритмі, а також комп’ютерні тренінги, різного роду тестуючі і навчальні програми, додатковий ілюстративний матеріал, а також довільний доступ до довідкових даних, словникових термінів.

Для дистанційного навчання особливого значення набуває наявність якісних електронних підручників, що повинні бути по всіх дисциплінах навчального плану. Робота з електронним підручником дозволяє зробити навчальний процес індивідуальним.

Кожен студент сам вибирає послідовність вивчення навчального матеріалу виходячи зі свого інтересу і можливостей. Використовуючи гіперпосилання, він в будь-який момент часу може перейти до необхідного розділу або теми, а наявні в електронному підручнику елементи самоконтролю дозволять відразу ж визначити ступінь засвоєння навчального матеріалу, виявити прогалини в знаннях і перейти до вивчення погано засвоєного матеріалу.

Наявність в електронному підручнику мультимедійної складової дозволяє демонструвати динамічні моделі досліджуваних явищ, проводити лабораторні роботи, будувати і перевіряти на працездатність електричні схеми, змінювати їхні параметри і відразу ж одержувати результат. Віртуальні лабораторії допомагають без залучення матеріальних ресурсів проводити дослідження, виявляти закономірності, одержувати результати, аналізувати їх, робити висновки і все це можливо на відстані.

Під час дистанційного навчання значно збільшується частка самостійної роботи студентів, а це, у свою чергу, призводить до зміни змісту форм і методів навчання. Суть роботи викладача в даних умовах полягає не в читанні лекцій, а в створенні учбово-методичного забезпечення дисципліни в електронному вигляді, у постійній роботі над внесенням необхідних змін у навчальний матеріал, підборі кольорових ілюстрацій, графіків, створенні Flash-анімацій, тестів для самоконтролю.

За наявності учбово-методичного матеріалу в електронному вигляді можна за допомогою комп’ютерних програм досить швидко зробити електронну книгу.   

Для керування навчальним процесом, контролю знань, доставки навчального контента студентам і забезпечення дидактичними матеріалами застосовується спеціалізоване програмне забезпечення. Воно містить систему автоматизованого документообігу, електронні інформаційні бази даних, словники термінів і інтерактивні мультимедійні підручники. Програмне забезпечення встановлюється на сервері навчального закладу.

Але суть дистанційного навчання полягає не тільки в наданні учбово-методичних матеріалів. Важливо виконати необхідні організаційні заходи для забезпечення прийому студента на навчання, керування його навчанням. Не можна забувати про проведення проміжного і підсумкового контролю знань.