
- •Вибір вихідних даних
- •1. Панель настилу
- •Визначення розрахункових характеристик сталі.
- •1.2. Компонування поперечного перерізу.
- •2. Другорядна балка
- •2.1. Визначення розрахункових характеристик сталі.
- •2.2. Визначення навантажень.
- •2.3. Підбір поперечного перерізу.
- •2.4. Перевірка поперечного перерізу.
- •3. Головна балка
- •3.1. Визначення розрахункових характеристик сталі.
- •3.2. Визначення навантажень.
- •3.3. Визначення розрахункових зусиль.
- •3.4. Компонування поперечного перерізу.
- •3.5. Перевірка поперечного перерізу.
- •3.5. Розрахунок поясного шву.
- •4. Колона
- •4.1. Визначення розрахункових характеристик сталі.
- •4.2. Визначення навантажень.
- •4.3. Компонування поперечного перерізу.
- •4.4. Перевірка поперечного перерізу.
- •4.5. Розрахунок поясного шву.
- •4.6. Підбір поперечного перерізу.
- •5.1. Поперечні в’язі.
- •5.2. Поздовжні в’язі.
4.3. Компонування поперечного перерізу.
Розрахунок колони почнемо з компонування її поперечного перерізу.
Розрахункова схема колони являє собою центрально навантажений стрижень, шарнірно обпертий по кінцях (рис. 19), в якому від прикладеного навантаження виникає одне внутрішнє зусилля – поздовжня стискаюча сила.
Рис. 19. Розрахункова схема колони.
Поперечний переріз колони, що проектується, зображений на рис. 20. Він складається з двох полиць та стінки, зварених між собою двостороннім зварним швом. Полиці та стінки виконані з листової сталі. Їх розміри й потрібно визначити:
hw – висота стінки;
tw – товщина стінки;
bf – ширина полиці;
tf – товщина полиці.
Оскільки стрижень колони немає отворів чи ослаблень поперечного перерізу, то площа його поперечного перерізу “нетто” дорівнює повній площі перерізу An = A. В цьому випадку перша вимога за ДБН – вимога міцності за нормальними напруженнями – буде виконуватись автоматично у разі виконання вимоги загальної стійкості колони. Тому компонування поперечного перерізу буде виконуватись відповідно до умови загальної стійкості.
Застосуємо
для цього один з можливих аналітичних
методів – метод заданих габаритів.
Відповідно до нього габарити поперечного
перерізу колони рекомендується приймати
Рис. 20. Переріз колони.
Задамося попередньо габаритами перерізу:
Гнучкості колони в двох площинах будуть дорівнювати:
де коефіцієнт розрахункової довжини μ = 1,0 для шарнірного обпирання за табл. 1.9.7 ДБН [2].
З отриманих величин обираємо більше значення гнучкості λmax = λy = 100,0 і за цією величиною розраховуємо умовну гнучкість колони:
Далі за табл. К.1 дод. К ДБН [2] (наведена в табл. Г.3 дод. Г до методич-них вказівок) визначаємо коефіцієнт стійкості. При цьому слід обирати тип кривої стійкості b, який відповідно до табл. 1.4.1 ДБН [2] має прийматись для двотаврового поперечного перерізу.
Отже в нашому випадку для λ=3,34 коефіцієнт ϕmin = 0,574.
Потрібна площа поперечного перерізу колони визначається за виразом:
де коефіцієнт умов роботи γс = 1,0 для колон балкових кліток, спеціально не оговорених в табл. 1.1.1 ДБН [2] (табл. Г.1 дод. Г до методичних вказівок).
Тоді потрібна площа стінки і полиці колони дорівнюють, відповідно:
Приймаємо розміри стінки та полиці колони з урахуванням стандартної ширини прокатної універсальної сталі за сортаментом ГОСТ 82-70* [10], який наведений в дод. А до даних методичних вказівок:
- для стінки – лист 250×9 мм (площа стінки Aw = 22,5 см2);
- для полиці – лист 250×18 мм (площа полиці Af = 45,0 см2).
Скомпонований таким чином поперечний переріз колони з усіма прийня-тими розмірами зображено на рис. 21.
Рис. 21. Скомпонований переріз колони.
Далі скомпонований поперечний переріз колони необхідно перевірити на відповідність чотирьом основним вимогам за ДБН [2].
4.4. Перевірка поперечного перерізу.
1) Як було зазначено вище, умова міцності за нормальними напруження-ми в даному випадку буде виконуватись автоматично у разі виконання вимо-ги загальної стійкості, оскільки поперечний переріз колони не має ослаблень.
2) Для перевірки загальної стійкості спочатку визначимо необхідні геоме-тричні характеристики скомпонованого поперечного перерізу колони.
Площа перерізу:
Моменти інерції відносно головних осей:
Радіуси інерції відносно головних осей:
Гнучкості відносно головних осей:
З отриманих величин обираємо більше значення гнучкості: λmax = λy = 103,1 і за цією величиною розраховуємо умовну гнучкість колони:
Далі
за табл. К.1 дод. К ДБН [2] (наведена в табл.
Г.3 дод. Г до методич-них вказівок)
визначаємо коефіцієнт стійкості для
типу кривої стійкості b: для
коефіцієнт
ϕmin
=
0,553.
Тепер перевіряємо умову загальної стійкості колони за виразом:
Таким чином, дана умова виконана, але перенапруження = 5%.
3) Для перевірки гнучкості колони необхідно обчислити її граничне зна-чення за виразом:
де за коефіцієнт α приймається розрахована вище величина:
Гнучкість перевіряється за виразом:
Таким чином, дана умова виконана.
4) Для перевірки місцевої стійкості полиці колони розрахуємо величину граничної умовної гнучкості полиці за виразом:
Місцева стійкість полиці перевіряється за величиною умовної гнучкості полиці:
Таким чином дана умова виконана.
Для перевірки місцевої стійкості стінки колони розрахуємо величину гра-ничної умовної гнучкості стінки за виразом:
Місцева стійкість стінки колони перевіряється за величиною умовної гнучкості стінки:
Оскільки
в нашому випадку
,
то поперечні ребра жорсткості непотрібні.
Таким чином, всі перевірені умови для скомпонованого перерізу колони виконані, тому необхідності змінювати його геометричні розміри немає.
Остаточно скомпонований поперечний переріз колони з усіма прийняти-ми розмірами відповідає зображеному на рис. 21.
Відмітимо, також, зосереджене навантаження від власної ваги скомпо-нованої колони буде дорівнювати:
що є меншим за попередньо прийняту величину 8,34 кН.