
- •Вибір вихідних даних
- •1. Панель настилу
- •Визначення розрахункових характеристик сталі.
- •1.2. Компонування поперечного перерізу.
- •2. Другорядна балка
- •2.1. Визначення розрахункових характеристик сталі.
- •2.2. Визначення навантажень.
- •2.3. Підбір поперечного перерізу.
- •2.4. Перевірка поперечного перерізу.
- •3. Головна балка
- •3.1. Визначення розрахункових характеристик сталі.
- •3.2. Визначення навантажень.
- •3.3. Визначення розрахункових зусиль.
- •3.4. Компонування поперечного перерізу.
- •3.5. Перевірка поперечного перерізу.
- •3.5. Розрахунок поясного шву.
- •4. Колона
- •4.1. Визначення розрахункових характеристик сталі.
- •4.2. Визначення навантажень.
- •4.3. Компонування поперечного перерізу.
- •4.4. Перевірка поперечного перерізу.
- •4.5. Розрахунок поясного шву.
- •4.6. Підбір поперечного перерізу.
- •5.1. Поперечні в’язі.
- •5.2. Поздовжні в’язі.
3.5. Розрахунок поясного шву.
Розрахунок поясного шву, за допомогою якого пояси головної балки приєднуються до її стінки, виконують в перерізі з максимальною поперечною силою – в опорному перерізі.
Для визначення розрахункової площини зварного шва обчислимо наступну величину за виразом:
де для випадку автоматичного заводського зварювання при положенні зварного шва “в човник” і передбачуваного катету шва до 16 мм коефіцієнти βf = 1,1 і βz = 1,15 за табл. 1.12.2 ДБН [2],
а розрахунковий опір кутового зварного шва Rwf = 180 МПа = 18 кН/см2 (для сталі класу С255) – табл. Ж.2 дод. Ж ДБН [2] наведена в табл. В.1 дод. В до методичних вказівок.
Оскільки отримана величина більше 1, то необхідний катет зварного шва слід визначати у площині металу межі сплавлення при статичному навантаженні на головну балку за виразом:
Де кількість кутових поясних швів n=2,
Остаточно приймається катет зварного шва більший за розрахований зі стандартного ряду (табл. В.2 дод. В методичних вказівок), проте не менше за допустимий мінімальний за табл. 1.12.1 ДБН [2] (табл. В.3 дод. В до методичних вказівок). Крім цього прийнятий катет зварного шва має бути не більше за 1,2⋅tw.
В нашому випадку за табл. 1.12.1 ДБН [2] остаточно приймемо катет поясного шва для головної балки kf = 5 мм (менше за 1,2⋅tw = 1,2⋅9 = 10,8 мм).
4. Колона
У цьому розділі курсового проекту необхідно виконати розрахунок центрально-стиснутої колони. Розглядається центральна стійка, розташована по вісях 2-Б (рис. 1), оскільки вона є найбільш навантаженою. Як свідчить досвід проектування, поперечний переріз колони виявляється більш економічним, якщо він проектується складеного зварного поперечного перерізу з окремих сталевих листів, а не добирається з прокатних профілів за сортаментом.
Відповідно до ДБН [2] центрально-стиснута колона при відсутності динамічних навантажень має відповідати чотирьом основним вимогам:
- міцності за нормальними напруженнями;
- загальної стійкості;
- гнучкості;
- місцевої стійкості елементів перерізу.
Розрахунок такої колони виконується наступним чином.
4.1. Визначення розрахункових характеристик сталі.
Спочатку визначимо розрахункові характеристики сталі, з якої буде виготовлено колону. Оскільки передбачається використання листової сталі, то її розрахункові характеристику будуть аналогічними до прийнятих для головної балки:
- нормативний опір Run = 370 МПа = 37 кН/см2;
- розрахунковий опір Ry = 230 МПа = 23 кН/см2;
- модуль пружності Е = 2,06 ⋅ 105 МПа = 20600 кН/см2.
4.2. Визначення навантажень.
Визначимо навантаження, які діють колону. Навантаженням на колону є стискаюче зусилля від реакцій розташованих вище головних і другорядних балок. Додатково враховується власна вага самої колони.
Реакцій від розташованих вище балок визначаються від двох другорядних балок і двох головних балок тільки для граничного значення навантажень за виразом:
Характеристичне значення навантаження від власної ваги колони на даному етапі може бути встановлено лише наближено, оскільки переріз колони поки ще невідомий. Рекомендується приймати це значення в залежності від довжини колони наступним чином:
для
довжин Lк
=
6,0 – 7,0 м;
В
нашому випадку
Rk=8,34
кН.
Довжина
колони у випадку поверхового обпирання
головної балки на колону і обпирання
другорядної балки на головну в одному
рівні (рис. 18) розраховується за виразом:
де виступаюча частина опорного ребра приймається конструктивно рівною δ = 20 ... 40 мм.
Рис. 18. Висоти опорних елементів над колоною.
Граничне значення навантаження від власної ваги колони буде дорівню-вати:
де γfm – коефіцієнт надійності за граничним значенням навантаження для навантаження від власної ваги сталевих елементів визначається за табл. 5.1 ДБН [7].
Сумарне стискаюче зусилля для розглядуваної колони дорівнює: