Завдання № 4
Відзеркалення філософських ідей в «Робінзоні Крузо» Д.Дефо.Перш за все дамо визначення добі Просвітництва та згадаємо основні соціально-філософські ідеї, яким просвітники приділяли значну увагу Культ розуму.
Відношення до релігії. Просвітники знайшли тимчасову й хистку рівновагу між вірою та розумом – деїзм – учіння про те, що Бог є, і Всесвіт створений саме Ним. Однак, створивши людину і все, що її оточує, Бог відсторонився і перестав втручатися у справи людей. Просвітники були антиклерикалами. (Антиклерикалізм – критика релігійної догми, церкви).
Ідея рівності від народження всіх без винятку людей (перед усім рівності суспільної, соціальної).
Релігійна рівність.
Національна рівність.
Расова рівність.
Розвінчання системи рабоволодіння.
Культ «природної» людини.
«Природне право» – «суспільна угода».
Ідея освіченого монаха.
У своєму романі Д.Дефо цілком досягає поставленої мети. Герой роману - Робінзон Крузо є універсальним| наочним| взірцем| можливості| перетворення| примітивної істоти на людину для всіх| західноєвропейських| просвітників.| Робінзон був | відрізаній від| цивілізації|, але| починає| життя| немовби| спочатку|, з чистого аркуша|, починає| його| як примітивна| істота, яка перебуває| в цілковитій| залежності| від| природи|. Але, використовуючи| можливості| свого| розуму|, він| досить| швидко| виходить| на рівень|, близький| до життя| цивілізованої| людини|. Роман Даніеля Дефо «Робінзон Крузо» - найхарактерніший твір просвітницького раціоналізму (за Шалагіновим) в Англії. В образі головного героя відбилися уявлення про людину, суголосні з філософією Джона Локка. Опинившись на безлюдному острові, герой сприймає довколишню реальність як закономірну даність, розумну і непорушну у своїй основі; а своє завдання бачить у тому, щоб інтегруватися в цю даність на правах її окремого, але закономірного елемента. Природа - це втілення універсального розуму, з яким людина мусить узгодити свій індивідуальний розум. Робінзон вижив тому, що підкорив увесь свій новий спосіб життя і мислення обєктивному, раціональному в своїй основі порядку. Він пізнав справжні причини і наслідки і навчився використовувати їх для себе. Робінзон навчився долати в собі владу афектів і довіряти не почуттям, а здорового глузду. Врешті-решт домігся, щоб результат його зусиль завжди відповідав намірам і меті.
Відносини героя з довкіллям будуються за принципом запитання-відповідь. Спочатку довкілля ставить перед ним проблему. Так, Робінзон знаходить на морському піску відбиток ступні, бачить біля житла кущик пшениці. Після ретельного обмірковування ситуації він доходить правильного висновку, відповідно до якого розробляє план подальших дій. Якщо відбиток належить не йому - значить на острові є інші люди, тому йому потрібно дбати про безпеку тощо. Він логічно висновує, що краще не відстрілювати кіз, а розводити їх. Шедевром раціонального мислення можна вважати спосіб, в який він забирає з розбитого корабля усі речі, що залишилися там після аварії.
Отже, в образі Робінзона відображена думка Джона Локка про те, що розум, спираючись на сигнали органів чуття, спроможний встановити справжню причину і передбачити необхідний наслідок, а людина спроможна діяти адекватно реальності. Сама ж реальність стає доступною і прозорою для осягнення.