5.5. Організація обліку праці та її оплати

Питання праці та її оплати регламентуються Законами України “Про оплату праці”, “Про колективні договори та угоди”, Кодексом законів про працю, іншими нормативними документами.

Відповідно до Закону України “Про оплату праці” під заробітною платою розуміють винагороду, обчислену, зазвичай, в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Усі витрати на оплату праці поділяються на три групи: 1. Основна заробітна плата. 2. Додаткова заробітна. 3. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

На кожному підприємстві ведуть облік особового складу працівників у типових формах первинного обліку, затверджених Держкомстатом України.

Під час оформлення на роботу між працівником і підприємством (роботодавцем) укладається трудовий договір (контракт). Зарахування на роботу оформляється “Наказом (розпорядженням) про прийняття на роботу”. На звільнення з роботи в результаті припинення трудового договору (контракту) видається “Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)”. На всіх працівників заводяться трудові книжки, які зберігаються за основним місцем роботи.

На кожному підприємстві має бути організований табельний облік робочого часу. Для цього складають “Табель обліку використання робочого часу”.

Сільськогосподарські підприємства використовують для обліку праці та її оплати як типові, так і спеціалізовані форми первинних документів, рекомендованих Міністерством аграрної політики.

Обсяги виконаних робіт фіксуються в різних документах: облікових листках, нарядах, рапортах, подорожних листах та інших облікових документах.

У строки, встановлені планом-графіком документообігу, оформлені первинні документи по обліку праці і виконаних робіт передають в бухгалтерію підприємства.

У бухгалтерії на основі представлених документів нараховують оплату праці, керуючись при цьому розробленим на підприємстві “Положенням про оплату праці”.

Для підрахунку затрат праці і правильного розподілу фонду оплати по об'єктах виробництва, а також нарахування оплати праці працівникам підприємства дані первинних документів групують за двома напрямами:

1) по кожному працівнику для проведення розрахунку по оплаті;

2) по об'єктах витрат на виробництво.

Для визначення заробітку за платіжний період первинні документи групують по працівниках і дані заносять в “Розрахунково-платіжні відомості” або в “Книгу обліку розрахунків по оплаті праці”. В цих регістрах ведуть аналітичний облік розрахунків з кожним працівником.

Для нагромадження даних про оплату праці і включення її в витрати на виробництво, на основі первинних документів складають нагромаджувальні відомості, журнали та ін.: “Журнал обліку робіт і витрат”, “Нагромаджувальну відомість використання машинно-тракторного парку”, “Нагромаджувальну відомість роботи вантажного автотранспорту”, “Журнал обліку витрат в ремонтній майстерні” та ін.

На основі первинних документів по обліку праці, нагромаджувальних відомостей та журналів щомісяця складається “Зведена відомість нарахування і розподілу оплати праці та відрахувань від неї за об'єктами обліку”. Ця відомість є підставою для записів у Звіти про витрати та вихід продукції.

Облік розрахунків по оплаті праці ведуть на рахунку 66 “Розрахунки за виплатами працівникам” в розрізі субрахунків: 661 “Розрахунки за заробітною платою”, 662 “Розрахунки з депонентами”, 663 “Розрахунки за іншими виплатами”. На кредиті рахунка відображають нараховану працівникам підприємства основну та додаткову заробітну плату, премії, допомогу за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування, а на дебеті – виплату заробітної плати, премії, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати персоналу.

Вартість виданих в рахунок оплати праці продуктів відображають по дебету субрахунка 661 і кредиту рахунка 70 (за цінами реалізації). Водночас видана продукція списується з рахунків 21, 26, 27 на дебет рахунка 90 – за фактичною собівартістю.

Для зведеного обліку і контролю за використанням фонду оплати праці і складання встановленої звітності передбачена “Зведена відомість по розрахунках з робітниками і службовцями”, яка складається на підставі підсумкових даних розрахунково-платіжних відомостей або книги обліку розрахунків по оплаті праці.

Синтетичний облік оплати праці ведуть у Журналі 5 або 5А (сільськогосподарські підприємства – у Журналі-ордері № 5Б сг.) та Головній книзі.

Схема документообороту по обліку праці та її оплати наведена на рис. 7.

Одночасно з нарахованою оплатою праці проводяться нарахування на соціальні заходи. На суму проведених нарахувань на соціальні заходи дебетують рахунки витрат і кредитують рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням” (відповідні субрахунки).

Баланс (ф.1)

Примітка: 1 - розподіл оплати праці по аналітичних (особових) рахунках працівників;

2 - розподіл оплати праці по об'єктах витрат на виробництво.

Рис. 7. Загальна схема обліку оплати праці

Усі працівники підприємства мають право на щорічну оплачувану відпустку відповідно до чинного законодавства. Крім цього, працівнику може надаватись додаткова оплачувана чи неоплачувана відпустка (працівникам, що навчаються без відриву від виробництва, по догляду за дітьми тощо).

Надання відпусток регулюється Законом України “Про відпустки”. Підставою для надання відпустки є заява працівника. На підставі затвердженого графіку відпусток чи заяви працівника на підприємстві видається наказ про надання відпустки у двох примірниках: один примірник залишається у відділі кадрів; другий примірник передається до бухгалтерії підприємства і є підставою для нарахування і виплати відпускних.

На суму нарахованих відпускних робиться бухгалтерський запис по дебету рахунків об'єктів обліку витрат та інших (23,91 та ін.) і кредиту рахунка 66. Сільськогосподарське виробництво має сезонний характер, тому з метою рівномірного включення витрат на оплату відпускних у витрати виробництва, підприємство може попередньо створювати резерв відпусток: дебет рахунків витрат, кредит рахунка 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”. При нарахуванні відпускних за рахунок резерву, дебетують рахунок 47 і кредитують рахунок 66.

Допомога за тимчасовою непрацездатністю, згідно чинного законодавства, виплачується застрахованим особам, залежно від страхового стажу. На суму нарахованої допомоги дебетують рахунок 65 і кредитують рахунок 66.

Працівникам підприємства можуть надаватись й інші види допомог, пов'язаних з народженням дитини, похованням застрахованої особи, а також з оздоровленням, санаторно-курортним лікуванням тощо.

Із суми нарахованої заробітної плати (доходу) проводяться утримання, передбачені законодавством України (обов'язкові) та утримання з ініціативи підприємства.

До обов'язкових утримань відносять: податок з доходів громадян, утримання на соціальні заходи (на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; на соціальне страхування на випадок безробіття; у Пенсійний фонд), за виконавчими листами (аліменти та інші утримання згідно з приписами судових органів) та ін.

На суму утриманого податку з доходів громадян дебетують рахунок 66 і кредитують рахунок 64. При перерахуванні податку у бюджет робиться запис: дебет рахунка 64, кредит рахунка 31.

Утримані суми із заробітної плати на соціальні заходи відображають по дебету рахунка 66 і кредиту рахунка 65. На суму утриманих аліментів дебетують рахунок 66 і кредитують рахунок 68.

Із заробітної плати утримуються також суми за заподіяну шкоду (крадіжки та псування цінностей), допущений брак у виробництві, своєчасно не повернуті в касу підзвітні суми та ін. Такі операції відображають по дебету рахунка 66 і кредиту рахунка 37.

У разі індивідуального страхування працівників за їх згодою із заробітної плати може утримуватись сума на індивідуальне страхування: дебет рахунка 66 і кредит рахунка 65, субрахунок 654 “За індивідуальним страхуванням”.