- •Класифікація інфекційних хвороб
- •Улаштування і режим інфекційної служби
- •Основи профілактики інфекційних хвороб
- •Вчення про епідемічний процес
- •Джерело збудника інфекції
- •Джерело при зоонозах
- •Механізм передачі
- •Іі. Крапельний механізм
- •Ііі. Трансмісивний
- •Сприйнятливість та імунітет
- •Епідеміологічне обстеження осередку інфекційної хвороби
- •Дезінсекція
- •Заходи стосовно сприйнятливого організму
- •Організація щеплень.
- •Методи діагностики інфекційних хвороб
- •Анамнез хвороби
- •Методи лабораторної діагностики
- •Принципи лікування
- •Відновлення водно-електролітного балансу (регідратація)
- •Догляд за хворими
- •Лабораторна діагностика.
- •Профілактика.
- •Етіологія.
- •Ускладнення:
- •Профілактика.
- •Ботулізм
- •Єрсиніози
- •Псевдотуберкульоз
- •Ротавірусний гастроентерит
- •Догляд.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Респіраторно-синцитіальна хвороба
- •Риновірусна хвороба
- •Аденовірусна хвороба
- •Інфекційний мононуклеоз
- •1 Міс і більше. Іноді температура тіла субфебрильна і навіть нормальна.
- •Диференціальна діагностика.
- •Менінгококова хвороба
- •2 000 Здорових носіїв і більше.
- •Лабораторна діагностика.
- •Контингенти, які підлягають обов’язковому обстеженню на малярію:
- •Вірусний гепатит с
- •Диференціальна діагностика.
- •Правець
- •100 000 Мо, для новонароджених – 1 500 - 2 000 мо на 1 кг маси тіла. Перед введенням сироватку необхідно підігріти до 37*с.
- •Показання для проведення екстреної профілактики
- •Лептоспіроз
- •Диференціальна діагностика.
- •6. Генералізована.
- •Ветеринарні:
- •1990 Р. Відмінено щеплення за умови високого рівня охоплення щепленням тварин).
- •Бруцельоз
- •Токсоплазмоз
- •Вроджений токсоплазмоз
Механізм передачі
Друга ланка епідпроцесу – механізм передачі – це переміщення збудника певним способом від джерела до сприйнятливого організму.
Він складається з трьох послідовних етапів:
1 – виділення з зараженого організму;
2 – перебування у довкіллі;
3 – проникнення у новий організм.
При сапронозах відсутній перший етап.
Механізм передачі залежить від локалізації збудника у зараженому організмі.
Типи механізмів передачі:
І. Фекально-оральний при кишкових інфекціях. Збудник виділяється з фекаліями, блювотними масами ( при генералізації процесу – з сечею) і потрапляє через рот. Реалізується водним, харчовим, контактно-побутовим шляхами, розповсюджується побутовими ектопаразитами (мухами, тарганами).
Водний шлях. Вода забруднюється з грунту, при купанні людей, тварин. У систему водопостачання збудники проникають при пошкодженні труб, аварій, перебоїв води.
Розрізняють гострі епідемії (коли збудник потрапив у воду одноразово) і хронічні (при повторних забрудненнях). Трапляються спалахи за течією води.
Харчовий (аліментарний) шлях передачі.
Терміни перебування мікроорганізмів в продуктах залежать від властивостей самого мікроорганізму, а також від продукту, умов його зберігання та способів приготування. Добре розмножуються мікроорганізми у молоці, м'ясі,. Найбільше значення мають продукти ( молоко, сметана, йогурт), які перед вживанням не проходять термічну обробку. У рідкому середовищі (молоці) збудник рівномірно розподіляється по всьому об'єму продукту. Для " молочних " спалахів характерний (як і для гострих водних) раптовий підйом захворюваності зі швидким зниженням, ураженням населення території, що постачається молоком з певного господарства чи магазину. Хворіють переважно ті, що споживали непряжене молоко, часто діти. Велика концентрація збудників у молоці призводить до важких форм захворювання.
Продукти тваринного походження можуть забруднюватися як за життя інфікованої тварини, так і посмертно (через забруднені руки, інвентар при розробці туші, транспортуванні).
Певну епіднебезпеку несуть овочі, кондитерські вироби.
Можливий контактно-побутовий шлях через брудні руки, іграшки, посуд, білизну тощо.
Іі. Крапельний механізм
Повітря, яке видихує хворий захоплює частинки слизу з мікроорганізмами і виводить їх назовні у вигляді аерозолю. Найбільша кількість частинок аерозолю утворюється при чханні, кашлю, менше – при розмові. Чим дрібніша аерозоль, тим глибше вона проникає у органи дихання і тим довше утримується у повітрі. Крім того, тривалість утримування залежить від стану повітря (у нерухомому повітрі крапельки падають швидше), а також від вологості та електричного заряду, дії сонячної радіації. Передача інфекції можлива на відстані 2-3 м, тобто в межах кімнати. Лише віруси вітрянки й кору можуть поширюватися з потоком повітря в сусідні приміщення.
Особливості інфекцій, які поширюються крапельно:
короткий інкубаційний період;
належать до антропонозів;
частіше реєструються в холодну пору року (скученність людей, відсутність провітрювання, при низькій температурі повітря мікроорганізми краще зберігаються, зниження рівня імунітету).
Пиловий шлях – продовження крапельного (для стійких збудників – туберкульоз, дифтерія ). Мікроорганізми осідають на різних предметах, перетворюються на пил. При підмітанні підлоги, струшуванні одягу вони з пилом піднімаються у повітря.