
- •З дисципліни
- •Запитання для самоперевірки
- •Самостійна робота №2
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Самостійна робота №3
- •Методичні рекомендації
- •Мікробіологія свіжих овочів
- •Запитання для самоперевірки
- •Самостійна робота №4
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Самостійна робота №5
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Самостійна робота № 6
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Самостійна робота №7
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Самостійна робота №8
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Самостійна робота №9
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
Запитання для самоперевірки
Які чинники впливають на швидкість мікробіальних процесів у свіжих плодах?
Чим обумовлена стійкість плодів до ураження хворобами?
Які відмітні ознаки мікробіологічних уражень плодів?
Самостійна робота № 6
Забезпеченість ринку продовольчих товарів переробленими плодами й овочами. Значення їх у харчуванні
Література:
Сірохман І.В., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів. - К.: Лібра, 1998, с 176,177.
Методичні рекомендації
При вивченні цього питання необхідно звернути увагу на те, що в Україні створено багато галузей харчової переробної промисловості.. Значними є також потужності з виробництва швидкозамороженої продукції, картопляних гранул, чіпсів, плодово-ягідних безалкогольних напоїв.
Асортимент продуктів переробки плодів і овочів різноманітний і активно оновлюється шляхом використання місцевої та нетрадиційної сировини, виробництва консервів зі зменшеним вмістом цукру, нетрадиційних солено-квашених, картопляних продуктів, начинок, узварів, приправ тощо.
Продукти переробки плодів та овочів поділяють залежно від методів консервування.
Щоб захистити свіжі овочі і плоди від псування, розширити асортимент овочевих товарів і мати можливість використовувати їх протягом року, використовують консервування.
Соління, квашення і мочення - це способи консервування, що грунтуються на ферментативних процесах, тому готові продукти називають також ферментованими.
Молочнокислі бактерії продукують ферменти, що перетворюють цукри в молочну кислоту, яка унеможливлює розвиток гнильних, оцтовокислих, маслянокислих бактерій і таким чином консервує готові продукти.
Частина харчових речовин овочів і плодів витрачається при ферментації.
Заморожування дозволяє максимально зберегти поживні речовини плодів і овочів, але мають місце їх кількісні і якісні зміни.
Сушіння є засобом отримання продуктів, що мають значно вищу енергетичну і харчову цінність, ніж свіжі плоди й овочі. Консервування в герметичній тарі - найнадійніший спосіб консервування овочів і плодів. Але в процесі теплової обробки за рахунок денатурації, розкладу, окиснення складових речовин, руйнування вітамінів та інших біологічно активних речовин знижується їх харчова цінність, природні і фізичні властивості, можуть виникати дефекти і забруднення важкими металами.
Запитання для самоперевірки
З якою метою свіжі овочі і плоди консервують?
Які зміни протікають у перероблених плодах і овочах під час консервування?
Яким чином задовольняється попит на перероблену продукцію?
Самостійна робота №7
Методи переробки плодів і овочів, їх суть. Вплив окремих методів консервування на харчову цінність і збереженість продуктів переробки
Література:
Сірохман І.В., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів. - К.: Лібра, 1998, с 179 - 182.
Методичні рекомендації
При вивченні цього питання необхідно звернути увагу на те, що свіжі овочі і плоди консервують такими методами: заморожуванням, солінням, маринуванням, квашенням та ін.
Квашення широко застосовується для консервування овочів, плодів та грибів.
Метод базується на консервуючій дії молочної кислоти, що утворюється з вуглеводів при кисломолочному бродінні. Крім того, молочна кислота формує специфічні органолептичні властивості, притаманні квашеним продуктам. Одночасно з молочною кислотою накопичується й етиловий спирт, який надає молочнокислим продуктам особливого відтінку смаку і запаху. Сіль згубно діє на маслянокислі бактерії і бактерії групи солі. Вона також бере участь у формуванні органолептичних властивостей продукту.
При маринуванні основою консервування є оцтова кислота, концентрація якої повинна бути в межах від 0,6 до 1,2 %. Ці невеликі концентрації оцтової кислоти не можуть повністю гарантувати неможливість розвитку інших мікроорганізмів, зокрема плісняви. Тому для підсилення дії оцтової кислоти застосовують пастеризацію та зберігання маринованого продукту при понижених температурах. Таким чином, маємо приклад комбінованого консервування.
Стерилізація - консервування продуктів шляхом нагрівання їх до температури понад 100 °С (100 - 140 °С). Режим стерилізації характеризується температурою, до якої нагрівається продукт, і часом витримки при цій температурі. Найрозповсюдженішим способом термостерилізації є консервування в герметичній (металічній або скляній) тарі. Спочатку продукт вміщують у тару, потім герметизують і нагрівають до високих температур. Так виготовляють овочеві та плодові консерви.
При стерилізації за рахунок денатурації білків, часткового гідролізу жиру, білків та вуглеводів руйнування вітамінів і деяких амінокислот знижується поживна цінність і смакові властивості готового продукту.
Сушіння - один із найдавніших способів захисту продуктів від мікробіологічного псування. Використовуючи сонячне тепло, тепле і сухе повітря атмосфери, підігріте повітря від вогнища та обігріваючі поверхні, людина сушила плоди й інші продукти.
Сучасні методи і режими сушіння дозволяють отримувати повноцінні продукти зі збереженням їх природних властивостей. Нерідко сушені продукти ще й отримують низку переваг порівняно зі свіжими: вони більш стійкі при зберіганні, займають менший об'єм при великій концентрації поживних речовин, у деяких випадках краще засвоюються (порошки з овочів), більш транспортабельні тощо.
Однак необхідно враховувати, що при сушінні втрачаються природні ароматичні сполуки, але утворюються інші за рахунок реакцій меланоїдиноутворення і карамелізації цукрів.
Згубно діє сушіння на вітаміни, особливо вітамін С. Для збереження біологічно активних речовин застосовується сублімаційна сушка, але цей процес досить дорогий і вимагає збереження висушеної продукції в герметичній тарі, бажано в атмосфері інертного газу.
При висушуванні більшістю методами в продуктах залишаються живими мікроорганізми та їх спори. При створенні сприятливих умов (зволоження продукту при зберіганні та перевезенні) мікроорганізми активізуються, розмножуються і починають негативно впливати на якість сушеної продукції. Саме тому необхідно суворо дотримуватися відповідних умов зберігання після висушування.
Сублімаційне сушіння ґрунтується на зневоднюванні заморожених продуктів. Температура в масі продукту швидко знижується і через 15 - 20 хв. досягає температури -20 °С і нижче. За рахунок сублімації випаровується 10 - 15 % води в продукті. Сублімаційне сушіння має перевагу над іншими - практично повністю зберігається структура і хімічний склад продукту. Його отримують високопористим. При обводненні він швидко відновлює свої попередні властивості, може добре зберігатися в герметичній тарі, бажано у вакуумі або в атмосфері інертного газу. Цей спосіб сушіння досить широко використовується для зневоднення продуктів рослинного походження.