12. Не аналізує тенденції відносна величина:
а) виконання плану;
б) динаміки;
в) інтенсивності;
г) структури;
д) планового завдання.
13. Відносну величину планового завдання обчислюють як відношення:
а) різнойменних ознак однієї сукупності, а також об’єктів двох зв’язаних між собою сукупностей;
б) величини показника плану до взятої за базову фактичної величини плану за попередній період;
в) фактично досягнутої величини до величини базового планового завдання на досліджуваний період часу;
г) різних структурних одиниць тієї самої сукупності;
д) розмірів складових частин сукупності до загального підсумку.
14. Відносна величина динаміки характеризує:
а) відношення планового рівня звітного періоду до базисного;
б) еволюцію досліджуваного об’єкта (явища, процесу) в часі;
в) відношення різних структурних одиниць тієї самої сукупності;
г) відношення розмірів складових частин сукупності до загального підсумку;
д) співвідношення між окремими складовими сукупності.
15. Відносна величина динаміки визначається відношенням:
а) значень абсолютної величини за два періоди чи моменти часу;
б) величини показника плану до взятої за базову фактичної величини плану за попередній період;
в) різнойменних ознак однієї сукупності, а також об’єктів двох зв’язаних між собою сукупностей;
г) фактично досягнутої величини до величини базового планового завдання на досліджуваний період часу;
д) різних структурних одиниць тієї самої сукупності.
16. Відношення фактично досягнутої величини до величини базового планового завдання на досліджуваний період часу – це:
а) відносна величина порівняння;
б) відносна величина координації;
в) відносна величина динаміки;
г) відносна величина структури;
д) відносна величина виконання плану.
17. Відношення між різнойменними абсолютними показниками, що характеризують ознаки однієї сукупності (одного об’єкта) або ознаки у певний спосіб пов’язаних між собою різних сукупностей (об’єктів) характеризує:
а) відносна велична порівняння;
б) відносна велична координації;
в) відносна велична динаміки;
г) відносна велична структури;
д) відносна велична інтенсивності.
18. Зіставлення однойменних абсолютних величин, які характеризують різні об’єкти, – це:
а) відносна велична координації;
б) відносна велична порівняння;
в) відносна велична динаміки;
г) відносна велична структури;
д) відносна велична інтенсивності.
19. Відносна величина порівняння є часткою від ділення:
а) значень абсолютної величини за два періоди чи моменти часу;
б) величини показника плану до взятої за базову фактичної величини плану за попередній період;
в) абсолютних величин, що характеризують різні об’єкти;
г) фактично досягнутої величини до величини базового планового завдання на досліджуваний період часу;
д) різних структурних одиниць тієї самої сукупності.
20. Коефіцієнт народжуваності – це відносна величина:
а) координації;
б) порівняння;
в) динаміки;
г) структури;
д) інтенсивності.
21. Щільність (густота) населення визначається як відносна величина:
а) динаміки;
б) порівняння;
в) інтенсивності;
г) структури;
д) координації.
22. Відносну величину інтенсивності визначають як частку від ділення:
а) різнойменних абсолютних величин;
б) величини показника плану до взятої за базову фактичної величини плану за попередній період;
в) значень абсолютної величини за два періоди чи моменти часу;
г) фактично досягнутої величини до величини базового планового завдання на досліджуваний період часу;
д) абсолютних величин, що характеризують різні об’єкти.
23. Середньою величиною у статистиці називається:
а) співвідношення порівнюваних абсолютних величин;
б) узагальнена характеристика множини індивідуальних значень деякої кількісної ознаки;
в) співвідношення між окремими складовими сукупності;
г) напрям та інтенсивність зміни показника за часом;
д) порівняння однойменних абсолютних показників, які відносяться до різних сукупностей, узятих за той самий період чи момент часу.
24. Формула для обчислення простої арифметичної середньої така:
а) 
;
б) 
;
в) 
;
г) 
;
д) 
,
де
– значення
-тої
варіанти (індивідуальне значення
-тої
одиниці сукупності),
– частота варіанти,
– сума варіант (загальне число
спостережень),
– число груп однакових значень.
25. Формула для обчислення середньої зваженої арифметичної величини така:
а) ;
б) ;
в) ;
г) 
;
д) 
,
де – значення -тої варіанти (індивідуальне значення -тої одиниці сукупності), – частота варіанти, – сума варіант (загальне число спостережень), – число груп однакових значень.
26. Формула для обчислення середньої простої гармонічної величини така:
а) ;
б) ;
в) ;
г) ;
д) 
,
де – значення -тої варіанти (індивідуальне значення -тої одиниці сукупності), – частота варіанти, – сума варіант (загальне число спостережень), – число груп однакових значень.
27. Формула для обчислення середньої зваженої гармонічної величини така:
а) ;
б) ;
в) ;
г)
;
д) 
=
,
де
– вага оберненої величини
,
– значення
-тої
варіанти (індивідуальне значення
-тої
одиниці сукупності),
– частота варіанти,
– сума варіант (загальне число
спостережень),
– число груп однакових значень.
28. Формула для обчислення середньої простої хронологічної така:
а) ;
б) 
;
в) 
;
г) 
;
д) ,
де – значення -тої варіанти (індивідуальне значення -тої одиниці сукупності), – частота варіанти, – сума варіант (загальне число спостережень), – число груп однакових значень.
29. Проста середня геометрична обчислюється за формулою:
а) ;
б) ;
в) 
;
г) ;
д)
=
,
де – значення -тої варіанти (індивідуальне значення -тої одиниці сукупності), – частота варіанти, – сума варіант (загальне число спостережень), – число груп однакових значень.
30. Зважена середня геометрична обчислюється за формулою:
а) ;
б) ;
в) ;
г) ;
д) = ,
де – значення -тої варіанти (індивідуальне значення -тої одиниці сукупності), – частота варіанти, – сума варіант (загальне число спостережень), – число груп однакових значень.
31. Для знаходження середніх темпів або коефіцієнтів росту в рядах динаміки використовуються:
а) середня арифметична;
б) середня геометрична;
в) середня квадратична;
г) середня хронологічна;
д) мода.
32. Формула простої середньої квадратичної має вигляд:
а) 
;
б) 
;
в) = ;
г) 
;
д) ,
де – значення -тої варіанти (індивідуальне значення -тої одиниці сукупності), – частота варіанти, – сума варіант (загальне число спостережень), – число груп однакових значень.
33. Для згрупованих даних зважена середня квадратична обчислюється за формулою:
а) ;
б) ;
в) = ;
г) ;
д) ,
де – значення -тої варіанти (індивідуальне значення -тої одиниці сукупності), – частота варіанти, – сума варіант (загальне число спостережень), – число груп однакових значень.
34. Якщо всі значення ознаки (варіант) збільшити (зменшити) на сталу величину, то значення середньої арифметичної:
а) збільшиться (зменшиться) на цю ж величину;
б) зменшиться (збільшиться) на цю ж величину;
в) не зміниться;
г) збільшиться на квадрат цієї величини;
д) зменшиться на квадрат цієї величини.
35.
Якщо кожну варіанту зменшити (збільшити)
у
разів, то значення середньої арифметичної:
а) не зміниться;
б) зменшиться (збільшиться) у разів;
в) зменшиться
(збільшиться) у
разів;
г) збільшиться на ;
д) зменшиться на .
36. Якщо збільшити чи зменшити всі частоти в одну й ту ж саму кількість разів, то значення середньої арифметичної величини:
а) не зміниться;
б) збільшиться на ту ж саму кількість разів;
в) зменшиться на ту ж саму кількість разів;
г) зменшиться в ту ж саму кількість разів;
д) збільшиться в ту ж саму кількість разів.
37. Модою у статистиці називають:
а) відмінність між її значеннями у різних одиниць сукупності в один і той самий момент або період часу;
б) узагальнюючу характеристику явища, яка характеризує всю сукупність одиниць обстеження;
в) ознаку, яка найчастіше зустрічається у варіаційному ряді;
г) узагальнюючу характеристику досліджуваної ознаки в сукупності, що характеризує її рівень у розрахунку на одиницю сукупності;
д) значення ознаки, яке знаходиться усередині впорядкованого за зростанням чи спаданням ряду розподілу.