38. Для побудови гістограми:

а) на вісь абсцис відкладають значення ознаки, а на вісь ординат – абсолютні або відносні частоти;

б) на вісь абсцис відкладають частинні інтервали довжиною , а на вісь ординат – щільності абсолютних або відносних частот;

в) на вісь абсцис відкладаються значення ознаки (варіанти), а вздовж осі ординат – кумулятивні частоти;

г) на вісь абсцис відкладаються кумулятивні частоти, а вздовж осі ординат – варіанти;

д) на вісь абсцис відкладають абсолютні або відносні частоти, а на вісь ординат – значення ознаки.

39. Для побудови кумуляти:

а) на вісь абсцис відкладають значення ознаки, а на вісь ординат – абсолютні або відносні частоти;

б) на вісь абсцис відкладаються частинні інтервали довжиною , а на вісь ординат – щільності абсолютних або відносних частот;

в) на вісь абсцис відкладаються значення ознаки (варіанти), а вздовж осі ординат – кумулятивні частоти;

г) на вісь абсцис відкладаються кумулятивні частоти, а вздовж осі ординат – варіанти;

д) на вісь абсцис відкладають абсолютні або відносні частоти, а на вісь ординат – значення ознаки.

40. Кумулятивні частоти використовують при побудові:

а) полігона частот;

б) гістограми;

в) кумуляти;

г) картограми;

д) картодіаграми.

41. Для графічного зображення варіаційного ряду використовують:

а) гістограму;

б) кумуляту та гістограму;

в) полігон частот і гістограму;

г) полігон частот і кумуляту;

д) полігон частот.

42. Для графічного зображення дискретного варіаційного ряду використовують:

а) гістограму;

б) кумуляту та гістограму;

в) полігон частот і гістограму;

г) полігон частот і кумуляту;

д) полігон частот.

43. Форма раціо­нального, наочного та систематизованого викладення числових даних про досліджувану статистичну сукупність – це:

а) статистичне спостереження;

б) статистична таблиця;

в) статистичне групування;

г) статистичне зведення;

д) статистичне дослідження.

44. Назва таблиці, сітка з горизонтальних рядків і вертикальних граф та їхніх заголовків називається:

а) складом таблиці;

б) підметом таблиці;

в) макетом таблиці;

г) присудком таблиці;

д) сіткою таблиці.

45. Залежно від структури підмета статистичні таблиці поділяються на:

а) прості, кореляційні;

б) прості, типологічні;

в) групові, типологічні;

г) прості, групові, комбінаційні;

д) аналітичні, прості.

46. Наочне графічне зображення й узагальнення статистичних даних за допомогою геометричних образів, малюнків або схематичних географічних карт – це:

а) статистичне групування;

б) статистична таблиця;

в) статистичний графік;

г) статистичне зведення;

д) статистичне спостереження.

47. Основними елементами статистичного графіка є:

а) підмет і присудок таблиці;

б) поле графіка, графічний образ, масштабні орієнтири, експлікація графіка;

в) макет таблиці та поле графіка;

г) графічний образ і макет таблиці;

д) склад і структура таблиці.

48. За загальним призначенням статистичні графіки класифікуються на:

а) крапкові, лінійні, площинні, просторові, фігурні;

б) порівняння статистичних величин, структури та структурних зрушень;

в) зображення динаміки статистичних показників і контролю виконання плану;

г) інформаційні і лінійні;

д) аналітичні, ілюстративні, інформаційні.

49. З огляду на розв’язувані завдання статистичні графіки класифікуються на:

а) точкові, лінійні, площинні, просторові, фігурні;

б) порівняння статистичних величин, структури та структурних зрушень;

в) зображення динаміки статистичних показників та контролю виконання плану;

г) варіанти б), в);

д) аналітичні, ілюстративні, інформаційні.

50. За формою графічних образів статистичні графіки класифікуються на:

а) крапкові, лінійні, площинні, просторові, фігурні;

б) порівняння статистичних величин, структури і структурних зрушень;

в) зображення динаміки статистичних показників та контролю виконання плану;

г) інформаційні і лінійні;

д) аналітичні, ілюстративні, інформаційні.