
- •Тема роботи
- •Мета роботи
- •Устаткування, матеріали, посібники
- •Хід роботи
- •Скласти звіт в якому мають бути:
- •Мета роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема роботи
- •Мета роботи
- •Устаткування, матеріали, посібники
- •Хід роботи
- •4.1 Теоретичні відомості
- •Мета роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •1 Тема роботи
- •2 Мета роботи
- •4 Хід роботи
- •4.1 Теоретичні відомості
- •6.2 Мета роботи;
4 Хід роботи
4.1 Теоретичні відомості
Цифровий вимірювальний прилад – це прилад, в якому вхідний сигнал перетворюється у дискретний вихідний сигнал і видається у цифровому коді.
Вимірювання
величини ведеться безперервно чи
дискретно у часі. Поява цифрової
вимірювальної техніки дозволяє
максимально автоматизувати вимірювальний
процес. Для того, щоб безперервну величину
зробити дискретною, треба використати
квантування
по рівню – процес
заміни безперервного ряду значень
вимірюваної величини у діапазоні від
0 до Х кінцевим рядом її дискретних
значень. Номінальне значення Х поділяється
на N рівнів квантування:
;
Д
ійсне
значення округлюється до найближчого
рівня квантування. Тобто усім значенням
безперервної величини від А – (ΔХ/2) до
А + (ΔХ/2) відповідає одне і теж значення
- А.
При цьому процес заокруглення не знижує точності вимірювання. У дискретному виразі похибка квантованого значення не збільшується далі при перетвореннях.
КЛАСИФІКАЦІЯ ЦИФРОВИХ ВИМІРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ:
По призначенню: цифрові вольтметри; амперметри; омметри; фазометри; частотоміри;
По методу перетворення безперервної величини до цифрового коду:
1 група: прилади геометричного кодування – вимірювана величина відразу перетворюється у кутове (лінійне) переміщення, значення якого перетворюється за допомогою кодуючої маски.
2 група: прилади число-імпульсного, часо - імпульсного і частотно-імпульсного кодування – вимірювана величина перетворюється безпосередньо у кількість імпульсів.
3 група: прилади підрозрядного кодування – цифровий відлік проводиться так, як і при вимірюванні компенсаторами і мостами з декадним відліком вимірюваної величини.
В залежності від виду виконуючих механізмів усі ЦП діляться на електронні та електромеханічні. В електронних застосовуються електронні та напівпровідникові безконтактні елементи. В електромеханічних – шагові шукачі, електромеханічні органи, реле та інші комутуючі органи.
4.2 Накреслити структурну схему ампервольтметра зображеного на рисунку 4.1
4.3 Підготовка до роботи
Передня панель приладу:
Роз’їм «Вхід 1» - підключення до приладу вимірюваного постійного струму та напруги за допомогою кабелю;
Роз’їм «Вхід 2» - підключення до приладу вимірюваного змінного струму та напруги за допомогою кабелю;
Перемикач В1 – вибір роду вимірюваної величини: постійного струму
« -І», напруги постійного струму «-U», опір постійного струму «R», змінного стуму (напруги);
Перемикач В2 – вибір межі вимірювання постійного струму, напруги та опору; вибір органів контролю і калі бровки «Q1», «Q2», «Q3», «+ Еn», «-Еn»;
Перемикач В5 – вибір межі вимірювання змінного струму і напруги;
Резистори та потенціометри (під шліц):
«Q1» - встановлення нуля інтегруючого підсилювача;
«Q2» - встановлення нуля по напрузі;
«Q3» - встановлення нуля по струму;
«+ Еn», «-Еn» - калібровка приладу по ЕРС нормального елемента при двох полярностях;
Тумблер В3 «Фільтр» - вмикання вхідного фільтру;
Ручка «Частота вимірювань» - вибір ручного («Ручний») чи автоматичного («Автоматичний») режиму пуску; плавне регулювання частоти запуску при автоматичному пуску;
Тумблер «Мережа» - ввімкнення приладу;
Клема заземлення;
Позаду приладу знаходяться:
Роз’їм «ЦМП» - приєднання цифро печатної машини; на цей же роз’їм виведені кола запуску та синхронізації приладу;
Роз’їм «НЕ» - підключення нормального елементу;
Роз’їм «220 В 50 Гц» - підключення кабелю живлення;
Запобіжник «0,25А»;
Клема заземлення;
При підготовці до роботи виконати операції:
Заземлити прилад, з’єднавши клему заземлення з контуром заземлення;
Встановити перемикач В1 у положення «Контроль», перемикач В2 – «0», тумблер «Фільтр» та «Мережа» у нижнє положення, ручку «Частота вимірювань» в положення максимального автоматичного запуску;
Встановити на задню панель приладу нормальний елемент;
Приєднати кабель живлення до приладу і увімкнути його в мережу;
Ввімкнути прилад тумблером «Мережа». Ввімкнення повинно супроводжуватись горінням усіх індикаторних ламп лічильного пристрою;
Прогріти та відкалібрувати прилад;
П
римітка:
Тут і далі ручку «Запуск» встановлюйте у положення, в якому зручніше читати покази приладу;
Часта зміна знаку свідчить про правильне встановлення нулів приладу;
Переведіть перемикач В2 в положення «Q2»;
Встановіть на лічильному приладі число
обертанням осі потенціометра «Q2»;
Переведіть перемикач В2 в положення «+ Еn»;
Встановіть на лічильному табло приладу значення ЕРС нормального елемента з точністю до першої одиниці молодшого розряду обертанням ручки потенціометра «+ Еn»;
Переведіть перемикач В2 в положення «- Еn» і обертанням ручки потенціометра «- Еn» знову встановіть на лічильному табло приладу значення ЕРС нормального елемента;
Прилад готовий до роботи;
Примітка:
Не залишайте перемикач виду роботи в положенні «Контроль», а перемикач межі вимірювання в положенні «+ Еn» чи «- Еn» при ввімкненому приладі;
4.4 Зробити необхідні вимірювання, їх результати занести в таблицю 2.
Таблиця 2 – Результати вимірювання напруги і струму
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.5 Порівняти опори, їх результати занести в таблицю 3.
Таблиця 3 – Результати порівняння опорів
R1, кОм (11 кОм) |
R2, кОм (470 кОм) |
|
|
5 Зробити висновок про виконану роботу
6 Скласти звіт, в котрому мають бути:
6.1 Назва роботи;