
- •Київ нухт 2011
- •1. Мета і завдання дипломного проектування
- •2. Тематика дипломних проектів
- •3. Організація дипломного проектування
- •4. Структура дипломного проекту
- •Розділ 1 техніко-економічне обгрунтування проекту
- •1.1 Маркетингові дослідження ринку
- •1.1.1 Дослідження ареалу діяльності закладу ресторанного господарства
- •1.1.2 Аналіз ринку послуг ресторанного господарства району
- •1.1.3 Дослідження ринку споживачів в ареалі діяльності закладу
- •1.1.4 Дослідження конкурентів
- •1.1.5 Визначення ємності ринку
- •1.1.6 Визначення маркетингової політики
- •Характеристика маркетингової продуктової політики закладу
- •Характеристика маркетингової цінової політики закладу
- •Характеристика маркетингової збутової політики закладу Визначення перспективних каналів збуту продукції передбачає збір інформації та її аналіз (табл.1.14).
- •Характеристика маркетингової комунікаційної політики закладу
- •1.2 Визначення концептуальних засад діяльності підприємства
- •Підприємства харчування
- •1.2.1 Прогнозування добової динаміки попиту
- •Розділ 2 організаційно-технологічний
- •2.1 Проектування виробничого процесу закладу
- •2.1.1 Складання меню і розроблення виробничої програми підприємства
- •2.1.2 Розроблення та впровадження новітніх рецептур, технологій, продукції ресторанного господарства, розробка проекту нормативної документації
- •2.1.3 Розрахунок необхідної кількості сировини для забезпечення виробничої програми проектуємого закладу
- •2.1.4 Обґрунтування структури і складу приміщень на основі структурно-технологічної схеми виробництва
- •2.1.5 Проектування складського господарства
- •2.1.5.1 Організація роботи складу
- •2 Доби (фрукти),
- •5 Діб (овочі)
- •2.1.5.2 Обґрунтування вибору обладнання та інвентарю для складування та зберігання сировинних запасів
- •2.1.6 Проектування заготівельних цехів
- •2.1.6.1 Розроблення виробничої програми заготівельних цехів
- •2.1.6.2 Характеристика технологічного процесу та особливості організації технологічних ліній та окремих робочих місць
- •2.1.6.3 Підбір устаткування, інвентарю цехів та розрахунок їх площ
- •2.1.7 Проектування доготівельних цехів
- •2.1.7.1 Розроблення виробничої програми доготівельних цехів
- •2.1.7.2 Організація роботи доготівельних цехів
- •2.1.7.3 Підбір обладнання, інвентарю цехів та розрахунок їх площ
- •2.1.8 Проектування мийної кухонного посуду
- •2.1.9 Форми і методи контролю якості продукції
- •2.1.10 Санітарно-гігієнічне забезпечення підприємства
- •2.2 Моделювання процесу надання послуг
- •2.2.1 Організація обслуговування споживачів
- •Реалізація готової продукції
- •Організація споживання
- •2.2.2 Просторове рішення зони обслуговування та її матеріально-технічне забезпечення
- •2.3 Проектування адміністративно-побутових приміщень
- •2.4 Проектування технічних приміщень
- •2.5 Визначення загальної площі підприємства та поверховості будівлі
- •2.6 Розроблення об’ємно-планувального рішення закладу
- •Розділ 3 інженерно-технічний
- •3.1 Інженерно-будівельні рішення підприємства, що проектується
- •3.1.1 Розміщення об’єкту будівництва на земельній ділянці
- •3.1.2 Визначення інженерних характеристик об’єкта
- •3.1.3 Характеристика основних конструктивних елементів будівлі
- •(Тип, назва закладу)
- •3.1.4 Інженерні системи закладу ресторанного господарства, що проектується
- •3.1.5 Пропозиції щодо дизайну
- •3.1.6 Будівельно-технічні показники проекту та розрахунок попередньої вартості будівництва
- •Список використаної літератури та інтернет-ресурсів
- •Додатки
- •Графічна частина
- •6. Вимоги до оформлення дипломного проекту
- •7. Захист дипломного проекту
- •8. Рекомендована література
2.2.2 Просторове рішення зони обслуговування та її матеріально-технічне забезпечення
Організація процесу надання послуг залежить як від культури обслуговування, кадрового забезпечення, так і просторового рішення зони обслуговування та її матеріально-технічного забезпечення.
Визначення складу та площ приміщень для здійснення процесу обслуговування необхідно здійснювати у відповідності до додатків С', С'' і починати з приміщеннь первинного обслуговування (зустрічі) відвідувачів (вестибюль, гардероб верхнього одягу відвідувачів, туалетна кімната, вбиральні (санвузли) для споживачів). В описовій формі необхідно охарактеризувати кожне приміщення.
Наприклад. Вестибюль є вхідною частиною закладу. В ньому передбачається хол, гардероб та санітарні вузли для відвідувачів.
Вестибюль буде обладнано спеціальними меблями (дивани, журнальні столики, дзеркала, інформаційні стенди) та прикрашено малими архітектурними формами у відповідності до прийнятого дизайнерського рішення, яке не суперечить загальній концепції закладу.
Об’єднання внутрішнього простору вестибюлю з навколишнім середовищем досягається за допомогою великих скляних зовнішніх поверхонь і озеленення, яке сприятиме створенню комфортних умов і підвищенню художнього рівня внутрішнього простору.
Вестибюль матиме чітку організацію потоків руху споживачів. З цією метою передбачено вільні проходи між меблями та відступи від стійок гардеробу і дзеркал.
При вирішенні стилістики санвузлів бажано витримувати загальну концепцію закладу. Управління освітленням та системою витяжної вентиляції комбінується для одночасного вмикання.
Дизайнерські рішення в оформленні приміщень санвузлів можуть включати в себе використання предметів образотворчого мистецтва, копій картин, листівок, плакатів, аматорських фотографій, декоративні вази (в тому числі напільні), вази з композиціями із живих квітів, букетами квітів, кімнатними рослинами тощо.
При визначенні структури та розмірів вбиралень необхідно враховувати наступне:
в закладах всіх типів незалежно від місткості наявність вбиралень обов’язкова;
обов’язкова наявність окремих вбиралень для чоловіків та жінок для ресторанів всіх класів, барів класів люкс та вищий, кафе, де застосовано метод обслуговування офіціантами, їдалень;
наявність окремих вбиралень для чоловіків та жінок не обов’язкова в барах першого класу, закусочних, кафетеріях;
можлива наявність в одному приміщенні чоловічої та жіночої вбиралень в закладах ресторанного господарства місткістю до 50 місць;
на підприємствах харчування місткістю до 50 місць, в разі дотримання санітарно-гігієнічних норм, дозволено користуватись вбиральнею персоналові та споживачам.
Перелік обладнання для вбиралень та туалетної кімнати наводиться у вигляді табл.2.28, 2.29.
Таблиця 2.28 - Обладнання вбиралень … (тип закладу)
Обладнання |
Кількість, шт. |
Унітази (напівфарфор чи фаянс) сучасних форм та кольорів, а також такі, що відображають концепцію закладу: - в закладах із залами до 300 місць – один унітаз на 60 місць; - в закладах із залами більше 300 місць приймається додатково 1 унітаз на кожні 100 місць; - в закладах із залами менше 50 місць передбачається одна вбиральна на один унітаз
|
|
Тримач для паперових одноразових сидінь для унітазу (один на один унітаз) |
|
Тримач туалетного паперу (один на один унітаз) |
|
Набір для санітарного обробляння унітазу, пісуару (один на один прилад) |
|
Бачок з кришкою для використаного паперу (один на один прилад) |
|
Пісуар (навісний, підлоговий) сучасних форм та кольорів, з різних матеріалів, а також такі, що відображають концепцію закладу: - в чоловічих вбиральнях на кожний унітаз слід передбачати один пісуар; - у вбиральнях пивних барів – два пісуари |
|
Умивальники (один на два прилади – пісуар або унітаз) |
|
Диспансери рідкого мила (один на один умивальник) |
|
Засоби для сушіння рук та обличчя (один на два умивальники) |
|
Дзеркало лицеве (фронт - 600 мм, одне на один умивальник) |
|
Таблиця 2.29 - Обладнання туалетної кімнати … (тип закладу)
Обладнання |
Кількість, шт. |
Умивальники (порцеляна, напівпорцеляна, фаянс) сучасних форм та кольорів, а також такі, що відображають концепцію закладу: - в ресторанах та барах всіх класів – 1 на 20-40 місць; - в їдальнях при промислових підприємствах, гриль-барах та пивних барах – 1 на 30 місць; - в інших загальнодоступних закладах – 1 на 50 місць
|
|
Дзеркало (лицеве та на повний зріст) |
|
Бенкетки (h=400-500 мм на один умивальник, фронт – 600x400 мм) |
|
Диспансери рідкого мила (один на один умивальник) |
|
Тримачі для паперових рушників і серветок із логотипом закладу (один на один умивальник) |
|
Тримачі бавовняних рушників із логотипом закладу |
|
Бачок із кришкою для використаних паперових рушників |
|
Засоби для сушіння рук (один на два умивальники) |
|
Тумба для чищення взуття |
|
Навісні полиці для предметів індивідуально-гігієнічного, парфумерно-косметичного призначення тощо |
|
До головних приміщень зони обслуговування відносяться зали. Крім загальних залів можуть бути передбачені зали дієтичного і спеціального харчування, бенкетні зали, VIP-зали і т.д.
Площа залів визначається за нормативами: 1,4-2,0 м2 на 1 місце в закладі (залежить від способу прийому їжі, форм обслуговування, класу та типу закладу).
В залі при єдності простору виділюються вхідна, обідня та при необхідності естрадно-танцювальна зони.
Площа танцювального майданчика визначається виходячи з норми на одну пару (0,15-0,20 м2), із розрахунку 50-70% від загальної кількості місць в залі. Цю площу слід додавати до площі зала.
Мінімальні габарити естради: довжина – 2,5 м, ширина – 1,8 м, висота – 0,25-0,45 м. В кафе і ресторанах малої місткості дозволяється використовувати для танців головний прохід, для чого його збільшують до 2,5 м. Танцювальний майданчик може не примикати до естради.
Проектувати естраду і танцювальний майданчик бажано в найбільш вільному від руху відвідувачів місці.
Розрахунок площі бенкетної зали здійснюється за нормативом площі на одну особу:
при бенкеті за столом – 1,5–2 м2;
при бенкеті-фуршет – 0,4–0,6 м2.
Інтер’єр залів оформлюється відповідно до обраної концепції. Підбір меблів повинен відповідати загальній ідеї закладу та запитам потенційних відвідувачів.
Розстановка меблів у залі залежить від конфігурації приміщення, форми і виду меблів. Меблі можуть бути розташовані за геометричною (проходи між столами роблять паралельно стінам з різними планувальними рішеннями: в лінію; по діагоналі; в лінію вздовж стін чи по діагоналі у середині зала) або вільною схемою. Якщо в залі використовують столи різної форми, то прямокутні краще розміщувати біля стін, а круглі, овальні, квадратні – посередині. Столи прямокутної форми раціональніше розміщувати паралельно один одному, квадратної – по-діагоналі, або у шаховому порядку, дивани – біля стін або в центрі. При розтановці меблів обов’язково враховується мінімальна ширина проходів у залі (відстань між торцями, кутами столів чи спинками стільців, які висунуті у робочий стан) (табл.2.30).
Таблиця 2.30 - Мінімальна ширина проходів у залі, м
Тип проходу |
Тип підприємства |
|||
їдальня |
кафе |
закусочна |
ресторан, бар |
|
Основний Додатковий: - для розподілення потоків - для підходу до місця |
1,35
1,2 0,6 |
1,2
1,0 0,4 |
1,2 (1,6) *)
1,0 (1.1) *) 0,4 (0,8) *) |
1,5
1,2 0,6 |
*) У дужках вказана ширина проходів між столами, призначеними для харчування стоячи |
||||
Примітка 1. Ширина проходу визначається між спинками стільців (при відстані від спинки стільця до краю столу 0,5 м), між вільними сторонами (кутами) столів. Примітка 2. У їдальнях ширину основного проходу, обслуговуючого більше 200 місць, допускається збільшувати на 0,2 м на кожних 100 місць понад 200, але не більш ніж на 1,2 м. |
Розрахунок кількості меблів для споживачів проводиться згідно додатку Т і зводиться у таблицю (табл.2.31).
Таблиця 2.31 – Характеристика меблів торгівельного залу
Тип меблів |
Розміри, мм |
Кількість, шт. |
Стіл двомісний квадратний |
|
|
Стіл чотиримісний квадратний |
|
|
Стіл шестимісний прямокутний |
|
|
Стілець |
|
|
Диван |
|
|
Крісло |
|
|
У закладах із самообслуговуванням в залі передбачається декілька підсобних столів для використаних таць (посуду). Підсобні столи, розраховані для обслуговування споживачів за трьома-чотирма обідніми столами, встановлюються біля стін чи колон.
В ресторанах і кафе з обслуговуванням офіціантами кількість підсобних столів і сервантів повинна наближатися до кількості офіціантів зайнятих у зміну. Серванти розміщують у простінках та біля колон. В деяких випадках вони слугують засобами планування та зонування зали.
Якісний та кількісний склад підсобних столів і сервантів наводиться у вигляді табл.2.32.
Таблиця 2.32 – Характеристика підсобних столів і сервантів, розміщених в торгівельному залі
Вид меблів
|
Габаритні розміри, мм |
Характеристика |
Кількість, шт. |
Сервант
|
1100*700*1800 |
Зберігання посуду, наборів, скла, білизни протягом зміни |
2 |
Стіл підсобний |
1200*700*850 |
Для використаного посуду |
3 |
… |
… |
… |
… |
Якщо в залі передбачається барна стійка з (без) підсобним приміщенням, то перелік обладнання і розрахунок корисної площі бару з (без) підсобним приміщенням представляється у вигляді табл.2.33.
Таблиця 2.33 - Підбір обладнання і розрахунок корисної площі барної стійки з (без) підсобним приміщенням
Необхідне устаткування |
Площа обладнання, м2 |
|||
Найменування обладнання |
Марка |
Кількість одиниць, шт. |
Габаритні розміри, мм |
|
Барна стійка |
High-tech Fusion |
1 |
3000*880*2000 |
2,64 |
Холодильник-вітрина |
ВТХ-200/220 |
1 |
650*655*1250 |
0,43 |
Льодогенератор |
IM 007S |
1 |
400*360*450 |
- |
… |
… |
… |
… |
… |
Разом |
|
Sкор |
||
S бару= Sкор/k = Sкор /0,35= … м2 |
При проектуванні закладу ресторанного господарства з самообслуговуванням надається детальний опис вибраної роздавальної лінії (місце розташування в залі, габаритні розміри та складові).
Після головних приміщень зони обслуговування за необхідністю проектуються приміщення додаткового обслуговування (аванзал, кімната для відпочинку, дитяча кімната, зали ігрового призначення та естрадно-видовищних заходів (без прийняття їжі), приміщення надання додаткових послуг тощо).
Стосовно залів ігрового призначення, то їх площа визначається відповідно до обранного устаткування (додаток У). Дозволяється організація у цих залах барної стійки та незначної кількості місць для глядачів (до 40% від гравців).
При проектуванні залів для естрадно-видовищних заходів додатково передбачаються наступні допоміжні приміщення:
- для зберігання музичних інструментів – 6 м2;
- гримерні (їх площа визначається із розрахунку на 1 актора 0,375 м2; при кількості акторів різної статі більше 4 плануються окремо чоловіча та жіноча гримерна і кожна обладнується умивальником);
- кабіна убиральня розміром 1200х800 мм з умивальником.
І закінчується визначення складу та площ приміщень для здійснення процесу надання послуг проектуванням допоміжних приміщень забезпечення процесу обслуговування (мийна столового посуду, сервізна, білизняна, буфет, роздавальна, приміщення офіціантів).
Перелік обладнання і розрахунок корисної площі мийної столового посуду надається у вигляді табл.2.34.
Таблиця 2.34 - Перелік обладнання і розрахунок корисної площі мийної столового посуду
Необхідне устаткування |
Площа обладнання, м2 |
|||
Найменування обладнання |
Марка |
Кількість одиниць, шт. |
Габаритні розміри, мм |
|
Посудомийна машина |
МПУ-700 |
1 |
1900*900*1500 |
1,71 |
Стіл виробничий |
LTGR12 |
1 |
1200*700*900 |
0,84 |
… |
… |
… |
… |
… |
Разом |
|
Sкор |
Орієнтовна загальна площа мийної столового посуду розраховується за формулою 2.11.
Аналогічно визначається площа буфету.
Перелік обладнання і розрахунок корисної площі роздавальної (при обслуговуванні офіціантами) представляється у вигляді табл.2.35.
Таблиця 2.35 - Розрахунок обладнання і площі роздавальні
Тип меблів/вид устаткування |
Габаритні розміри, мм |
Характеристика |
Кількість, шт. |
Площа обладнання, м2 |
Сервант
|
1100*700*1800 |
Зберігання посуду, наборів, скла, білизни протягом зміни |
2 |
1,54 |
Касовий апарат АМС-100-К |
400*400*400 |
Для розрахунку з відвідувачами |
1 |
- |
… |
… |
… |
… |
… |
Всього |
|
Sкор |
||
S роздавальні= Sкор/k = Sкор /0,3= … м2 |
|
В описовій формі характеризуються сервізна, білизняна, приміщення офіціантів.
Наприклад. Білизняна необхідна для зберігання столової білизни – скатертин та ручників для офіціантів, а також спецодягу персоналу та його прасування. ЇЇ площу визначено як 6 м2.
Організація процесу надання відвідувачам послуг, з урахуванням існуючих вимог (ГОСТ 30523-97; ДСТУ 3862-99; ДСТУ 4281:2004), надається у вигляді табл.2.36.
Таблиця 2.36 - Поелементна структурно-технологічна схема процесу надання послуг
Зона |
Елемент процесу |
Засоби забезпечення процесу |
Учасник |
|
Просторові |
Матеріально-технічні |
|||
При обслуговуванні офіціантами |
||||
первинного обслуговуван-ня |
надання попередніх послуг |
- автопарковка; - вестибюль; - гардероб верх-нього одягу; - санвузли; - туалетна кімната |
- гардеробна стійка; - санітарні при-лади; - м’які меблі |
- паркуваль-ник; - гардероб-ник; - прибираль-ник; - адміністра-тор; - відвідувач |
послуг харчування і відпочинку |
надання і споживання послуг харчування, обслуговування і відпочинку |
- торговельна за-ла з барною стійкою |
- меблі та обладнання торговельного залу та барної стійки; - столовий посуд; - столові набори; - елементи інтер’єру |
- адміністра-тор; - офіціант; - бармен; - відвідувач |
додаткового обслуговуван-ня |
надання послуг з організації дозвілля |
- приміщення організації дозвілля |
- ігрові автомати; - більярдні столи |
- адміністра-тор; - відвідувач |
надання інформаційно-консультативних послуг |
- торговельна зала; - приміщення для надання інформаційно-консультативних послуг |
- меблі та обладнання торговельного залу та барної стійки; - офісні меблі; - технологічне устаткування |
- спеціаліст відповідного спрямування; - відвідувач |
|
допоміжна |
забезпечення процесу обслуговування |
- роздавальна; - підсобне приміщення барної стійки; - мийна столо-вого посуду; - сервізна; - білизняна - приміщення офіціантів |
- торговельно-технологічне устаткування; - обладнання підсобного приміщення бару та мийної |
- офіціант; - бармен; - працівники мийної посуду |
При самообслуговуванні |
||||
первинного обслуговуван-ня |
надання попередніх послуг |
- вестибуль; - гардероб верхнього одягу; - санвузли |
- вішалки; - сантехнічні прилади |
- відвідувачі; - гардеробник; - прибираль-ниця |
роздавальні |
надання послуг харчування |
- торговельна зала |
- роздавальна лінія |
- роздавальник - касир; - відвідувач - менеджер з обслуговуван-ня |
споживання |
споживання продукції та послуг |
- торговельна зала |
- торговельні меблі та устаткування |
- працівник торговельної зали; - відвідувач |
додаткового обслуговуван-ня |
надання послуг з організації дозвілля |
- приміщення організації дозвілля |
- ігрові автомати; - більярдні столи |
- адміністра-тор; - відвідувач |
надання інформаційно-консультативних послуг |
- торговельна зала; - приміщення для надання інформаційно-консультативних послуг |
- меблі та обладнання торговельного залу та барної стійки; - офісні меблі; - технологічне устаткування |
- спеціаліст відповідного спрямування; - відвідувач |
|
допоміжна |
забезпечення процесу обслуговування |
- торговельна зала; - мийна столово-го посуду |
- транспортер для викорис-таного посуду; - столи для використаного посуду; - посудомийна машина; - ванни для миття посуду, скла, таць; - шафи для зберігання посуду |
- працівник торговельної зали; - відвідувач; - мийник посуду
|