Ділянки іннервації симпатичного і парасимпатичного відділів автономної нервової системи

Симпатичні нервові волокна мають значно ширше представництво, ніж парасимпатичні. Симпатичні нерви іннервують фактично всі органи і тканини організму. Парасимпатичні нерви не іннервують скелетних м'язів, ЦНС, значну частину кровоносних судин і матку. До багатьох органів парасимпатичні волокна підходять у складі блукаючих нервів, які іннервують: бронхи, серце, стравохід, шлунок, печінку, тонку кишку, підшлункову залозу, наднирникові залози, нирки, селезінку, частину товстої кишки. Мозковий шар наднирникових залоз іннервується лише прегангліонарними волокнами.

Після перерізання і переродження автономних нервів чутливість денервованих органів до відповідних трансмітерів зростає. Якщо десимпатизувати будь-який орган, що іннервується симпатичними нервовими волокнами (серце, шлунок, кишки, судини, райдужна оболонка ока тощо), то він набуває підвищеної чутливості до адреналіну і норадреналіну. Так само, якщо виконати парасимпатичну денервацію органа, він здобуває підвищену чутливість до ацетилхоліну. Відома низка механізмів, що зумовлюють підвищення чутливості до відповідних трансмітерів: а) зростання кількості рецепторів на постсинаптичній мембрані; б) зниження активності або вмісту в тканинах ензиму, що розщеплює трансмітер. Своєрідною десимпатизацією є розвиток вікових склеротичних утворень у кровоносних судинах: у такому разі на тлі зниження впливу симпатичного нерва підвищується реакція судин на дію гормону адреналіну, викид великої кількості якого під час стресу зумовлює спазм судин.

Ганглії автономної нервової системи

Ганглії симпатичного відділу автономної нервової системи в залежності від їх локалізації поділяють на парні вертебральні., паравертебральні і превертебральні. Вертебральні симпатичні ганглії розташовані з обох боків хребта й утворюють два прикордонних симпатичних стовбури, отримують імпульси від нейронів, розташованих у бічних рогах спинного мозку. Аксони постгангліонарних симпатичних нейронів спрямовуються від гангліїв до периферійних органів самостійними нервовими шляхами або у складі соматичних нервів.

Більшість прегангліонарних волокон симпатичної нервової системи перериваються у гангліях прикордонного стовбура. Менша їх частина проходить через прикордонний стовбур без перерви і переривається у превертебральних гангліях.

Превертебральні ганглії розташовані на більшій відстані від хребта, ніж ганглії прикордонного стовбура, і дальше від органів, які ними знервуються.

Ганглії парасимпатичного відділу локалізуються всередині органів або поблизу них. Аксон першого парасимпатичного нейрона, що знаходиться у середньому, довгастому мозку чи крижовому відділі спинного мозку, доходить до органа, що ним іннервується, без перерви. Другий парасимпатичний нейрон локалізується усередині цього органа чи в безпосередній близькості від нього - у вузлі, що прилягає до нього найближче. Внутрішньоорганні волокна і ганглії утворюють сплетення, багаті на нервові клітини. Вони розташовані у м'язових стінках багатьох внутрішніх органів: серця, бронхів, середньої і нижньої третин стравоходу, шлунка, кишок, жовчного міхура, сечового міхура, а також у залозах зовнішньої і внутрішньої секреції. На відміну від симпатичного відділу, прегангліонарні парасимпатичні волокна довші, ніж постгангліонарні.