Плазма крові

Плазма - рідка частина крові, розчин, що містить значну кількість іонів, органічних та неорганічних молекул, які транспортуються до різних частин тіла або самі беруть участь у транспортуванні інших речовин. Об'єм плазми складає приблизно 5% від маси тіла.

Основою плазми крові (90-92 %) є вода. Вода плазми водночас із усіма іншими інгредієнтами постійно оновлюється. Так, за 1 хв обмінюється до 72% від усієї води плазми. Обмін води між плазмою і міжклітинним простором відбувається у мікроциркуляторному відділі судинного русла. У свою чергу, міжклітинна вода інтенсивно обмінюється із внутрішньоклітинною.

9% від плазми крові складають органічні і мінеральні речовини, що розчинені в ній. Основні органічні речовини - це білки. Крім них у плазмі містяться продукти обміну речовин, речовини, що всмокталися у кишках, а також велика кількість біологічно активних сполук - речовин різної природи, що беруть участь у гуморальній регуляції функцій різних органів і систем організму.

Білки плазми крові

Білки складають 7-8% від об'єму плазми. Вони складаються із фракцій альбумінів, глобулінів і фібриногену. Виділяють α₁,α₂-,β₁,β₂- та γ-глобуліни. Переважна більшість їх надходить у судинне русло з печінки - основного органа біосинтезу білків плазми крові. Одні білки виконують свої функції у самій крові, інші - циркулюють у крові протягом короткого часу, поки прямують до місця використання або виділення.

Основні функції білків плазми крові.

Транспортна функція. У молекулах багатьох білків є особливі ділянки, що приєднують органічні або неорганічні речовини, здійснюючи їх транспорт. З білками плазми зв'язані багато іонів: так, близько 2/3 іонів Са²⁺ плазми неспецифічно зв'язана з білками. Залізо переноситься за допомогою білка трансферину, а мідь - церулоплазміну; низка біологічно активних сполук, гормонів та інших порівняно невеликих органічних молекул транспортуються (від місця їхнього утворення, з депо, після усмоктування у кишках) зв'язаними із переносниками. Такий зв'язок забезпечує утримання невеликих молекул у судинному руслі під час проходження крові через нирки, а також запобігає їх руйнуванню ферментами крові.

Трофічна функція. Білки плазми після їх гідролізу до амінокислот можуть використовуватися як поживні речовини. Амінокислоти в клітинах більшості органів служать для побудови власних структур, синтезу біологічно активних сполук, а іноді і для утворення АТФ.

Ферментативна функція. У плазмі крові знаходиться велика кількість білків-ензимів, що надходять із різних органів. Активність їх порівняно невисока, але в разі патологічного ушкодження органа концентрація ензимів різко зростає за рахунок їх виходу із клітин. Кількісне визначення їх у крові є одним із доступних лабораторних методів, що допомагають у встановленні діагнозу.

Захисна функція. Деякі білки (глобуліни) є антитілами і задіяні у реакціях імунітету. Крім того, до цієї функції належить згортання крові, що захищає організм від крововтрати.

Білки плазми крові створюють онкотичний тиск, що бере участь у забезпеченні обміну води між кров'ю і тканинами, у регуляції об'єму плазми, а також у підтриманні кислотно-основної рівноваги (рН) крові й швидкості осідання еритроцитів.

Більшість білків плазми (близько 4,5%) є порівняно невеликими білками - альбумінами з молекулярною масою до 69 000. У кров'яному руслі альбуміни знаходяться досить тривалий час: період їхнього напіввиведення (Т 1/2) складає близько 10-15 днів. Маючи сумарно велику площу поверхні, альбуміни виконують транспортну функцію. Крім того, вони є резервними білками, що використовуються для синтезу амінокислот.

Глобуліни плазми (2-3%) - це група білків, що під час електрофорезу розділяється на фракції, які позначаються як α₁, α_{2 β1}, β₂ і γ -глобуліни. Молекулярна маса їх - від 44 000 до 130 000. Термін перебування у кровоносному руслі глобулінів менший, ніж у альбумінів: Т 1/2 - до 5 днів. Вони виконують найрізноманітніші функції - від транспортної до захисної. Найбільшим білком плазми крові є фібриноген (0,4%), який бере участь у згортанні крові й зупинці кровотечі.

Співвідношення названих груп білків (альбуміново-глобуліновий коефіцієнт) у нормі коливається від 1,5 до 2,3.