Лекція 6 фізіко-хімічні властивості крові. Внутрішнє середовище організму

До рідких середовищ організму або до тканин його внутрішнього середовища належать: кров, лімфа, інтерстиціальна рідина, спинномозкова рідина, рідина закритих порожнин тіла (плевральної, перикардіальної тощо).

Кров

Кров - рідка тканина організму, що циркулює у системі замкнених трубок судин. У плазмі - міжклітинній рідкій речовині крові - у вигляді суспензії знаходяться формені елементи крові - еритроцити, лейкоцити і тромбоцити.

Кров становить 1/13, або 5-9 %, від маси тіла людини. Плазма займає 55-60 % об'єму, а формені елементи - 40-45%. Об'ємне або відсоткове співвідношення формених елементів до плазми називається гематокрит-ним числом.

Функції крові

Кров виконує цілу низку життєво важливих функцій. За усієї їх різноманітності фактично всі вони пов'язані із рухом крові по судинах, саме тому найбільш загальною є її транспортна функція. Кожну із власних функцій кров виконує разом з іншими органами як складова частина відповідних функціональних систем організму.

Функції крові:

1 Дихальна функція полягає у зв'язуванні і переносі О₂ від легень до тканин і СО_{2 -} із тканин до легень. Обмін газів між альвеолярним повітрям і кров'ю у легенях, а також між тканинами і кров'ю здійснюється за допомогою дифузії на основі різниці парціальних тисків газів. Ефективність і достатність дихальної функції відображають вміст у крові гемоглобіну, кількість еритроцитів, крива дисоціацій оксигемоглобіну (характеризує ступінь насичення гемоглобіну киснем в залежності від його парціального тиску, рН, температури, кількості в крові оксиду карбонатної кислоти), а також киснева ємність крові (кількість кисню в одиниці об'єму крові становить приблизно 20 мл О₂ на 100 мл крові).

2 Трофічна функція крові пов'язана із забезпеченням усіх клітин організму поживними речовинами та перенесенням їх. Перенесення амінокислот, нуклеозидів, вітамінів, мінеральних речовин, глюкози, жирних кислот, тригліцеридів здійснюється кров'ю від органів травного тракту та з депо до тканин, де вони піддаються подальшому перетворенню: глюкоза, фруктоза, галактоза, низькомолекулярні пептиди, амінокислоти, електроліти й вітаміни всмоктуються безпосередньо в кров через ворсинки кишок; нейтральний жир та продукти його розпаду (гліцерин і жирні кислоти) всмоктуються у кров і лімфу.

3 Екскреторна функція - перенос із тканин кінцевих продуктів метаболізму до органів виділення та участь у процесі утворення сечі.

4 Захисна функція полягає у захисті організму від різних бактерій, вірусів і генетично чужорідних клітин та речовин шляхом формування клітинного (за допомогою фагоцитозу) й гуморального імунітету (пропердинова система, система комплементу, лейкіни, плакіни, (3-лізини, лізоцим, інтерферон лейкоцитів - так звані неспецифічні механізми захисту і специфічні антитіла - так звані специфічні механізми захисту, основа імунітету) та в захисті від крововтрати.

5 Участь у гемостазі. Здатність забезпечити рідкий стан крові у судинному руслі, а в разі ушкодження судинної стінки - зупинку кровотечі шляхом взаємодії систем згортання та протизгортання крові.

6.Терморегуляторна функція реалізується завдяки високій теплопровідності і теплоємності крові шляхом переносу тепла з енергоємних органів до органів, що лежать більш поверхнево, і до шкіри, звідки воно виділяється у зовнішнє середовище.

7 Забезпечення водно-сольового обміну реалізується шляхом підтримання сталості загального об'єму рідини в організмі (осмотичний та онкотичний тиск рідин різних водних просторів, гідростатичний і гідродинамічний тиск крові, проникність гідростатичних бар'єрів та біологічних мембран, етап активного транспорту електролітів і неелектролітів) й оптимального розподілу води в ньому (динамічна постійність внутрішнього середовища і стійкість основних фізіологічних функцій).

8 Забезпечення креаторних зв'язків полягає у міжклітинному транспортуванні інформації за допомогою макромолекул, що переносяться плазмою та форменими елементами крові, для забезпечення регуляцій внутрішньо клітинних процесів синтезу білків і підтримання морфогенезу тканин.

9 Регуляторна функція. Кров переносить гормони, біологічно активні сполуки від клітин, де вони утворюються, до інших клітин організму, чим забезпечується хімічна взаємодія між усіма його частинами і здійснюється регуляція функцій.

Практично усі функції крові спрямовані на забезпечення та підтримання гомеостазу організму.

У зв'язку з такою різноманітністю функцій крові, а також із впливом багатьох органів та систем на формування складу самої крові, аналізуючи їх, лікар може оцінити фактичний стан та наявність тих чи інших змін у більшості органів і систем організму.

Будучи складовою частиною різних функціональних систем організму, кров разом з нервовою системою поєднує органи і системи у цілісний організм. Водночас можна виділити окрему систему крові. До неї разом із кров'ю, що циркулює у судинах, належать: органи утворення і руйнування

формених елементів, біосинтезу білків та інших компонентів плазми, а також нервові і гуморальні механізми регуляції сполук крові.

Об'єм крові, що циркулює у судинах (ОЦК), є однією з констант організму. Однак ОЦК не є жорсткою постійною величиною для усіх людей, він залежить від віку, статі, функціональних особливостей конкретної людини. Так, у новонароджених кров складає близько 10% від маси тіла. Під час досягнення віку статевого дозрівання ОЦК поступово сягає рівня дорослої людини і складає близько 7% від маси тіла. У жінок у судинному руслі крові трохи менше, ніж у чоловіків (близько 6% від маси тіла). У людей, які ведуть малорухомий спосіб життя, ОЦК нижчий, а у фізично тренованих, навпаки, вищий, ніж зазначений середній рівень. Наприклад, у спортсменів, здатних виконувати тривале фізичне навантаження, ОЦК доходить до 10% від маси тіла.