§ 3. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції

Р AS Ер Р р AD ВВПЕр ВВП

Рис. 8. Рівновага в моделі AS-AD

Взаємодія та взаємозв’язок між сукупним попитом (AD) та сукупною пропозицією (AS) здійснюється через систему цін: точка перетину кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції визначає рівноважний рівень цін і рівноважний реальний внутрішній обсяг виробництва. Точка перетину кривої сукупного попиту та кривої сукупної пропозиції – точка рівноваги (Е_р), яка визначає рівноважний рівень цін (P_р) та рівноважний обсяг національного виробництва (ВВП_Ер).

При аналізі динаміки рівноваги розрізняють три випадки: 1) якщо сукупний попит змінюється в межах кейнсіанського відрізка, то зростання попиту приводить до зростання реального обсягу національного виробництва і зайнятості при сталих цінах; 2) якщо сукупний попит зростає на проміжному відрізку - це призводить до зростання реального обсягу національного виробництва, рівня цін та зайнятості; 3) якщо сукупний попит зростає на класичному відрізку AS - це призводить до інфляційного зростання цін та номінального ВВП при незмінному обсязі реального ВВП (оскільки він не може зростати за межі рівня “повної зайнятості”).

Р AD1 AD2 Р1 E1 E2 AS Q1 Q2 ВВП	Р AD2 AS AD1 P2 E2 E1 P1 Q1 Q2 ВВП	P AS P 2 E2 AD2 P 1 E1 AD1 ВВПп ВВП
(1)	(2)	(3)

Рис. 9. Три варіанти макрорівноваги

AS2 AS1 Р Е3 Е2 Р2 Е1 AD2 Р1 AD1 Q3 Q1 Q2 В ВП

Рис. 10. Ефект храповика

В умовах реальної економіки, на проміжному та класичному відрізках спрацьовує так званий „ефект храповика”. В основі цього явища – негнучкість ринкових цін до зниження при погіршенні ринкової кон’юнктури (зменшенні сукупного попиту).

Модель макроекономічної рівноваги AD-AS використовують для дослідження таких явищ як збурення сукупної пропозиції (шоки пропозиції) та збурення сукупного попиту (шоки попиту). Матеріальною основою шоків пропозиції, або інфляції витрат, є різке здороження сировинних, енергетичних ресурсів та інших (наприклад, трудових) ресурсів. Історично першим був шок пропозиції у 1973-74 рр., коли ціни на нафту за один рік зросли вище, ніж за увесь післявоєнний період. У зв’язку цим виникло нове, досі невідоме явище, - стагфляція. Основною його характеристикою є одночасне падіння зайнятості, виробництва та зростання цін, що абсолютно відрізняється від класичної економічної кризи, - коли зниження обсягів виробництва супроводжувався зниженням ринкових цін.

Шоки попиту (збурення сукупного попиту) виникають у двох випадках. По-перше, вони можуть спостерігатися на кейнсіанському та проміжному відрізках кривої AS, якщо темпи приросту сукупного попиту (надмірні державні видатки, надмірний споживчий попит, неадекватно м’яка монетарна політика, різкий притік іноземної валюти в умовах негнучких валютних курсів та ін.) надто випереджають темпи приросту сукупної пропозиції. Простіше кажучи, національне виробництво не встигає задовольняти надмірні споживчі запити, внаслідок чого розвивається інфляція попиту. По-друге, вони завжди спостерігаються, коли економіка досягає природного рівня виробництва. Ринок, в силу інертних властивостей, не може миттєво відреагувати на досягнення повної зайнятості, яке означає максимально можливий фізичний обсяг виробництва товарів і послуг – споживання продовжує зростати, але вже лише за рахунок цін. Така економіка називається „перегрітою” і потребує коригуючих заходів державної економічної політики.