
§ 3. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції
Р
Ер Р
ВВПЕр ВВП |
Рис. 8. Рівновага в моделі AS-AD |
При аналізі динаміки рівноваги розрізняють три випадки: 1) якщо сукупний попит змінюється в межах кейнсіанського відрізка, то зростання попиту приводить до зростання реального обсягу національного виробництва і зайнятості при сталих цінах; 2) якщо сукупний попит зростає на проміжному відрізку - це призводить до зростання реального обсягу національного виробництва, рівня цін та зайнятості; 3) якщо сукупний попит зростає на класичному відрізку AS - це призводить до інфляційного зростання цін та номінального ВВП при незмінному обсязі реального ВВП (оскільки він не може зростати за межі рівня “повної зайнятості”).
Р
Р1 E1 E2 AS
|
Р
|
P
P AD2 P 1 E1 AD1
ВВПп ВВП |
(1) |
(2) |
(3) |
Рис. 9. Три варіанти макрорівноваги
Р Е3 Е2
Р2 AD1
Q3 Q1 Q2 В |
Рис. 10. Ефект храповика |
Модель макроекономічної рівноваги AD-AS використовують для дослідження таких явищ як збурення сукупної пропозиції (шоки пропозиції) та збурення сукупного попиту (шоки попиту). Матеріальною основою шоків пропозиції, або інфляції витрат, є різке здороження сировинних, енергетичних ресурсів та інших (наприклад, трудових) ресурсів. Історично першим був шок пропозиції у 1973-74 рр., коли ціни на нафту за один рік зросли вище, ніж за увесь післявоєнний період. У зв’язку цим виникло нове, досі невідоме явище, - стагфляція. Основною його характеристикою є одночасне падіння зайнятості, виробництва та зростання цін, що абсолютно відрізняється від класичної економічної кризи, - коли зниження обсягів виробництва супроводжувався зниженням ринкових цін.
Шоки попиту (збурення сукупного попиту) виникають у двох випадках. По-перше, вони можуть спостерігатися на кейнсіанському та проміжному відрізках кривої AS, якщо темпи приросту сукупного попиту (надмірні державні видатки, надмірний споживчий попит, неадекватно м’яка монетарна політика, різкий притік іноземної валюти в умовах негнучких валютних курсів та ін.) надто випереджають темпи приросту сукупної пропозиції. Простіше кажучи, національне виробництво не встигає задовольняти надмірні споживчі запити, внаслідок чого розвивається інфляція попиту. По-друге, вони завжди спостерігаються, коли економіка досягає природного рівня виробництва. Ринок, в силу інертних властивостей, не може миттєво відреагувати на досягнення повної зайнятості, яке означає максимально можливий фізичний обсяг виробництва товарів і послуг – споживання продовжує зростати, але вже лише за рахунок цін. Така економіка називається „перегрітою” і потребує коригуючих заходів державної економічної політики.