§ 2. Сукупна пропозиція

Сукупна пропозиція (AS aggregate supply) – це сукупність товарів і послуг, які виробляють національні підприємства для продажу на ринку з метою отримання прибутку.

Графічно це шкала, що представлена у вигляді кривої, яка показує рівень реального національного продукту, який буде вироблено за кожного можливого рівня цін, за незмінності усіх інших факторів.

Р AS ВВП

Рис. 4.3. Довгострокова крива сукупної пропозиції (AS)

Р 2 3 1 4 AS ВВПр ВВПн

Рис. 4.4. Крива короткострокової сукупної пропозиції (AS)

Форма кривої сукупної пропозиції залежить від того, який проміжок часу аналізується – короткостроковий чи довгостроковий. Згідно з цим поглядом, у короткостроковому періоді взаємодія між сукупним попитом і сукупною пропозицією визначає обсяг національного продукту, рівень зайнятості, ступінь завантаження виробничих потужностей, а також індукує інфляційні імпульси. У короткостроковому періоді крива AS має висхідну траєкторію.

У довгостроковому періоді обсяг виробництва товарів і послуг у національній економіці залежить від обсягу капіталу і кількості праці та від наявної виробничої функції. Інакше кажучи, у цьому періоді величина економічних ресурсів у національній економіці, а також рівень технології визначатимуть обсяг національного продукту, і цей обсяг не залежатиме від рівня цін. Тому крива сукупної пропозиції в довгостроковому періоді є вертикальною (рис. 4.3.). Відмінність між сукупною пропозицією у короткостроковому та довгостроковому періодах дуже суттєва для макроекономічного аналізу. Крива довгострокової сукупної пропозиції показує обсяг виробництва, який називають природним рівнем виробництва. Цей рівень досягається за повної зайнятості. Тому всі чинники, які змінюють природний рівень виробництва, переміщуватимуть криву довгострокової сукупної пропозиції вправо або вліво. По-перше, це економічні процеси або заходи економічної політики, які змінюють обсяг виробництва за тієї самої природної норми безробіття. По-друге, це економічні процеси або заходи державної політики, що змінюють природну норму безробіття. Крива короткострокової сукупної пропозиції має три відрізки — кейнсіанський (1), проміжний (2) та класичний (3) (рис. 4.4.). Кейнсіанський відрізок відбиває ситуацію, коли економіка перебуває у стані спаду і значна частка виробничих потужностей та робочої сили не використовується. На цьому відрізкові фактичний обсяг виробництва менший за природний. Залучення у виробництво невикористовуваних ресурсів - як матеріальних, так і трудових - не генерує значного тиску в напрямі зростання цін. Проміжний, або висхідний, відрізок кривої сукупної пропозиції характеризується тим, що розширення виробництва супроводжується зростанням цін. Національна економіка містить незліченну кількість ринків продуктів і ринків ресурсів, а повна зайнятість не досягається одночасно в різних секторах та галузях. Одні галузі можуть натрапити на нестачу кваліфікованих працівників, тоді як в інших ще може існувати значне безробіття. Так само в деяких галузях можуть відчуватися брак сировини або інші слабини. Із розширенням виробництва і наближенням до повного використання своїх потужностей деякі фірми змушені утримувати старіше й менш ефективне устаткування, а також недостатньо кваліфікованих працівни­ків. Унаслідок цих та інших обставин витрати на одиницю продукції збільшуються. Щоб виробництво залишалося прибутковим, фірми встановлюють вищі ціни на свою продукцію. На цьому відрізкові кривої AS збільшення реального обсягу продукту супроводжується зростанням цін. Після досягнення обсягу ВВП за повної зайнятості (лінія 4) подальше зро­стання цін упродовж деякого часу може забезпечувати приріст ре­ального обсягу продукту. Реальний ВВП, як відомо, може переви­щувати його природний рівень. Проте економіка досягає своєї абсолютної максимальної потужності, і дальше зростання обсягу національного продукту є вже неможливим. Окремі фірми можуть намагатися збільшити виробництво, переманюючи ресурси інших фірм. Проте ці нові ресурси і приріст обсягу продукції в одних фірмах означатимуть відповідні втрати ресурсів і обсягів продукції іншими фірмами. Це супроводжується зростанням цін ресурсів і ви­трат і, зрештою, цін продуктів, але реальний обсяг виробництва помітно не зміниться. Короткострокова крива AS стає дедалі крутішою, а це означає, що економіка перебуває на майже вертикальному, або класичному, відрізкові кривої AS.

Цінові фактори, що визначають сукупну пропозицію:

• Зміна відсоткової ставки.

• Зміна рівня цін.

Нецінові фактори, що визначають сукупну пропозицію:

 Зміна цін на ресурси: а) наявність власних ресурсів; б) ціни на імпортні ресурси; в) співвідношення на ринку національних та імпортних ресурсів.	 Зміни економіко-правових норм: а) податки з підприємств та субсидії; б) державне регулювання.
 Зміни в продуктивності праці