Тема 4. Товарний ринок

4.1. Сукупний попит

4.2. Сукупна пропозиція

4.3. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції

§ 1. Сукупний попит

сукупний попит (AD) – це сукупність вітчизняних товарів і послуг, які мають бажання купити резиденти і нерезиденти з метою задоволення своїх платоспроможних потреб. Суб’єктами сукупного попиту є домогосподарства, підприємства, уряд та іноземці. Сукупний попит можна визначити за формулою розрахунку ВВП методом витрат:

AD = C + I + G + NX

Графічно це шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, яка показує різні кількості товарів і послуг – величину реального обсягу виробництва, - що їх вітчизняні споживачі, фірми, уряд та зарубіжні покупці всі разом бажають купити за кожного можливого рівня цін. Сукупний попит знаходиться в оберненій залежності від ціни. При цьому розуміється загальний рівень цін в економіці, тобто ціна ВВП.

Р AD ВВП

Рис. 4.1. Крива сукупного попиту

Сукупний попит має дві форми: натурально-речову і вартісну. Натурально-речова форма сукупного попиту відображає суспільну потребу населення, фірм і держави в товарах і послугах. Його структура може бути представлена: 1) певними видами продуктів і послуг невиробничого споживання, які задовольняють особисті та інші невиробничі потреби; 2) сукупністю всіх засобів виробництва і виробничих послуг.

Вартісний зміст сукупного попиту може визначатися сумою планових витрат на вітчизняні товари і послуги для кожного із рівнів сукупного доходу. Між сукупним попитом і ціною національного продукту існує опосередкована залежність, яка проявляється через вплив трьох ефектів (цінових чинників сукупного попиту):

• ефект відсоткової ставки полягає в тому, що при зростанні цін покупцям товарів і послуг потрібно більше грошей для оплати угод. Отже, зростає попит на гроші, що при незмінній грошовій масі викликає підвищення їх ціни, тобто відсоткової ставки. Внаслідок цього сукупний попит зменшується за рахунок попиту на ті товари, для купівлі яких потрібно брати гроші в кредит. Це стосується в першу чергу інвестиційних товарів, а також дорогих товарів споживчого призначення, до яких відносяться переважно товари довгострокового використання.

• ефект багатства виражається в тому, що при зростанні цін реальна вартість, тобто купівельна спроможність, накопичених фінансових активів із фіксованим доходом (облігації, строкові депозити тощо), що знаходяться у населення, зменшуються. Тому власники фінансових активів стають реально біднішими, що скорочує їхній попит. І навпаки.

• ефект чистого експорту відбиває вплив зовнішнього сектора економіки на сукупний попит і ВВП. Він проявляється тоді, коли ціни на вітчизняні товари зростають або зменшуються порівняно з цінами на іноземні товари. Якщо внутрішні ціни піднімаються стосовно цін за кордоном, то покупці почнуть віддавати перевагу імпортним товарам, що викличе збільшення імпорту, натомість іноземці почнуть купувати менше вітчизняних товарів, що викличе зменшення експорту. Отже, за інших незмінних умов зростання цін всередині країни викликає збільшення імпорту і зменшення експорту. Внаслідок цього скорочується чистий експорт у складі сукупного попиту.

Основні нецінові фактори сукупного попиту:

 Зміни в споживчих витратах: а) добробут населення; б) очікування споживача; в) заборгованість споживача; г) податки.	 Зміни у витратах на чистий експорт: а) національний дохід інших країн; б) валютні курси.
 Зміни в інвестиційних витратах: а) відсоткові ставки, зміна яких викликана, наприклад, змінами грошової маси в країні, а не зміною цін; б) очікувані прибутки від інвестицій; в) податки з підприємств; г) технологія виробництва; д) надлишкові потужності.	 Зміни в державних витратах

Р A D2 AD1 AD ВВП

Рис. 4.2. Вплив нецінових факторів на криву сукупного попиту (AD)

Під дією нецінових факторів (рис. 4.2) крива сукупного попиту (AD) переміщується: а) вправо вгору, коли попит зростає (ADAD₁); б) вліво вниз, коли попит зменшується (ADAD₂)