6. Генетичне відродження і шляхи оздоровлення спадковості людини

Як це не парадоксально, але виліковуючи хворих людей, лікарі сприяють тим самим нагромадженню шкідливих спадкових ознак в наступних поколіннях. Однозначного вирішення проблеми про можливе генетичне виродження людства сьогодні ще немає. Необхідно не лише лікувати, а й своєчасно попереджувати захворювання. Для людини, як спеціалізованого виду, шляху подальшого видоутворення вченими не передбачається. Подальша еволюція, на думку І.І.Шмальгаузена (1969), можлива лише в бік гіперморфозу спеціалізованих органів, і перш за все центральної нервової системи (ЦНС). Це може призвести до дисбалансу між ЦНС і відносно мало спеціалізованим соматичним статусом. За певних умов може з'явитись додатковий селектуючий чинник, який попереджуватиме або гіперморфоз, або атрофію інших органів. Підвищуючи ймовірність смерті алкоголіків, наркоманів, осіб з кримінальними схильностями, більшість яких є генетично зумовленими, біологічно природа не допустить порушень своєї гармонії. Цьому сприяють і чинники біологічного відбору.

У розв'язанні проблеми генетичного виродження людина повинна зайняти активну позицію не лише щодо попередження спадково зумовлених захворювань, а й щодо проблеми забруднення довкілля, а отже забруднення (отруєння) повітря, води і харчових продуктів.

Оздоровленням спадковості людини і покращенням її природи шляхом селекції, відбору виробників (чоловіків-самців), штучного осіменіння, безпосереднього фізико-хімічного впливу на спадковий апарат з метою виправлення дефектів, займається наука євгеніка.

Про євгеніку говорили ще древні філософи, зокрема Платон (330 р. до н. е.): «Правителі повинні завчасно визначити кількість заручень так, щоб кількість громадян завжди залишалася незмінною, а новонароджені лише замінювали собою громадян викрадених хворобами, війною, нещасними випадками. Такий захід дозволить попередити надмірне збільшення або зменшення народонаселення. Уродів, незаконнонароджених, дітей надто старих батьків має постійно зменшуватися...» Сміються і громадяни міста Сонця Т.Кампанелли («Город Солнца», 1623) з того, що «... турбуючись про потомство собак і коней, ми, в той же час, нехтуємо природою людською».

Повну дискредитацію євгеніці приніс фашизм. В 1941 році фашистами завершені дослідження про стерилізацію в Німеччині усіх жінок і чоловіків репродуктивного віку неповноцінних рас з допомогою рентгенівської апаратури. Визначена потужність рентгенівської установки – до 200 осіб в день, «лікувальна» доза – 500-600 рентген для чоловіків і 300-350 для жінок. Загальна вартість однієї установки близько 25000 марок.

Оскільки передбачити наслідки тотального втручання в спадковість не можливо, то справедливим буде не робити перешкод самій природі вирішувати цю проблему. В іншому випадку людству загрожує вселенська катастрофа.

В основі статевого відбору лежить інстинкт продовження роду. Він включає в себе складні рефлекси статевого потягу, вибору партнера, турботи про потомство. У тварин статевий відбір проявляється різними видами конкуренції між багаточисельними суперниками, мета – відбір найбільш досконалого партнера, щоб забезпечити потомству найбільш комфортні умови і кращий генетичний матеріал.

Спеціальних наукових праць щодо проблем статевого відбору в популяції людей немає, проте, без сумніву, такий механізм існує. Одним з критеріїв такого відбору є привабливість, краса людини. Її глибока біологічна суть закладена, ймовірно, у загальновідомому вислові «краса врятує світ». Адже саме «гарний» чоловік має перевагу залишити потомство від «гарної» жінки. Звичайно і фізіологічна сторона статевого відбору у людини відіграє важливу роль. Краса це своєрідний фільтр для генетичного матеріалу майбутніх поколінь.