4. Наведіть приклади речовин, що не мають сталого складу? Як їх називають?

Речовини що не мають сталого складу називають НЕстехіометричні або бертоліди. Приклад таких речовин:

оксид титану(IV) (очікувана формула TiO2), що добувається з рутилових руд, зазвичай має формулу TiО1, 8.

5. За якою ознакою можна віднести ту чи іншу сполуку до дальтонідів або до бертолідів? у чому суть закону сталості складу?

Ту чи іншу сполуку можна віднести до дальтоніків або бертолідів за такими ознаками:

Якщо це сполука яка має сталий склад, вона відноситься до дальтоніків, а якщо речовина не має сталого складу, то її відносять до бертолідів.

Закон постійності складу(Ж.Л. Пруст, 1801-1808гг.) - будь-яке визначене хімічно чисте з'єднання незалежно від способу його отримання складається з одних і тих же хімічних елементів, причому стосунки їх мас постійні, а відносні числа їх атомів виражаються цілими числами. Це один з основних законів хімії.

Закон постійності складу не виконується для бертолідів(з'єднань змінного складу). Проте умовно для простоти склад багатьох бертолідів записують як постійний. Наприклад, склад оксиду заліза(II) записують у вигляді FeO

6. Сформулюйте закон кратних співвідношень. Наведіть приклад, що пояснює смисл закону.

Закон кратних стосунків - один із стехіометричних законів хімії : якщо два елементи утворюють один з одним більше за одне з'єднання, то маси одного з елементів, що доводяться на одну і ту ж масу іншого елементу, відносяться як цілі числа, зазвичай невеликі.

Приклад:

Хлористий кальцій утворює з водою 4 кристалогідрати, склад яких виражається формулами: CaCl2·H2O, CaCl2·2H2O, CaCl2·4H2O, CaCl2·6H2O, т. е. у усіх цих з'єднаннях маси води, що доводяться на одну молекулу CaCl2, відносяться як 1: 2: 4: 6.

7. Що таке еквівалент елемента? Як можна його визначити? Чи завжди еквівалент даного елемента має однакове значення? Наведіть приклади.

Еквівалентом елемента називається така його кількість, яка сполучається із 1 моль атомів Гідрогену (Н) або заміщує ту саму кількість атомів Гідрогену у хімічних реакціях.

Mекв= М(елемента )/валентність .Багато елементів утворюють по декілька сполук один з одним. З цього випливає, що еквівалент елемента і його еквівалентна маса можуть мати різні значення, відповідно до складу сполуки, для якої були розраховані. Наприклад, СО і СО2. me( C ) = 12/2=6 г/моль, me(c)= 12/4=3 г/моль.

8. У якому агрегатному стані і чому речовини підлягають закону Авогадро? Як пояснити з точки зору атомно-молекулярного вчення той факт, що за умов високого тиску і низької температури гази не підлягають закону Авогадро?

Речовина має бути в газовому стані.Закону підлягають усі гази. Не підлягають йому гази за умов високого тиску та низької температури і речовини в рідкому та твердому станах. Пояснення закону з точки зору атомно-молекулярного вчення. У газах за умов низького тиску відстані між молекулами значно більші від розмірів молекул. Тому об’єм газу обумовлюється числом молекул і відстанями між молекулами. За однакових умов (тиск і температура) відстані між молекулами в різних газах однакові. Отже, кількості молекул різних газів у однакових об’ємах однакові .За низьких температур та під високим тиском відстані між молекулами в газах зменшуються і наближається до розмірів молекул. Тому за таких умов гази не підлягають закону Авогадро. В рідких і твердих речовинах відстані між частками приблизно дорівнюють розмірам цих часток, тому об’єм рідкої або твердої речовини залежить також від розмірів цих часток. Тому рідкі та тверді речовини не підлягають закону Авогадро.