Лабораторна робота № 2

Тема: ПОРІВНЯЛЬНА МОРФО-АНАТОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АМЕБИ ТА ЕВГЛЕНИ ЗЕЛЕНОЇ. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИТТЄВИХ ЦИКЛІВ АМЕБИ, ФОРАМІНІФЕРИ, ЕВГЛЕНИ ЗЕЛЕНОЇ, ВОЛЬВОКСУ.

Мета роботи: ознайомитися з особливостями будови та життєвими функціями амеби і евглени зеленої, виявити риси схожості та відмінності між ними.

Ознайомитися з особливостями життєвих циклів амеби, форамініфери, вольвоксу, евглени зеленої, виявити риси схожості та відмінності. Закріпити знання про анатомо-морфологічні особливості цих організмів.

Матеріали і обладнання: постійні мікропрепарати амеби, евглени зеленої, мікроскопи, таблиці. Постійні мікропрепарати форамініфери, дифлюгії та вольвоксу.

Амеба, евглена зелена – найпростіші одноклітинні організми. Їх тіло складається з цитоплазми, ядра і декількох органел; за сукупністю процесів життєдіяльності вони є самостійними цілісними організмами.

Вивчення цих об’єктів входить до програми середньої школи.

Частина і

В альбомі будову амеби, евглени зеленої та інфузорії туфельки зарисовують за такою схемою:

Будова амеби та евглени зеленої

Тип Саркомастігофори- Sarcomastigophora
Підтип Саркодові Sarcodina Надклас Корененіжки Rhisopoda Клас Справжні амеби Lobosea	Підтип Джгутикові Mastigophora Клас Рослинні джгутикові Phitomastigina Ряд евгленові Euglenida
Амеба протей Amoeba proteus	Евглена зелена Euglena viridis

Об’єкт 1. Амеба протей (Amoeba proteus).

Амеба протей, як і переважна більшість інших амеб, веде вільний спосіб життя, зустрічається в прісних водоймах. Її можна знайти у мулі забруднених стоячих водойм з гниючим листям на дні.

Амеба протей являє собою позбавлену оболонки грудочку цитоплазми (0,2-0,7 мм), в якій можна розрізнити більш прозорий зовнішній гомогенний шар – ектоплазму та внутрішній зернистий темний шар – ендоплазму. В ендоплазмі міститься прозоре, овальної форми ядро.

Амеба рухається повільно, випускаючи в напрямі цитоплазматичні лопатоподібні вирости – псевдоподії. Такий рух називається амебоїдним, він дуже примітивний без спеціальних пристосувань. Під час руху в одну з псевдоподій амеби поступово переливається цитоплазма. Протилежний кінець амеби при цьому вкорочується і тіло амеби переміщається.

За допомогою псевдо подій амеба також захоплює їжу. Вона потрапляє в ендоплазму і перетравлюється в травній вакуолі. Такий тип травлення називають внутрішньоклітинним, або фагоцитарним. Травних вакуоль буває кілька – вони мають вигляд темних, досить великих включень.

Викидання неперетравлених решток їжі також відбувається в будь-якій ділянці тіла, під час розривання ектоплазми.

У цитоплазмі амеби є округлої форми скоротлива вакуоля, через яку виводяться назовні лишки води, що надходять у тіло амеби із зовнішнього середовища. Вакуоля має вигляд прозорого міхурця і може знаходитися в будь-якій ділянці тіла.

Розгляньте мікропрепарат амеби при малому, а потім при великому збільшенні мікроскопа. Для підсилення чіткості зображення можна затемнити поле зору за допомогою діафрагми (звузити!), конденсора (опустити!) або дзеркала. Порівняйте амебу, яку ви бачите на препараті, з зображенням її на таблиці. Замалюйте амебу в альбом і позначте два шари цитоплазми, псевдоніжки, скоротливу вакуолю. Користуючись таблицею, зарисуйте ядро і травну вакуолю, підпишіть їх (Щербак та ін., 1995, стор. 34, рис. 13).

Об’єкт 2. Евглена зелена (Euglena viridis)

Евглена зелена поширена у дуже забруднених органічними речовинами прісних водоймах.

Форма тіла евглени веретеноподібна. Тіло загострене на задньому кінці і заокруглене на передньому. Зовні евглена покрита тонкою еластичною оболонкою – пелікулою, яка є похідною ектоплазми. Така пелікула дає змогу тварині змінювати форму свого тіла. За несприятливих умов евглена дуже скорочується, набираючи кулястої форми.

На передньому кінці тіла евглени є джгутик, в основі якого лежить базальне зерно. Евглена пересувається внаслідок швидкого руху джгутика, який ніби всвердлюється у воду, описуючи конусоподібну фігуру.

Поблизу основи джгутика міститься складної будови скоротлива вакуоля, оточена кількома дрібними вакуолями – збирачами. При скороченні вакуолі її вміст виливається у досить великий резервуар, помітний у вигляді білого пухирця.

Поруч з резервуаром на передньому кінці тіла розташована забарвлена в червоно-коричневий колір світлочутлива стигма (вічко). Завдяки стигмі евглена реагує на світлові подразнення, рухаючись у напрямку джерела світла.

Зелений колір евглени зумовлений наявністю у її цитоплазмі великої кількості насичених хлорофілом хроматофорів. Завдяки хлорофілу евглена здатна живитися як зелена рослина, синтезуючи на світлі параміл – вуглевод, подібний до крохмалю. Він відкладається в цитоплазмі у вигляді дрібних овальних зерняток. В темряві евглена втрачає хлорофіл і живиться, всмоктуючи всією поверхнею тіла розчинені у воді готові органічні сполуки (змішаний або міксотрофний тип живлення).

У задній частині тіла евглени міститься пухирцеподібне ядро.

Розгляньте евглену зелену при малому і великому збільшенні мікроскопа. Зарисуйте евглену, позначте джгутик, вічко, скоротливу вакуолю, хроматофори, ядро (Догель, 1975, стор. 39, рис. 23 Б).

Після виконання роботи зробіть висновки про особливості будови амеби, евглени зеленої. Знайдіть риси схожості та відмінностей в їх будові.