Солідарна система

Система обов’язкового накопичення

Добровільне накопичення

Мінімальна та гарантована пенсія

Пенсія понад мінімальну

Додаткові пенсійні виплати

Накопичувальний пенсійний фонд

Пенсійний фонд України

Недержавні пенсійні фонди

Рис. 2.1.2. Складові багаторівневої пенсійної системи України

У процесі реформування пенсійної системи в Україні передбачається забезпечення довічних пенсійних виплат з негайним або відстроченим початком платежів. Використовуватимуться також пенсійні програми на визначений строк з негайним початком виплат. Пенсійні платежі будуть складатися з двох частин – мінімальної гарантованої суми та змінної частини, розміри якої залежать від частки страхового внеску та величини інвестиційного доходу, що одержує страховик. Починаючи з 2018 p., передбачається, що громадяни можуть переводити свої пенсійні заощадження з Накопичувального фонду до недержавного пенсійного фонду.

До функцій Пенсійного фонду України належать:

– керівництво та управління розвитком загальнообов'язкового державного соціального страхування;

– збір, акумуляція та облік страхових внесків;

– призначення, фінансування і виплата пенсій, допомоги на поховання;

– контроль за цільовим використанням пенсійних коштів;

– ведення обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках;

– адміністративне управління Накопичувальним пенсійним фондом;

– інші функції.

Фонд не може здійснювати діяльність, яка виходить за межі зазначених функцій, та використовувати страхові кошти на цілі, не пов'язані із зазначеним видом діяльності.

Діяльність ПФУ здійснюється на основі бюджету, в якому відображено порядок утворення та використання цільового страхового фонду. До джерел формування коштів фонду належать:

1) страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (крім тих, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду);

2) інвестиційний дохід, що утримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету в майбутні періоди;

3) залучені кошти (державного бюджету та державних цільових фондів);

4) суми фінансових санкцій за порушення порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів фонду;

5) благодійні внески юридичних та фізичних осіб;

6) добровільні внески;

7) інші надходження.

З метою фінансування витрат до ПФУ мобілізуються власні та передані доходи. Власні доходи – це надходження до ПФУ у формі обов'язкових та добровільних внесків підприємств, установ та громадян, доходи від інвестування та надходження у вигляді фінансових санкцій. Переданими доходами є кошти, що передаються Фонду з державного та місцевого бюджетів, а також з державних цільових фондів. Структура доходів ПФУ (див. Додаток А)

Переважну частину доходів фонду утворюють власні доходи, що становлять практично 90% від обсягу всіх надходжень. У структурі власних надходжень понад 80% припадає на обов'язкові внески суб'єктів підприємницької діяльності. Це установлені законодавством України відрахування підприємств, бюджетних та громадських установ та фізичних осіб до ПФУ. їх величина залежить від суми витрат на оплату праці, що виплачуються працівникам (основна і додаткова зарплата, компенсаційні виплати та ін.). Нині такі відрахування установлено на рівні 32,3%. До цієї групи належать також кошти, що надходять до Фонду від платників єдиного сільськогосподарського податку.

Задачами Пенсійного фонду України є фінансування визначених соціальних програм держави, до складу яких входять:

– забезпечення виплат трудових і соціальних пенсій (за віком, за інвалідністю, при втраті годувальника, за вислугу років та ін.);

– виплата допомоги малозабезпеченим пенсіонерам;

– фінансування допомоги з догляду за дитиною;

– забезпечення витрат на поховання пенсіонерів;

– виплата допомоги по догляду за дітьми, одинаками та інвалідами;

– фінансування надбавок до пенсій, пільг жертвам політичних репресій та ін.

Структура видатків ПФУ (див. Додаток Б)

У випадку наявності профіциту бюджету Пенсійного фонду України, кошти, що перевищують видатки, можуть використовуватися за такими напрямами: погашення зобов'язань фонду, що виникли в минулі періоди; фінансування інвестиційної діяльності; збільшення величини пенсійних виплат та допомоги; покращання діяльності фонду та доставки пенсій і допомоги та ін. Тимчасово вільні кошти фонду можуть використовуватися на придбання державних пакетів акцій. Фінансування дефіциту бюджету ПФУ здійснюється за рахунок впровадження нових форм надходжень, використання кредитів, здійснення ефективного управління заборгованості фонду юридичними і фізичними особами та ін. Важливий напрям роботи фонду – це впорядкування видатків за рахунок скорочення витрат на обслуговування операцій, зменшення необґрунтованих пільг пенсіонерам, оптимізація надбавок та ін.[10]

Пенсії з інвалідності нараховуються у двох випадках:

• Трудове каліцтво або професійне захворювання;

• Загальне захворювання.

Пенсія з інвалідності в залежності від групи інвалідності призначується в таких розмірах:

• Інвалідам I групи – 100 відсотків пенсії за віком;

• Інвалідам II групи – 90 відсотків пенсії за віком;

• Інвалідам III групи – 50 відсотків пенсії за віком.

На відміну від пенсій за віком, пенсії з інвалідності призначаються не безстроково на часінвалідності, встановленої органами медично-соціальної експертизи. Лише чоловікам старшим за 60 років та жінкам старшим за 55 років пенсія з інвалідності призначається безстроково.

Розглянемо приклад нарахування пенсії по інвалідності:

26.10.2011 р. чоловіка визнано інвалідом ІІ групи від загального захворювання в 39 років (довічно). Фактичний страховий стаж становить 21 рік 7 місяців, період з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку (до 60 років) відповідно до ст. 24 Закону про пенсійне страхування —20 років 9 місяців. Працює.

Страховий стаж — 42 роки 4 місяці, коефіцієнт страхового стажу — 0,5715. Коефіцієнт заробітку — 1,7822. За призначенням пенсії звернувся 01.11.2011 р.

Оскільки заява та всі необхідні документи надано протягом трьох місяців з дня встановлення інвалідності, пенсію призначено з 26.10.2011 р. (з дня встановлення інвалідності).

Згідно з частиною другою ст. 33 Закону про пенсійне страхування непрацюючі інваліди ІІ групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, зокрема чоловіки, яким вперше установлено інвалідність у віці до 46 років включно, за наявності страхового стажу 25 років.[7]

Оскільки пенсіонер працює та його фактичний страховий стаж (без урахування періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку) становить менше 25 років, то й розмір пенсії може бути визначено лише за частиною першою ст. 33 Закону про пенсійне страхування (90% пенсії за віком). Право на встановлення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком в цьому випадку відсутнє.

Після набуття страхового стажу та звільнення з роботи чоловік матиме право на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо це для нього є доцільним (тобто приведе до збільшення розміру пенсії).

Розрахунок пенсії за віком відповідно до ст. 27 Закону про пенсійне страхування:

1982,63 грн. × 1,7822 × 0,5715 = 2019,36 грн.,

де 1982,63 грн. — середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні (за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії).

Доплата за понаднормовий стаж:

42 – 35 = 7, а 800 грн. × 7% = 56 грн.

Розмір пенсії за віком: 2019,36 грн. + 56 грн. = 2075,36 грн.

Розмір пенсії по інвалідності: 2075,36 грн. × 90% = 1867,82 грн.