 
        
        Мікс збуту(розподілу):
- Канали збуту (прямі): 
1. Виключно віртуальна торгівля, без створення реальних магазинів.
Не було враховано технічні можливості потенційних покупців. Наприклад, у Великобританії – країні з найвищим у Європі рівнем проникнення Інтернету, до моменту виходу компанії на ринок всього 20% населення мали доступ у Всесвітню павутину.
2. Міжнародний рівень діяльності компанії.
Boo.com розпочала свою діяльність одночасно в 18 країнах, а її офіси відкрилися відразу в декількох містах, включаючи Лондон, де розташувалася її штаб-квартира, Нью-Йорк, Париж, Стокгольм і Мюнхен.
3. Проблеми онлайн-оплати товарів.
На той момент галузь електронної торгівлі перебувала в зародковому стані, і споживачі не були впевнені в безпеці здійснення операцій в режимі онлайн, зокрема в безпеці використання кредитних карт і конфіденційності особистої інформації.
- Доставка товарів 
Питання виникали і з приводу доставки, повернення та заміни недоброякісних товарів: оскільки Boo.com була повністю віртуальною компанією, споживачі насилу уявляли собі, як будуть вирішуватися всі ці питання.
Мікс комунікації:
- Реклама (реклама виявилася не більше ніж красивою подарунковим упакуванням без подарунка всередині). 
Бізнес-план Boo.com передбачав величезний рекламний бюджет, який передбачалося витратити на ознайомлення публіки з новою компанією і формування стійкого потоку онлайн-споживачів, які здійснюють покупки на її сайті. Тим не менше така рекламна тактика не принесла бажаних результатів внаслідок того, що в більшості інших аспектів пропозиції компанії не мали достатньої реальної цінності.
- Стимулювання збуту 
В спробі забезпечити швидкий прибуток і зростання компанії гігантський бюджет був виділений на стимулювання продажів (зокрема, на рекламу), що, відповідно, в результаті обернулося проти самої компанії.
- Особистий продаж був відсутній, бо діяльність компанії відбувалася тільки на віртуальному рівні. 
Мікс ціни:
- Ціна (реалізовувані модні товари не належали до вищої цінової категорії, але при цьому не були і дешевими). 
Boo.com мала намір продавати висококласну модну продукцію за цінами, що перевищують середні ціни на товари масових модних брендів.
- Знижки (вже через кілька тижнів після початку операцій, ціни на продукти компанії були знижені за рахунок знижок, запропонованих покупцям в цілях отримання додаткового прибутку). 
Net-a-Porter
Мікс товару:
- Надзвичайно широкий асортимент товарів (великий вибір жіночого та від нещодавна і чоловічого одягу, взуття та аксесуарів) 
- Сервіс (увага і турбота про клієнтів, допомога кваліфікованих консультантів, надзвичайно детальна інформація про кожен товар, щоб зменшити дискомфорт через неможливість примірки, унікальні можливості – доступність товару не через 6 місяців після показу його на подіумі, а вже через кілька днів) 
- Імідж товару (пропозиція речей найвідоміших світових брендів) 
- І відповідно до цього всі речі високої якості. 
Мікс збуту:
- Піар (привертання уваги завдяки особистим журналістським знайомствам засновниці сайту) 
- Просування сайту не лише за допомогою інтернету а й медіа 
- Використання ресурсів соціальних мереж 
Мікс розподілу:
- Підвищена увага логістиці (2 центри доставки у Лондоні і в околиці Нью-Йорка) 
- Короткий термін поставки (1 день) 
- Доставка в більш як в 170 країн світу 
Мікс ціни:
- Широкий ціновий діапазон (ціни коливаються від десятків до тисяч долларів) 
- Розпродажі (знижки на минулорічну колекцію чи неходові розміри. Для цього навіть створено дочірній сайт Outnet, де продаються товари за зниженими цінами, втім відвідувачі даного сайту отримують таку ж консультаційну підтримку як і в Net-a-Porter). 
