4. Новітня історія україни 4.1. Україна на початку XX ст. (1900-лютий 1917 р.) Таб. 4.1.1. Етнічний склад населення України на поч. XX ст.

114

Рис. 4.1.2. Особливості розвитку капіталізму на українських землях на поч. XX. ст.

У складі Російської імперії

Східна, Південна, Центральна Україна 20 млн. українців

У складі Австро- Угорщини

Характерною особливістю розвитку еконо­міки українських земель було те, що капіталізм розвивався як у промисловості, так і в сільсь­кому госпо­дарстві

У сільському господарстві

Занепад

поміщицького

землеволодіння

Поглиблення

соціальної

диференціації

селянства

Посилення про­цесу обезземе­лення селянства

Посилення спеціалізації окремих райо­нів: Степова Україна — капіталістичне зернове госпо­дарство; Право­бережна Укра­їна — капіталі­стичне цукро­бурякове виробництво; Чернігівщина — тютюнове виробництво

Низька товар­ність с.г.-2/3 продукції спо­живалося в са­мому господар­стві

Східна Галичина, Буко­вина, Закарпаття — бл. 5 млн. українців

У промисло­вості

Розвиток

фабрично-

заводської

промисловості

Найрозвиненіші галузі — нафто­ва, гірничодобу­вна, деревооб­робна, солеви- добувна

Галузі легкої промисловості були представ­лені дрібними підприємствами ремісничого типу

Виникнення

монополістичних

об'єднань

Розвиток всіх форм кооперації

Міста відіграва­ли роль аграр­них центрів (най­більші — Львів, Чернівці, Мука- чево). Українці - 25-30% міських жителів

Українські землі у складі Австро-Угорщини залишалися внутрішньою колонією, ринком збуту, аграрним сировинним придатком. Порівняно з ними, землі Над­дніпрянщини і Півдня України відзначалися значно вищим рівнем розвитку економіки. Проте й вони залишалися краєм з однобічно розвиненою промисловістю

Рис. 4.1.3. Перші українські політичні партії

116

Програмні доку­менти: "Самостій­на Україна", "На­рис програми РУП"

Шляхи досягнення мети: агітація селян; розпов­сюдження газет, брошур, відозв (у 1900-1904 рр. 4 газети, 38 бро­шур); створення мережі органі­зацій (в м. Києві, Полтаві, Лубнах, Прилуках, Катери­нославі, Львові)

Основні ідеї:

• Відновлення єдності Украї­ни.

• Заклики до незалежності, а згодом — авто­номія України у складі Росії.

• Майбутнє України слід шукати у селі, яке зберегло свій націона­льний характер

Програмні документи: "10 заповідей НУП"

Шляхи досягнення мети: пропаганда ідеології україн­ського націона­лізму та ідеї самостійності в пресі

Основні ідеї:

• Створення самостійної демократичної держави.

• Встановлення президентської республіки.

• Соціальні гарантії для широких верств населення.

• Передача землі селянам

Програмні документи: прийняла за основу програму РСДРП (м)

Шляхи досягнення мети: не схва­лювала ідею збройного пов­стання; видання газети "Правда" (до 1909 р.), листівок

Основні ідеї:

• Проголошувала себе виразни­ком інтересів всіх робітників України, неза­лежно від їх національності;

• Земельне пи­тання пропо­нувала вирішити на всенародно обраній Консти­туційній раді

Українська радикально- демократична партія (УРДП)

Українська соціал- демократична робітнича партія (УСДРП)

Шляхи досягнення мети: проведення реформи в Російській імперії

Основні ідеї:

• Перетворення Росій­ської імперії на консти­туційну монархію.

• Встановлення національ­ної і культурної автономії України.

• Проведення земельної реформи

Шляхи досягнення мети: союз з націо­нальною буржуазією для боротьби з неук­раїнськими поміщи­ками і капіталістами

117

Основні ідеї:

• Національно-культурна автономія України у складі Росії.

• Об'єднання з РСДРП на федеративних засадах.

• Ліквідація приватної вла­сності, передача вели­кого поміщицького землеволодіння орга­нам місцевого самовря­дування

Рис. 4.1.5. Аграрні питання в програмах політичних партій Наддніпрянської України

Націоналізація землі шляхом позбавлення земельної власності іноземців без компен­сації, а українських поміщиків — з компен­саційними виплатами; Селяни одержують землю в користування й наділяються такою кількістю угідь, яку могли обробити, не

Поступове усуспільнення землі та засобів виробництва

Негайна конфіскація земель у поміщиків; Скликання всенародної конституційної ради з метою розв'язання земельного питання демократичним шляхом

Помірковані позиції в аграрному питанні, в зв'язку з цим втрата підтримки українського селянства

«Соціалізація» землі, тобто вилучення землі з товарного обігу і передача її в загально­народне надбання без викупу;

Зрівняльно-трудове користування землею зі сплатою ренти, що йде на суспільні потреби

118

Рис. 4.1.6. Загальноросійські політичні партії' на українських землях (поч. XX ст.)

119

Революція 1905 — 1907 рр.

У результаті революційних подій 1905 — 1907 рр. царизм пішов на деякі поступки:

1. Знято політичну заборону української мови.

2. Дозволялось українцям об'єднуватись у громадські органі­зації.

3. У І і II Державних Думах функціонувала фракція - Українська парламентська громада, яка на засіданнях Думи піднімала питання, що стосувалися України. Український національний рух виявив набагато більший потенціал, ніж можна було сподіватись

120

Рис. 4.1.8. Діяльність української парламентської громади в І та II Державних Думах Росії

Позиція громади:

надання автономії Україні;

запровадження української мови в школах, судових і адміністративних

органах;

відсутня єдність щодо аграрного

питання

І

Законопроекти: законопроект про національні права й окремо — про автономію України та рідну мову. В ньому українське питання не відділялося від загального — перебу­дови держави на принципах рівноправності народностей та областей і національно-територіальної автономії. Законопроекти про національні права та автономію не було розглянуто

Позиція громади:

• автономія України;

• амністія політв'язням;

• свобода слова, друку, зборів, пересувань, союзів і віросповідань;

• українізація школи, судочинства, церкви;

• щодо аграрного питання, не було єдності

Законопроекти:

• декларація (створена на базі про­грами УДРП), яка передбачала включення до чинного законодав­ства права України на національно- територіальну автономію, рівно­правність української мови в гро­мадських і державних установах, викладання української мови, літератури й історії в середніх і вищих навчальних закладах тощо;

• поправки до законопроекту про народну освіту, які передбачали організацію курсів української мови, літератури й історії для вчителів, запровадження викладання україн­ської мови в учительських семіна­ріях України, організацію україн­ських кафедр у Київському, Харків­ському і Одеському університетах

Нетривале існування І та II Державних Дум не дало змоги українцям досягти реальних результатів у розв'язанні національного питання. Однак утворення Українських парламентських громад, їх робота стали важливим політичним досягненням. На думку Д. Дорошенка, вони “проголосили існування нації"

121

Рис. 4.1.9. Земельна реформа П. А. Столипіна

122