Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія України в схемах і таблицях.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4.18 Mб
Скачать

4. Новітня історія україни 4.1. Україна на початку XX ст. (1900-лютий 1917 р.) Таб. 4.1.1. Етнічний склад населення України на поч. XX ст.

Україна в складі Російської імперії

в тому числі українсь­ка части­на Бес- сарабії

Східна

Галичина

Північна

Буковина

Закарпат­

тя

Вся

Україна

Всього (в тис.)

23690

605

4130

460

530

28810

Українці

17485

(73,8%)

250

(41,3%)

2685

(65,0%)

260

(56,5%)

320

(60,4%)

20750

(72,0%)

Євреї

1905

(8,0%)

55 (9,1 %)

540

(13,1%)

70

(15,2%)

75

(14,2%)

2590

(9,0%)

Росіяни

2532

(10,7%)

67

(11,1%)

-

3

(0,7%)

-

2535

(8,8%)

Поляки

390

(1,6%)

3

(0,5%)

853

(20,7%)

20

(4,3%)

-

1263

(4,4%)

Німці

538

(2,3%)

40

(6,6%)

44

(1,1%)

25

(5,4%)

10

(1,9%)

617

(2,1%)

Молдавани і румуни

186

(0,8%)

90

(14,9%)

-

82

(17,8%)

10

(1,9%)

278

(1,0%)

Татари

288

(1,0%)

-

-

-

-

288

(0,8%)

Болгари

143

(0,6%)

80

(13,2%)

-

-

-

143

(0,5%)

Угорці

1

(0,0%)

-

-

-

105

(19,8%)

106

(0,4%)

Білоруси

92

(0,4%)

_

-

-

-

92

(0,3%)

Греки

75

(0,3%)

2

(0,3%)

-

-

-

75

(0,3%)

Чехи і словаки

36

(0,2%)

-

4

(0,1%)

-

10

(1,9%)

50

(0,2%)

Інші

79

(0,3%)

18

(3,0%)

4

(0,1%)

-

-

83

(0,3%)

114

Рис. 4.1.2. Особливості розвитку капіталізму на українських землях на поч. XX. ст.

У складі Російської імперії

Східна, Південна, Центральна Україна 20 млн. українців

У складі Австро- Угорщини

Характерною особливістю розвитку еконо­міки українських земель було те, що капіталізм розвивався як у промисловості, так і в сільсь­кому госпо­дарстві

У сільському господарстві

Занепад

поміщицького

землеволодіння

Поглиблення

соціальної

диференціації

селянства

Посилення про­цесу обезземе­лення селянства

Посилення спеціалізації окремих райо­нів: Степова Україна — капіталістичне зернове госпо­дарство; Право­бережна Укра­їна — капіталі­стичне цукро­бурякове виробництво; Чернігівщина — тютюнове виробництво

Низька товар­ність с.г.-2/3 продукції спо­живалося в са­мому господар­стві

Східна Галичина, Буко­вина, Закарпаття — бл. 5 млн. українців

Один з найбільш економічно від­сталих регіонів

У промисло­вості

Високий рівень

концентрації

виробництва

Посилення значення моно­полій (значна роль акціонер­них товариств)

У сільському господарстві

Збереження поміщицького землеволодіння (понад 40% окремих земель в руках великих землевласників)

Розвиток залізорудної, кам'яновугільної, гірничої галузей

Підвищення рівня виробництва в цукровій та харчовій галузях

Поглиблення

соціального

розшарування

селянства

Посилення про­цесу еміграції в США, Канаду, Бразилію, Аргентину тощо

Розвиток коопе­ративного руху

Процес урбані­зації. Українці — менше третини міського насе­лення. Найбільші міста — Одеса, Київ, Харків

Засилля

іноземного

капіталу

У промисло­вості

Розвиток

фабрично-

заводської

промисловості

Найрозвиненіші галузі — нафто­ва, гірничодобу­вна, деревооб­робна, солеви- добувна

Галузі легкої промисловості були представ­лені дрібними підприємствами ремісничого типу

Виникнення

монополістичних

об'єднань

Розвиток всіх форм кооперації

Міста відіграва­ли роль аграр­них центрів (най­більші — Львів, Чернівці, Мука- чево). Українці - 25-30% міських жителів

Українські землі у складі Австро-Угорщини залишалися внутрішньою колонією, ринком збуту, аграрним сировинним придатком. Порівняно з ними, землі Над­дніпрянщини і Півдня України відзначалися значно вищим рівнем розвитку економіки. Проте й вони залишалися краєм з однобічно розвиненою промисловістю

Рис. 4.1.3. Перші українські політичні партії

116


Рис. 4.1.4. Програмні завдання перших українських партій Наддніпрянської України

Революційна українська

Народна українська

Українська соціал-

партія (РУП)

партія ( УНП)

демократична спілка

(УСДС)

Програмні доку­менти: "Самостій­на Україна", "На­рис програми РУП"

Шляхи досягнення мети: агітація селян; розпов­сюдження газет, брошур, відозв (у 1900-1904 рр. 4 газети, 38 бро­шур); створення мережі органі­зацій (в м. Києві, Полтаві, Лубнах, Прилуках, Катери­нославі, Львові)

Основні ідеї:

  • Відновлення єдності Украї­ни.

  • Заклики до незалежності, а згодом — авто­номія України у складі Росії.

  • Майбутнє України слід шукати у селі, яке зберегло свій націона­льний характер

Програмні документи: "10 заповідей НУП"

Шляхи досягнення мети: пропаганда ідеології україн­ського націона­лізму та ідеї самостійності в пресі

Основні ідеї:

  • Створення самостійної демократичної держави.

  • Встановлення президентської республіки.

  • Соціальні гарантії для широких верств населення.

  • Передача землі селянам

Програмні документи: прийняла за основу програму РСДРП (м)

Шляхи досягнення мети: не схва­лювала ідею збройного пов­стання; видання газети "Правда" (до 1909 р.), листівок

Основні ідеї:

  • Проголошувала себе виразни­ком інтересів всіх робітників України, неза­лежно від їх національності;

  • Земельне пи­тання пропо­нувала вирішити на всенародно обраній Консти­туційній раді

Українська радикально- демократична партія (УРДП)

Українська соціал- демократична робітнича партія (УСДРП)

Шляхи досягнення мети: проведення реформи в Російській імперії

Основні ідеї:

  • Перетворення Росій­ської імперії на консти­туційну монархію.

  • Встановлення національ­ної і культурної автономії України.

  • Проведення земельної реформи

Шляхи досягнення мети: союз з націо­нальною буржуазією для боротьби з неук­раїнськими поміщи­ками і капіталістами

117

Основні ідеї:

  • Національно-культурна автономія України у складі Росії.

  • Об'єднання з РСДРП на федеративних засадах.

  • Ліквідація приватної вла­сності, передача вели­кого поміщицького землеволодіння орга­нам місцевого самовря­дування

Рис. 4.1.5. Аграрні питання в програмах політичних партій Наддніпрянської України

Ліворадикальні партії'

Н 1

< '

1 н |

УНП

УСП

УСДС

УСДРП

УПСР

Націоналізація землі шляхом позбавлення земельної власності іноземців без компен­сації, а українських поміщиків — з компен­саційними виплатами; Селяни одержують землю в користування й наділяються такою кількістю угідь, яку могли обробити, не

Поступове усуспільнення землі та засобів виробництва

Негайна конфіскація земель у поміщиків; Скликання всенародної конституційної ради з метою розв'язання земельного питання демократичним шляхом

Помірковані позиції в аграрному питанні, в зв'язку з цим втрата підтримки українського селянства

«Соціалізація» землі, тобто вилучення землі з товарного обігу і передача її в загально­народне надбання без викупу;

Зрівняльно-трудове користування землею зі сплатою ренти, що йде на суспільні потреби

118

Рис. 4.1.6. Загальноросійські політичні партії' на українських землях (поч. XX ст.)

119


Рис. 4.1.7. Основні революційні події' 1905 — 1907 рр. в Україні

Революція 1905 — 1907 рр.

Причини:

Розгортання

Національне

Результати:

1. Протиріччя між

подій:

питання в

1. Українські газе-

шовіністичною

1. Страйки

програмах партій:

ти (1905р.-1,

політикою са-

робітників у

1. Революційна

1906р. - 17).

модержавства

Донбасі, Києві,

українська партія

2. Українські

і українським

Одесі, Харкові.

(перейменована

заклади, клуби

соціалістичним

2. Селянські

в 1905 р. в

(майже в кож-

та національно-

повстання

УСДПР) - за

ному місті).

визвольним

(охопили 64%

автономію Укра-

3."Просвіти" — у

рухом.

повітів).

їни.

містах та селах

2. Соціальні

3. Революційний

2. Українська

(культурні

протиріччя в

рух в армії.

радикально-

заклади на

українському

4. Повстання на

демократична

зразок Гали­

селі: між

панцирнику

партія: за авто­

чини, 1907 р. —

поміщиками та

"Потьомкин" —

номію України.

у 384 містах та

селянами, між

червень,

3. Партії загально-

філії в селах,

заможними

1905 р.

російські

які очолювали

селянами і

5. Повстання на

(РСДРП, есери

українські

бідняцько-

крейсері

та ін.) — вирі­

діячі).

середняцькими

"Очаків" — жо­

шення націо­

4. Кооперативи -

масами.

втень, 1905 р.

нальних питань

Київська губ. —

3. Соціальні

під керівниц­

не відкидалося,

103 (1907 р.),

протиріччя в

твом Шмідта.

але пріоритет

Харківська

українських

6. Інші повстання

надавався

губ. — 50

містах: між

(Полтава,

соціальним

(1907 р.)

буржуазією та

Чернігів, Біла

проблемам

робітниками

Церква, Харків,

Черкаси)

У результаті революційних подій 1905 — 1907 рр. царизм пішов на деякі поступки:

  1. Знято політичну заборону української мови.

  2. Дозволялось українцям об'єднуватись у громадські органі­зації.

  3. У І і II Державних Думах функціонувала фракція - Українська парламентська громада, яка на засіданнях Думи піднімала питання, що стосувалися України. Український національний рух виявив набагато більший потенціал, ніж можна було сподіватись

120

Рис. 4.1.8. Діяльність української парламентської громади в І та II Державних Думах Росії

І Державна Дума (1906 р.)

II Державна Дума (1907 р.)

1

н

Депутати: 44 чол., серед них —

1. Шраг, П. Чижевський, Б. Шемет, 1. Тарасенко, С. Таран та ін.

Депутати: 47 чол., серед них М. Дов- гополов, Е. Сайко, А. Гриневич,

В. Хвіст, С. Нечитайло та ін.

1

+

Друкований орган: "Український вісник"

Друкований орган: "Рідна справа — Вісті з Думи"

І

+

Позиція громади:

надання автономії Україні;

запровадження української мови в школах, судових і адміністративних

органах;

відсутня єдність щодо аграрного

питання

І

Законопроекти: законопроект про національні права й окремо — про автономію України та рідну мову. В ньому українське питання не відділялося від загального — перебу­дови держави на принципах рівноправності народностей та областей і національно-територіальної автономії. Законопроекти про національні права та автономію не було розглянуто

Позиція громади:

  • автономія України;

  • амністія політв'язням;

  • свобода слова, друку, зборів, пересувань, союзів і віросповідань;

  • українізація школи, судочинства, церкви;

  • щодо аграрного питання, не було єдності

Законопроекти:

  • декларація (створена на базі про­грами УДРП), яка передбачала включення до чинного законодав­ства права України на національно- територіальну автономію, рівно­правність української мови в гро­мадських і державних установах, викладання української мови, літератури й історії в середніх і вищих навчальних закладах тощо;

  • поправки до законопроекту про народну освіту, які передбачали організацію курсів української мови, літератури й історії для вчителів, запровадження викладання україн­ської мови в учительських семіна­ріях України, організацію україн­ських кафедр у Київському, Харків­ському і Одеському університетах

Нетривале існування І та II Державних Дум не дало змоги українцям досягти реальних результатів у розв'язанні національного питання. Однак утворення Українських парламентських громад, їх робота стали важливим політичним досягненням. На думку Д. Дорошенка, вони “проголосили існування нації"

121

Рис. 4.1.9. Земельна реформа П. А. Столипіна

122