Причини

Внутрішні

Зазіхання російського дворянства на багаті чо­рноземи За­порожжя, його приро­дні багатс­тва

Російський ца­ризм турбува­ло зростання економічного потенціалу За­порозької Сі­чі: збільшення кількості насе­лення, а осо­бливо — великі потенційні мо­жливості ко­зацьких гос­подарств фе­рмерського типу

Царизм не влаштувала форма вну­трішнього устрою За­порозької Січі, засно­ваного на республіка­нських, де- мократич- них тради­ціях, який явно супе­речив зага- льноімпер- ським нор­мам і поряд­кам

Загроза пе­ретворення Січі на ядро визвольного руху всього українсько­го народу, зосередже­ння на Запо­рожжі втіка­чів із росій­ських і украї­нських міс­цевостей

I

Участь ко­заків у пов­станнях про­ти Речі Пос­политої та Російської імперії (гай­дамацький рух, селян­ська війна під проводом О. Пугачова тощо)

І

Січ була здавна символом свободи і незалежності, га- льванізатором антифеодаль­них виступів селянства

Зовнішні

Втрата Запо­розькою Січ­чю свого вій­ськового зна­чення в боротьбі з турками та татарами

Незадоволення царизмом існуванням державного об'єднання, яке у відноси­нах зі своїми південними і західними сусідами не до­тримувалось офіційної зага­льнодержавної лінії

89

4. Правобережні та західноукраїнські землі під владою Польщі в др. пол. XVII —XVIII ст. Рис. 3.5.1. Правобережжя та Східна Галичина в кін. XVII - на поч. XVIII ст.

Становище українського населення

Шляхта. Православна - позбавлена права засідати в сенаті,обій- мати урядові посади

Міщани. Сплачували податки на користь де­ржави і фео­далів (панщи­на, чинш, де­сятина). Вико­нували повин­ності (підвод­ну, сторожо­ву, ремонт фортець тощо)

Посилення національного і релігійного тиску

Селяни. Відновлюється кріпацтво. Ско рочуються зе­мельні наділи селян. Збільшу­ється панщина (на Правобере жжі 4-5, в Галичині — 5-6 днів на тиж­день).

Вводяться дода­ткові повинності (шарварки). Сплачують гро­шовий чинш, натуральний по­даток

Ліквідація правосла вних церков і мона­стирів. У 1765 р. на Київщині і Поділ лі залишилось тільки 20 парафій

Переслідування ук­раїнської мови і ку­льтури. Запровад­ження в судових і урядових установах на Правобережжі польської мови, в Галичині і на Поділлі латинської (поста­нова польського сейму 1696 р.)

Розвиток економіки

Зростання великого феодального зе­млеволодіння. На поч. XVIII ст. маг­нати володіли 75% всіх дворів

Розвивається тор­гівля (транзитна) з країнами Західної Європи, Балкан, Сходу

Запровадження

слобід

Провідну роль в економіці відігра­вало землероб­ство, досить роз­виненим було тва­ринництво. Осно­вні продукти — жито, пшениця, ячмінь, овес, гре­чка, просо, льон, конопля. Велика рогата худоба: свині, вівці, коні

На українських землях Правобережжя і східної Галичини, починаючи з другої половини XVII ст., посилюються феодально - кріпосницькі відносини, національний і релігійний гніт

90

Рис. 3.5.2. Етнічний склад та соціальна структура населення Правобережної України в кін. XVII—XVIII ст.

91

92

93

94

95

4. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперії (XVIII — XIX ст.). Українське національне відродження Рис. 3.6.1. Колоніальна політика щодо України в перш. пол. XIX ст.

У складі Російської імперії (80% українців)

1. Ігнорування національних осо­бливостей, заборона рідної мови, традицій, культури, русифікація населення.

2. Повсюдна присутність армії (гарнізони, форти) — біля 100 тис. чол.

3. Заснування військових поселень.

4. Ліквідація самоврядування міст, українського судочинства.

5. Розподіл України на 9 губерній: (3 регіони)

• „Малоросія" — Чернігівська, Полтавська, Харківська (Лівобе­режжя);

• „Південно-Західний край" — Київська, Волинська, Подільська (Правобережжя);

• „Новоросія" — Катеринослав­ська, Херсонська, Таврійська (Південь)

У складі Австро-Угорської імперії (20% українців)

1. Запровадження реформ Марією- Терезією і Йосипом ІІ в кінці XVIII ст., відмова від них на початку ХІХ ст.

2. Посилення феодальної експлуатації селян.

3. Перетворення західноукраїнських земель на ринок збуту і джерело сировини та дешевої робочої сили.

4. Скасування кріпосного права (1848 р.).

5. Розподіл західноукраїнських земель на окремі територіально- адміністративні одиниці:

• „Королівство Галіції та Лодомерії" (Східна Галичина);

• Буковина;

• Братиславське намісництво (Закарпаття)

Загальна характеристика імперсь кої влади: • надмірна централізація влади (в особі царя та імператора);

• опора в управлінні державою на бюрократію та армію;

• втручання в особисте життя громадян;

• доля України вирішувалась у Петербурзі та Відні

96

97

Особисто вільні селяни

І .

Незначна кі­лькість се- лян-нащадків козаків зали­шилась осо­бисто вільни­ми. Вони сплачували державні податки

98

99

100

Вплив прогресивних європейських ідей, які поширилися після Вели­кої французької революції серед передової частини дворянства

Причини виникнення

Південне товариство декабристів, 1821 р. Тульчин

Керівники: Директорія на чолі з П. Пестелем

Програмні документи — „Руська правда"

Основні ідеї:

1. Повалення самоде­ржавства і встано­влення республіки.

2. Скасування кріпосно­го права і наділення селян землею без викупу.

3. Ліквідація станів, за­провадження сво­бод і рівності всіх громадян.

4. Повна свобода торгі­влі і промисловості

Ставлення до України: майбутня держава - унітарна, Україна — її область

Методи боротьби: військовий переворот

Розуміння передовою частиною російського суспільства, що фео­дально-кріпосницькі порядки — гальмо розвитку суспільства

1825 р. об'єднання

Товариство об'єднаних слов'ян, 1823 р., Новоград- Волинський

Причини поразки

декабристів:

1. Намагалис я здійснити свої плани шляхом пере­вороту, з алучаючи тіль­ки представників дворян­ства.

2. Відсутність підтримки на­роду.

3. Неузгодж еність дій і нерішучість керівників повстання

Історичне значення по­встання дека бристів

1. Перша спр оба повалення самодержав ства.

2. Виступ де кабристів при­вів до пошир ення револю­ційної та наці онально-визво- льної бороть би в імперії.

3. Декабрис тські ідеї надих­нули наступн і покоління бо­рців із самодержавством

Керівники:

П. і А. Борисови, Ю.Люблінський та ін.

Програмні документи: "Правила", "Клятва"

Основні ідеї:

1. Визволення всіх слов'ян і об'єднання їх у феде­рацію.

2. Ліквідація монархічних режимів і встановлення демократичного устрою.

3. Скасування кріпацтва та станових привілеїв

Ставлення до України: у програмних документах українці і білоруси не зга­дуються

Методи боротьби: організація повстання вій­ськових за участю наро­ду

101

102

Учасники В.Бєлозерський, М.Гулак, М.Костомаров, П.Куліш, М.Савич, О.Навроцький,

І.Посяда, Г.Андрузький,

О.Тулуб, Д.Пильчиков таін.

Мета діяльності та основні ідеї :

1. Побудова майбут­нього суспільства на засадах християн­ської моралі шляхом здійснення реформ.

2. Створення демокра­тичної федерації слов'янських народів, очолюваної Украї­ною, на принципах рівності і суверен­ності.

3. Знищення царизму і скасування кріпосного права і станів.

4. Встановлення демок­ратичних прав для громадян.

5. Рівняння у правах всіх слов'янських народів щодо їх національної мови, культури і освіти

Кирило- Мефодіївське братство (січень 1846 — березень 1847)

Програмні документи "Книга буття українського народу", "Статут слов'янського братства св. Кирила і Мефодія "

Види діяльності кирило-

мефодіївців:

1. Звернення до народних мас із агітаційними відо­звами.

2. Збір коштів на видання популярних книжок.

3. Розробка проекту за­провадження в Україні широкої мережі початко­вих навчальних закладів.

4. Наукова праця і поширенням освіти серед народу

Братство вперше розробило широку політичну програму національно-визвольного руху, яка стала прикладом для його наступників

103

землі,%

Рис. 3.6.9. Землекористування поміщиків і поміщицьких селян

напередодні реформи 1861 р.

а

□ Селянські наділи □ Поміщицькі землі

104

8

Таврійська

105

Наслідки реформи 1861 р. в Україні

Відбувається

соціальне

розшарування

селянства

Широке впрова­дження агро­технічних заходів

(сівозміни із по­сівами кормових культур, перехід від трипільної до багатопільної си­стеми землеро­бства)

Зміна структури сільськогоспо­дарського виробництва, поглиблення сус­пільного поділу праці, господар­ська спеціалі­зація окремих районів, зміц­нення їх економ- мічних зв'язків

Починає ширше використовува­тись вільно най­мана праця

Заміна форм зе­млеволодіння. Відбувався пос­туповий пере хід від становост і до буржуазної з е- мельної власно­сті

Зміна в земл е- користуванні. Земля все біль­ше втягувалась у ринковий обіг, перетворюючись у товар

Зміни в мате­ріально-технічній основі земле­робських гос­подарств, насам­перед у знаряд­дях праці (з'яви­лися поряд із кін­ними парові ма­шини)

Особливості реформи 1861 р. в Україні

Після реформи селяни мали в своєму розпо­рядженні менше зем­лі, ніж до 1861 р. На Лівобережжі та Пів­денній України їхні землі зменшились майже на 30%. Це зумовлювалось висо­кою родючістю землі

Понад 80% селян Пра­вобережжя і майже 70% Лівобережжя ве­ли одноосібне госпо­дарство

Селяни мали внести викупних платежів за землю в 4 рази біль­ше від тогочасної ри­нкової вартості землі

106

Фінансова (1862 р.)

Військова (1862 р. 1874 р.)

Судова (1864 р.)

Земська (1864 р.)

Освітня (1864 р.)

Міська (1870 р.)

Було

сформовано

Міністерство

фінансів.

Встановлена

гласність

бюджету —

розпис

державних

прибутків та

видатків

почали

публікувати у пресі

Усю тери­торію Роз­поділено на 10 військових округів. Українські губернії" увій­шли до скла­ду трьох округів. У кожній губер­нії та повіті створювалося місцеве військове управління, яке займа­лося систе­мою підго­товки резер­ву та введен­ням закону про військову повинність. Тривалість служби ско­рочувалась з 25 до 6 р.; вводилися правила звільнення від неї. Проводи­лись модер­нізація армії

Було запро­ваджено бур­жуазне судо­чинство, що відбувалося за участю сторін, вер­шилося при­сяжними за­сідателями, яких вибирали із заможних верств насе­лення. Ство­рювалися окружні су­ди, які ста­новили першу судову

інстанцію. Ви­роки могли бути оскар­женими в судових па­латах, яких в Україні було три — Київ­ська, Харків­ська й Одеська. Касаційні функції виконував сенат. Дрібні справи роз­глядалися мировими суддями, які обиралися на трирічний строк зем­ськими і міськими гласними судами

Створено так зване місцеве (земське) са­моврядування під звер­хністю дворянства. Реформа поширилася на південні й лівобережні губернії, де було

утворено 6 губернських та 60 повітових управ. На Правобереж­жі, зокрема у Волинській губернії, земську реформу провели аж у 1911 р., оскільки абсолютна більшість поміщиків була поль­ського поход­ження і брала участь у національно- визвольному русі

Реорганізація системи осві­ти. Створення широкої ме­режі шкіл, в тому числі початкових і середніх нав­чальних за­кладів. Дозвіл відкривати початкові і середні школи приватним особам, гро­мадам, міським товариствам

В усіх містах України ство­рювалися міські думи. Право участі у виборах гласних до дум мали лише власники нерухомого майна. Більшість населення міст цього права не мала. Вста­новлювався віковий ценз не менше 25 років. Вибори гласних про­водилися за трьома курі­ями, кожна з яких неза­лежно від кількості виборців вибирала третину зага­льного числа гласних.

Дума обирала виконавчий орган — міську управу на чолі з головою

Реформи 60 — 70-х р. XIX ст. в Росії' були спричинені потребами капіталістиного розвитку країни і неві дповідністю новим умовам застарілих феодально-кріпосницьких політичних інститутів держави.

Введення місцевого самоврядування (земств і міських дум), реформи су­дової системи і освіти, реорганізація армії і утвердження загальної військової повинності дали поштовх швидкому і динамічному економічному й соціально-політичному розвитку. Особливість реформ полягає в тому, що їх проведення повністю залежало від правлячої верхівки, вони були непослідовними і половинчатими, насамперед у політичній сфері

107

108

109

Рис. 3.6.15. Соціальне розшарування українського селянства в

кін. XIX — на поч. XX ст.

110

111

112

Рис. 3.6.18. Суспільно-політичні течії' на західноукраїнських

землях у др. пол. XIX ст.

113