Апеляційні загальні суди

Апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва і Севастополя, Апеляційний суд АР Крим, військові апеляційні суди регіонів, Апеляційний суд Військово-Морських Сил України

ї

Судова палата у цивільних справах

ї

Судова палата у кримінальних справах

Апеляційні спеціалізовані суди

Апеляційні господарські суди, апеляційні адміністративні суди, які утворилися в апеляційних округах

Можуть утворюватись судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановле­ною спеціалізацією у межах відповідної спеціальної судової юрисдикції

Касаційний суд України

Апеляційний суд України

193

Рис. 4.8.5. Особливості формування багатопартійної системи в

Україні

194

Лівого спрямування

Центристського спрямування

Соціал-демократична партія України (оновлена), Народно-демократична, Демократична, "Демократичний союз", "Національно-демократичне об'єднання "Україна"

Соціального захисту громадян

Жіночі

Всеукраїнська партія жіночих ініціатив, Партія "Жінки України", Всеукраїнське жіноче об'єднання "Жінки за майбутнє"

Молодіжного спрямування

"Молода Україна", "Нова генерація України", Соціал-демократична партія молоді, Молодіжна партія, Команда озимого покоління

Аграрного спрямування

Селянська партія, Партія вільних селян і підприємців, Українська селянська демократична партія, Партія захисту інтересів селян

Етнічного спрямування

"За Русь єдину", Партія національного відродження України (Єдина Київська Русь), Русько-український союз

Партії'

Комуністична партія України, Комуністична партія робітиків і селян, Комуністична партія України (оновлена), Соціалістична, Прогресивна соціалістична

Партія соціального захисту, Українська партія захисту споживачів, Всеукраїнська Чорнобильська народна партія, Партія правозахисту, Партія захисту пенсіонерів, Партія реабілітації тяжкохворих України

Національного і націонал- демократичного спрямування

Народний Рух України, Український Народний Рух, "Реформи і порядок", Конгрес українських націоналістів,

Українська національна асамблея, “Собор"

Соціальна база яких — прихильники певного віросповідання

Християнсько-демократична партія України, Християнсько-ліберальний союз, Республі­канська християнська, Партія мусульман України

Екологічного спрямування

Екологічна партія, Екологічна партія України "Захист", Зелена екологічна партія, Зелена партія України, Партія зелених, Зелена партія України — ХХІ ст.

Регіонального спрямування

Партія регіонів, Партія "Нова сила"

Професійного спрямування

Партія промисловців і підприємців, Партія малого і середнього бізнесу, Партія підтримки вітчизняного виробника, Партія приватної власності, Партія освітян, Прогресивна автомобільна партія

Ліберального спрямування

Ліберальна партія України, Ліберальна партія України (оновлена), Ліберально- демократична, "Ліберально-демократичні реформи"

Ветеранів збройних сил

Партія захисників Вітчизни, "Партія за

■ ■ І V IV та ■■■

Типологія політичних партій в сучасній Україні визначається з урахуванням ідеологічних аспектів, напрямів діяльності, організаційної структури, розподілу населення за місцем проживання, складу за статтю і віком, чисельністю тощо

195

Концепція зовнішньої політики України викладена в Декларації про державний суверенітет (липень 1990 р.) і Акті проголошення незалежності України (серпень 1991 р.), в яких декларується й закріплюється державотворення України як суб'єкта міжнародного права, що будує свої відносини з іншими державами, керуючись міжнародно-правовими нормами й принципами. Базовим документом зовнішньої політики є "Основні напрямки зовнішньої політики України" (липень 1993 р.). В цьому документі визначено базові національні інтереси країни, обґрунтовані засади та пріоритети її зовнішньої політики. Основні принципи зовнішньої політики України знайшли своє втілення в Конституції України (стаття 18), Законі "Про основи національної безпеки України" (19 червня 2003 р.)

1. Невтручання у внутрішні справи інших держав.

2. Відмова від участі у військових блоках.

3. Участь у процесі ядерного роззброєння.

4. Визнання існуючих кордонів у світі.

5. Мирне і взаємовигідне співробітництво з усіма членами міжнародного співтовариства.

6. Визнання пріоритету міжнародного права

1. Утвердження і розвиток України як незалежної демократичної держави.

2. Забезпечення стабільності міжнародного становища України.

3. Налагодження дипломати­чних відносин із тими державами, які визнали Україну.

4. Входження господарства України до світової економічної системи.

5. Розповсюдження у світі образу України як надій­ного й передбачуваного партнера.

6. Захист прав та інтересів українських громадян за кордоном.

7. Приєднання до всесвітніх конвенцій та угод тощо

1. Розвиток двосторонніх відносин.

2. Участь в Європейському співтоваристві.

3. Розбудова відносин з державами, що виникли на теренах колишнього СРСР.

4. Участь у роботі ООН, інших міжнародних організацій.

5. Участь у загально­європейському процесі. Його зміст:

• недопущення локальних воєн;

• боротьба проти тероризму;

• участь у миротворчих процесах;

• уникнення політичної нестабільності

3.

Гарантування національної безпеки.

Створення умов, необхід­них для нормального функціонування національної економіки. Участь у вірішенні глобальних проблем сучасності.

Інформаційна функція. Зв'язки з українською діаспорою.

Дружні відносини із сусідніми державами на основі поважання терито­ріальної цілісності, націона­льного суверенітету й рів­ноправності

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Відкритість зовнішньої політики.

Чесність і порядність у взаємовідносинах між державами.

Співпраця з усіма зацікав- леними партнерами. Засудження війни як знаряддя національної політики.

Прагнення до вирішення будь-яких міжнародних суперечок виключно мирними засобами. Дотримання принципів взаємоповаги, рівно- правності, невтручання у внутрішні справи інших держав.

Відсутність територіальних претензій до інших держав і невизнання територіаль- них претензій до себе. Дотримання міжнародних

норм прав людини, визнан-

ня пріоритету загально- людських цінностей

ї

З прийняттям Конституції України завершено формування правових засад зовнішньої політики держави, яка спрямована на утвер-

дження і розвиток України як незалежної демократичної держави. Україна спирається на власні фундаментальні загальнонаціональні інтереси, а саме: стратегічні та геополітичні, пов'язані з національною безпекою України та захистом її політичної незалежності; економічні, пов'язані з інтегруванням економіки України у світове господарство; регіональні, субрегіональні, локальні

196

4. Сутність та основні напрями сучасної аграрної реформи

Рис. 4.9.1. Агропромисловий комплекс України: структурна модель політики (1991-1999 рр.)

197

198

199