Шляхи здійснення завдань

• У промисловості було введено 12-14 годин­ний робочий день.

• Щоб забезпечити більш

"ефективну" експлуа­тацію українського села, німці зберегли колгоспи.

• Фашисти грабували матеріальні і людські ресурси України. До Німеччини вивозилася робоча сила (2,4 млн. чол.), продовольство, обладнання, сировина, коштовно­сті і чорноземи

» Згідно "теорії расової винятковості німецької нації", українську на­цію оголосили непов­но цінною, українці підлягали масовому знищенню.

Україна вкрилася концтаборами, тюр­мами, гетто. Було створено 150 конц­таборів, де загинуло в період окупації

0. 3 Млн. Військовопо­лонених і було вбито 3,9 млн. Мирного населення.

> Обмежувалися поста­чання міст продоволь­ством, медичне обс­луговування, освіта

Завдання планувалося здійснити протягом 30 повоєнних років, але фашисти почали його реалізовувати вже під час війни

У часи "нового порядку" окупаційна влада використовувала каральні органи: гестапо (поліція), СС (збройні загони), СД (служба безпеки). Були також створені допоміжні адміністрації з осіб, що бажали співпрацювати з нацистами: бургомістри в містах, голови в районах, старости в селищах, допоміжна поліція. Застосовувалися широко й репресії проти мирного населення

Окупаційний режим відзначався винятковою жорстокістю. Але він виявився неефективним, тому що не забезпечив покори українського народу. Навпаки, нацистський «новий порядок» викликав масовий рух Опору в Україні

170

В українському антифашистському русі Опору існувало дві течії. Через глибокі ідеологічні суперечності між ними точилася жорстока боротьба

Радянський рух Опору прагнув до відновлення статусу України в складі СРСР

Створення підпільних організацій

Організовували диверсії, здій­снювали розвідувальні операції

Створення партизанських загонів (наприкінці 1942 р. в Україні їх діяло 800)

Форми боротьби

диверсії на комунікаціях ворога;

знищення ліній зв'язку, доріг, мос тів;

влітку 1943 р. розгорнулася операція «рейкова війна»; здійснювалися рейди в тил ворога (найбільш відомий Карпатський рейд С. Ковпака)

Національно-визвольний рух Опору на чолі з ОУН прагнув до відродження незалежної Української держави

т .

Проголошення у Львові 30 червня 1941 р. Самостійної української держави

Формування уряду під прово­дом Я. Стецька. Арешт 9 лип­ня 1941 р. членів новоство- реного уряду; репресії проти ОУН німцями

Створення партизанських загонів ОУН та об'єднання їх у жовтні 1942 р. в Українську повстанську армію (УПА) на чолі з Р.Шухевичем

Основні об'єкти партизанських дій з боку УПА

німці та їх союзники; формування Армії Крайової та польське населення; радянські партизанські загони, а згодом — підроз­діли Червоної армії (лише в жовтні-листопаді 1943 р. УПА провела 47 боїв проти німців і 54 — проти радянських партизан)

Радянське командування для боротьби з УПА створило окрему армію НКВС. Боротьба сторін продовжувалася до середини 50-х років

171

Рис. 4.5.10. Визволення України від фашистських загарбників (грудень 1942 — жовтень 1944 рр.)

Сталінградська битва ( листопад 1942 — лютий 1943 рр.) — корінний перелом у ході війни на користь СРСР. Звільнення перших населених пунктів України в східному Донбасі — с. Півнівка 18 грудня 1942 р.

Курська битва (5 липня — 23 серпня 1943 р.) — початок масового визволення українських земель

Визволення Радянською армією Донбасу та Лівобережної України у 1943 р.

24 грудня 1943 р. Правобережжі

розпочався загальний наступ радянських військ на

Грудень 1943 — січень 1944 рр. Житомирсько- Бердичівська операція

24 січня — 17 лютого 1944 р.

• основна військова операція з визволення Правобережної України — Кор- сунь-Шевчен- ківська битва

Січень — лютий 1944 рр. — Рівненсько- Луцька операція (звільнено Луцьк, Прос­курів, Чернівці, Тернопіль, Він­ницю, форсо­вано Південний Буг). Радянські війська вийшли на державний кордон з Румунією

Квітень —травень 1944 р. — звіль­нення Криму. Травень 1944 р.

• масова депор­тація народів з Криму

Липень — серпень1944 р. — Львівсько-Сандомирська операція. Радянська армія зайняла західні області (27 липня 1944 р. звільнено Львів), вийшовши на територію Польщі

. ♦ .

Вересень — жовтень 1944 р. — Східно-Карпатська операція. 8 жовтня остан­ній населений пункт УРСР с. Лавочне Дрогобицької" області визволено від гітлерівців

І . ..

28 жовтня 1944 р. від гітлерівців звільнено Закарпаття. Територія України була остаточно визволена від загарбників

172

Рис. 4.5.11. Внесок України в перемогу над Німеччиною та її'

союзниками

173

і

Людські втрати

Україна посідає перше місце за абсолютною кількістю загиблих у роки війни і друге (після Польщі) за відсотковим співвідношенням між чисельністю загиблих і тими, що вижили

Загинула п'ята частина населення: у зоні окупації — 5,5 млн. осіб (у тому числі 3,9 млн. мирних жителів, решта — військово­полонені) і близько 3 млн. людей на фронтах

Разом із депортованими, емігрантами, тими, що не повернулися з евакуації, втрати становлять 14,5 млн. осіб

Матеріальні втрати

В Україні було зруйновано:

714 міст і містечок, 28 тис. сіл 10 млн. людей залишилися без житла

16,5 тис. промислових підприємств. В Україні залишилося лише 19% їх довоєнної кількості

Більш як 30 тис. колгоспів, радгоспів і МТС

18. тис. лікувальних установ,

33 тис. закладів освіти та науки,

18. тис. бібліотек

понад 40 тис. творів мистецтва було вивезено з музеїв України

у 1945 р. економічний потенціал України становив 40% довоєнного рівня

Численні людські втрати, братські могили наших воїнів у Європі та Азії, переможне закінчення війни, хоч і занадто дорогою ціною — свідчення того, що наші солда ти захищали рідну землю, а не політичний режим

174

Рис. 4.6.1. Територіальні зміни в Україні після Другої світової

війни

175

Боротьбу проти комуністичного режиму в Західній Україні після Другої світової війни очолювали дві сили: греко-католицька церква та ОУН-УПА

Боротьба комуністичного режиму проти греко- католицької церкви

^— X

За вказівкою Сталіна 8-10 березня 1946 р. у Львові був скликаний собор греко-католицької церкви, на якому інспірували рішення про "скасування" Берестейської унії 1596 р. та про розрив з Римом і повсюдне запровадження руської православної церкви як представ­ника офіційної релігії. Пізніше аналогічна подія відбулася на Закарпатті

Священники-українці, які відмови­лися стати підданими патріарха Московського і всія Русі, відразу потрапляли до НКВС

І

Більш як 1400 священників і 800 ченців та черниць, котрі не приєдналися, було заслано до Сибіру, а 200 розстріляно

і

Українська греко-католицька церква змушена була перейти на підпільне існування, яке припини­лося лише у 1989 р.

З метою придушення збройної

боротьби ОУН-УПА в Західну Україну були направлені загони МВС-МДБ, війська, винищувальні загони і групи самозахисту з місцевих активістів

т

Жорстокі репресії були головними методами боротьби з УПА і підпіллям ОУН

Деякі їх форми

і.

Лише за період 1946-1948 рр. за "зв'язок" з УПА було вислано до Сибіру 500 тис. західних українців, переважно селян

Діяльність УПА почала занепадати після загибелі 5 березня 1950 р. її головно­командувача Р. Шухевича (Т. Чупринки)

Окремі загони повстанців діяли до сер. 50-х рр.

Греко-католицька церква була ліквідована більшовиками в 1946 р. Боротьба ж проти ОУН-УПА тривала до середини 50-х років. Повстанці, які перебралися на Захід, заснували в еміграції' Закор­донні частини ОУН. Опір тоталітарному режиму не припинився, а почав набирати інших форм

177

Рис. 4.6.4. Особливості відбудови народного господарства України у перші повоєнні роки

178

Сталін та його намісники в Україні мали прихильність до низки догматизованих доктрин, зокрема про верховенство політики над економікою за соціалізму, про переважні темпи розвитку засобів виробництва порівняно з предметами споживання, про пріоритети промисловості, особливо важкої, над сільським господарством, робітничого класу над селянством та інтелігенцією

Капіталовкладення складали не більше 7% загального обсягу асигнувань

Скоротилися посівні площі, не вистачало робочих рук, техніки, людей

Здійснювалась політика "ножиць цін" стосовно сільського госпо­дарства. Державні заготівельні ціни залишилися на рівні 1928 р., хоча ціни на промислову продукцію зросли у 20 разів

Малоефективною була на той час система планування з її надмірною централізацією

Надзвичайно роздута структура органів керівництва сільсько­господарським виробництвом

Відірваність від потреб сільського господарства науки, де панував "народний академік" Лисенко

Як правило, не сплачувалася заробітна платня

Високі податки на підсобне господарство

Селяни не мали паспортів, на них не розповсюджувалося пенсійне забезпечення та виплати по тимчасовій непрацездатності

В 1946 р. на значній території України була посуха і голод взимку 1946 —1947 рр., від якого в Україні померло більше 800 тис. чоловік

План хлібозаготівлі зменшено не було, держава фактично вивезла все зерно з колгоспів та радго­спів. Голодуючим не давали допомоги до березня 1947р.

Хоча в 1950 р. посівні площі збільшилися майже на 3 млн. га, довоєнного рівня сільського господарства досягти не вдалося. Його валова продукція в республіці на кінець п'ятирічки становила лише 91% довоєнного рівня. Водночас за роки четвертої п'ятирічки значною мірою оновилася й зміцніла матеріально-технічна база народного господарства країни

179

Рис. 4.6.6. Перетворення в Західній Україні в повоєнні роки

(1945-1953 рр.)

180