3.5. Результати дослідження тестування за методикою г.Айзенка

В результаті проведення експериментального дослідження за методикою Г.Айзенка стан агресивності має наступні показники: 24 старшокласника (48%), які приймали участь в цьому експерименті, мають високий рівень агресивності.

14 старшокласників - це 32% опитаних отримало результати, що відносяться до середній рівень агресивності. Низький рівень агресивності був присутній у 8 старшокласників, що складає 20% від числа випробуваних. Результати даного дослідження представлені в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8.

Показники прояву психічних станів, отримані за допомогою методики самооцінки психічних станів г.Айзенка

Психічний стан показники	Тривож.			Фрустр.			Агрес.			Ригідн.
	н	с	в	н	с	в	н	с	в	н	с	В
Кількісне співвідношення (чол.)	34	26	0	20	27	3	34	26	0	6	35	9
Відсоткове співвідношення(%)	68	32	0	40	54	6	68	32	0	12	70	18

З них 15 випробуваних складають дівчата і 9 - хлопці. Це говорить про їх невміння стримуватися в конфліктних ситуаціях, про те, що вони легко дратуються, гостро реагують на критику тощо. І лише 8 старшокласників (з них 3 дівчинки та 5 хлопців) мають низьку емоційну запальність. Взагалі дівчата за даними дослідження більш емоційно запальні ніж хлопці.

В результаті дослідження особливостей прояву емоційних станів у дітей юнацького віку за допомогою методики самооцінки психічних станів дітей, було встановлено, що в середньому тривожність має низький рівень прояву (68%), фрустрація - середній (54%), агресія - низький (68%) та ригідність - середній рівень прояву (70%).

Отримані дані свідчать про те, що низький рівень прояву тривожності властивий 68% досліджуваних, середній - 32%. Показники високого рівню тривожності відсутні, тобто у жодного з досліджуваних не був виявлений зазначений рівень прояву такого психічного стану.

1 – тривожність

2 – фрустрація

3 – агресивність

4 - ригідність

Ряд 1 – низький рівень

Ряд 2 – середній рівень

Ряд 3 – високий рівень

Рис. 3.8. Показники вираженості психічних станів дітей юнацького віку

Подібні результати можна охарактеризувати як дуже добрі, тому, що надмірний прояв тривожності є негативним показником, тобто він перешкоджає формуванню особистості, спілкуванню та іншим сферам життєдіяльності людини. В той же час наявність певного «корисного» рівню тривожності є обов'язковою, тобто вона допомагає людині вижити в умовах соціуму та забезпечує ефективність діяльності. Домінування низького та середнього рівня тривожності свідчить про те, що досліджувані не схильні відчувати тривогу, страхи у незначних ситуаціях, вони адекватно оцінюють себе і ситуацію, в якій знаходяться.

Дані за шкалою фрустрації, отримані також за допомогою методики самооцінки психічних станів Г.Айзенка, свідчать, що 40% досліджуваних мають низький рівень прояву фрустрації, 54% мають середній рівень і 6 відсотків мають високий рівень прояву цього психічного стану. Подібні результати свідчать про те, що більшість досліджуваних схильні до прояву фрустрації, що супроводжується почуттям безнадійності, даремності, негативними емоціями. Але ж таки це відбувається лише у складних ситуаціях, що мають велике значення для людини (поразка, втрата близької людини).

Дані за шкалою агресії, свідчать, що 68% досліджуваних проявляють низький рівень агресії, 32% - середній, високий рівень агресії у досліджуваних виявлений не був (0% ). Отримані дані можна охарактеризувати як нормальні, тобто вони говорять про те, що досліджувані правильно оцінюють ситуацію самих себе.

Показники ригідності наступні: низький рівень прояву зазначеного психічного стану мають 12%, середній - 70% , високий - 18% . Це є свідоцтвом того, що більшість з досліджуваних у багатьох випадках схильні діяти за стандартними схемами, мають тенденцію до збереження своїх настанов, стереотипів, способів мислення, не можуть змінити особисту точку зору. Але це не є свідоцтвом повної нездатності змінити свої стереотипи в умовах, які об'єктивно потребують їх перебудови.

Таким чином, можна говорити, що найбільший відсоток дітей юнацького віку не отримали негативні психічні стани за показниками методики стану тривожності, агресивності, фрустрації, ригідності.

Таким чином, можна говорити про те, що більшість дітей переживають як негативні так і позитивні психічні стани на середньому рівні їх прояву.

Для отримання кореляційних результатів ми використовували коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона.

Коефіцієнт лінійної кореляції визначили за формулою:

r = ­­­­­­­­­­­­Σ( х – х ) Σ(у – у )

√Σ(х - х)2 Σ(у - у)2

Коефіцієнт кореляції завжди знаходиться між «+1» і «-1».

Якщо г < 0,3 - існує слабкий зв'язок;

0,4 < г < 0,5 - існує помірний зв'язок;

0,6 < г < 0,7 - істотно значний зв'язок;

0,8 < г < 0,8 - істотно сильний зв'язок;

г = 1 - зв'язок дуже сильний.

Таблиця 3.9.