Зміст лекції

Тема 4. Податок на прибуток підприємств

1. Платники податку

Платниками податку з числа резидентів є:

-суб’єкти господарювання – юридичні особи, які ведуть господарську діяльність як на території України, так і за її межами;

- управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту. Перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту;

- підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту;

- неприбуткові установи та організації в разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню.

Платниками податку з числа нерезидентів є:

- юридичні особи, утворені в будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи із джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом їх походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

2. Об’єкт оподаткування

- прибуток із джерелом його походження з України та її межами, який визначається шляхом відрахування від суми доходів звітного періоду, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суми інших витрат звітного податкового періоду, з урахуванням правил;

- дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню з джерелом його походження з України.

О_оп=ВД – ВВ – А

3. Ставки податку становить:

- З 1 січня 2014р. - 16 відсотків об’єкта оподаткування (у 2011 році застосовується ставка – 23 відсотків, у 2012 році застосовується ставка – 21 відсотків, у 2013 році застосовується ставка - 19 відсотків);

- за ставкою 0 відсотків доходу від страхової діяльності юридичних осіб у випадках, встановлених підпунктом

- за ставками 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України.

4. Порядок обчислення податку

Податок нараховується платником самостійно

Платник податку, який веде діяльність, що підлягає патентуванню, зобов’язаний окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності та окремо визначати податок від іншої діяльності. З цією метою ведеться окремий облік доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню, та витрат, пов’язаних із веденням діяльності, з урахуванням збитку як результату розрахунку об’єкта оподаткування.

Доходи і витрати нараховуються з моменту їх появи, незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Платник податку веде бухгалтерський облік доходів, витрат, тимчасових та постійних податкових різниць.

Платник податку повинен забезпечувати накопичення в регістрах бухгалтерського обліку інформації про доходи, витрати, тимчасові та постійні податкові різниці, визначені згідно із цим розділом, для складання декларації з податку.

Податковою різницею визнається різниця, яка виникає між оцінкою і критеріями визнання доходів, витрат, активів, зобов’язань за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та доходами і витратами

Тимчасова податкова різниця виникає у звітному періоді та анулюється в наступних звітних податкових періодах.

Постійною податковою різницею визнається податкова різниця, яка виникає у звітному періоді та не анулюється в наступних звітних податкових періодах.

Порядок нарахування податку в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку – юридичної особи.

Платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, повинен забезпечити в розрізі кожного відокремленого підрозділу ведення окремого бухгалтерського обліку доходів, витрат та прибутку та визначення постійних і тимчасових податкових різниць.

При переданні товарів, виконанні робіт, наданні послуг у межах юридичної особи:

– платник податку, який передає товари, виконує роботи, надає послуги визнає доходи від такого передання товарів, виконання робіт, надання послуг, які визначаються за фактичними витратами на виробництво переданих товарів, виконання робіт, надання послуг, з урахуванням частки інших витрат, здійснених юридичною особою з метою ведення господарської діяльності всіх відокремлених підрозділів, а при переданні основних засобів або нематеріальних активів – за їх балансовою вартістю;

– платник податку, який отримує товари, результати робіт, послуг, має право включити їх вартість до витрат, або до балансової вартості основних засобів або нематеріальних активів, у розмірі доходів, відображених платником податку, який передає таку продукцію, виконує роботи, надає послуги.

Прибуток платника податку – юридичної особи визначається окремо від результатів діяльності відокремлених підрозділів, виходячи з доходів та витрат.

При цьому до витрат платника податку – юридичної особи, здійснених юридичною особою з метою ведення господарської діяльності всіх відокремлених підрозділів, не включається та їх частина, яка розподілена між іншими платниками – відокремленими підрозділами.

Прибуток платника податку – юридичної особи або будь-якого відокремленого підрозділу не зменшується на суму збитків інших відокремлених підрозділів.

Платник податку-юридична особа повинен сплачувати суми податку за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та за своїм місцезнаходженням.

Податок відокремлених підрозділів платника податку, які знаходяться за межами України, сплачується за місцезнаходженням платника податку – юридичної особи.

Використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Для страховиків встановлено звітний річний податковий період, який починається з 1 січня поточного звітного року і закінчується 31 грудня звітного року.

У разі, коли особа береться на облік органом державної податкової служби як платник податку всередині податкового періоду, перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.

Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого звітного податкового періоду), останнім податковим періодом вважається період, на який припадає дата такої ліквідації.

Платники податку, які ведуть діяльність, що підлягає патентуванню, ведуть окремий облік доходів, які звільняються від оподаткування згідно з нормами зазначених статей, або доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому:

-до складу витрат таких платників податку не включаються витрати, пов’язані з отриманням таких звільнених доходів;

-сума амортизаційних відрахувань, нарахованих щодо основних засобів відповідних кваліфікаційних груп, що використовуються для отримання таких звільнених доходів, не враховується у витратах, пов’язаних з отриманням доходів, що не звільняються від оподаткування.

У разі, коли основні засоби використовуються для отримання звільнених доходів та інших доходів, які підлягають включенню до складу доходів згідно з цим розділом на загальних підставах, витрати платника податку підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів, що підлягає включенню до складу доходів згідно з цим розділом на загальних підставах, відноситься до загальної суми доходів з урахуванням звільнених. Аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов'язані як з діяльністю, доходи (прибуток) від провадження якої звільняються від оподаткування, так і з іншою діяльністю.