5. Ставки податку на додану вартість, порядок його обчислення і сплати

Об'єкти оподаткування ПДВ оподатковуються за ставкою 17 відсотків і нульовою ставкою. При цьому платники податку здійснюють окремий облік операцій з продажу та придбання, які підлягають оподаткуванню за ставкою 17 відсотків та звіль­нених від оподаткування, а також операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат виробництва або не під­лягає амортизації, імпортних та експортних операцій.

За нульовою ставкою оподатковуються операції з:

• продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України;

• продажу робіт, послуг, призна­чених для використання та споживання за межами митної те­риторії України; продажу товарів (робіт, послуг) підприємства­ми роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контролю, безмитних магазинах.

6. Порядок обчислення і сплати пдв.

Важливим для забезпечення ефективного функціонування ПДВ є порядок обчислення і сплати податку. Основним первин­ним звітним податковим і одночасно розрахунковим докумен­том є податкова накладна. Вона складається у момент виник­нення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал і перша копія податкової накладної надаються покуп­цю, друга копія залишається у продавця товарів. Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Виписується податкова накладна на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти підприєм­ницької діяльності, що ввозять (пересилають) товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, оформлення митної декларації прирівнюється до подання по­даткової накладної.

Для обчислення і сплати податку важливо встановити дату виникнення податкових зобов'язань і право платника на подат­ковий кредит.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу това­рів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що стала­ся раніше:

• або дата зарахування коштів, що надійшли від покупця (за­мовника) на банківський рахунок платника податку, як оплата то­варів (робіт, послуг), а при готівковому їх продажу — дата оприбут­кування в касі;

• або дата відвантаження товарів (для робіт, послуг — дата оформлення документа).

У разі продажу товарів або послуг з використанням торго­вельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого упов­новаженою на це фізичною особою, датою виникнення подат­кових зобов'язань вважається дата виймання з таких торговель­них апаратів або подібного устаткування грошової виручки. Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Націо­нальним банком України. У разі, коли продаж товарів, робіт, послуг, через торговельні автомати здійснюється з використан­ням жетонів, карток або інших замінників гривні, датою збіль­шення валового доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток або інших замінників гривні.

При продажу товарів, робіт, послуг із використанням кре­дитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персо­нальних та інших чеків датою виникнення податкових зобов'я­зань є: або дата оформлення податкової накладної, або дата виписування відповідного рахунка чи товарного чека.

При здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій:

— або дата відвантаження платником податку товарів (для робіт, послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт, послуг);

— або дата оприбуткування товару платником податку.

При здійсненні бартерних операцій з нерезидентами — дата оформлення вивізної або ввізної митної декларації.

У разі продажу товарів, робіт, послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів датою виникнення податкових забов'язань є дата надходження таких коштів на розрахунковий рахунок плат­ника податку або дата отримання відповідної компенсації.

В процесі оподаткування у платника може виникнути пра­во на податковий кредит, тобто право зменшити податкове зо­бов'язання на відповідну суму.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

• дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

• дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення чи пересилання товарів, робіт, послуг

- дата сплати податку за податковими зобов'язаннями при оформленні ввізної митної декларації.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) по­рядковий номер податкової накладної; б) дату виписування по­даткової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника по­датку; д) місце розташування юридичної особи або податкову адресу фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис товарів, робіт, послуг та їх кількість; є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування подат­ку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з ура­хуванням податку.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний під­пункт Закону "Про податок на додану вартість".

Податкова накладна складається у момент виникнення по­даткових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів. Платники податку повинні зберігати подат­кові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань зі сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому законодавством. Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спро­щену систему оподаткування, яка не передбачає сплати подат­ку або передбачає його сплату в іншому порядку, втрачають

право на нарахування податку, податковий кредит та складан­ня податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це пра­вило поширюється також на підприємства з іноземними інвес­тиціями, звільнені від сплати податку.

Податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку ви­дається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний до­кумент, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку. У разі пору­шення продавцем порядку виписування податкової накладної покупець має право звернутися до кінця поточного податково­го періоду з відповідною заявою до органу державної податко­вої служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів, робіт, послуг. Своєчасно пода­на заява є підставою для включення до податкового кредиту су­ми податку на додану вартість.

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або від­шкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загаль­ною сумою податкових зобов'язань, які виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітно­го періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Сплата податку — не пізніше двадцятого числа місяця, що нас­тає за звітним періодом.

Податковий (базовий) період – календарний місяць. Строк подання податкової декларації – до 20 числа місяця наступного за звітним.

Строк сплати ПДВ – протягом 10днів після 20-го числа – граничного строку подання податкової декларації.

У строки, передбачені для сплати податку, платник подає податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію, незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання, чи ні.

У разі, коли за результатами звітного періоду сума податкового кредиту перевищує суму по­даткових зобов'язань, така різниця підлягає відшкодуванню платнику з державного бюджету (в рахунок наступ­них платежів із цього податку.), тобто:

Сума податку до бюджету = сума податку, отриманого від покупців, -- сума подат­ку, сплаченого постачальникам матеріальних ресурсів.

Якщо додатне число, то виникає податкове зобов’язання. Якщо від’ємне число, то виникає податковий кредит.

Підставою для отримання від­шкодування є дані тільки податкової декларації за звітний пе­ріод. За бажанням платника сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок наступ­них платежів із цього податку. Таке рішення платника відобра­жається в податковій декларації. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум із бюджетно­го рахунка на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до сплати будь-якими банківськими установами.

Здійснення відшкодування шляхом зменшення платежів за ін­шими податками, зборами (обов'язковими платежами) не доз­воляється.

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначе­ного строку, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгова­ності звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюд­жету та притягнення до відповідальності посадових осіб, вин­них у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків. Платники податку, які здійснюють експортні операції, і подають розрахунок експортного відшкодування за наслідка­ми податкового місяця, мають право на отримання такого від­шкодування протягом 30 календарних днів з дня подання тако­го розрахунку.

Суми ПДВ зараховуються до державного бюджету та вико­ристовуються насамперед для бюджетного відшкодування по­датку й формування бюджетних сум, що спрямовуються як суб­венції місцевим бюджетам.

Платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету від­повідно до законодавства України.

Сума ПДВ нараховується за формулами 1-4:

1) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

ПДВ = (МВ + СМ + САЗ)х 20% : 100; (1)

2) на товари, що обкладаються тільки митом:

ПДВ = {МВ + СМ)х 20% : 100; (2)

3) на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:

ПДВ = (МВ + САЗ )х20%: 100; (3)

4) на інші товари, що не підлягають обкладанню ми­том та акцизним збором:

ПДВ = МВ х 20% : 100 , (4)

де МВ — митна вартість; СМ — сума ввізного мита; САЗ — сума акцизного збору.

Митна вартість – вартість товару , яка ввозиться (вивозиться) з-за кордону і відображена у митній декларації.