|
Головне управління статистики у Львівській області
За редакцією С.О.Матковського.
Відповідальні за випуск: І.Д.Мельник, О.І.Онищак.
Комп’ютерна верстка: В.З.Прокопів, О.Є.Хомицька.
Статистичний довідник містить широкий спектр статистичних показників, що відображають демографічні, економічні та культурні зміни у Львові упродовж останніх 50-60 років. Розрахований на широке коло читачів.
|
адреса: пр.Чорновола, 4, м. Львів, 79058
телефон: 72-00-20
факс: 72-17-76
електронна пошта: office@ukrstat.gov.ua
веб-сайт: www.ukrstat.gov.ua
При передруку або використанні окремих статистичних даних посилання на першоджерело обов’язкове.
© Головне управління статистики у Львівській області, 2006
ПЕРЕДМОВА
Видання статистичного збірника “ЛЬВІВ У ЦИФРАХ” присвячене 750-річчю заснування міста Львова.
Цей збірник підготовлено на базі державної статистичної звітності, окрема інформація використана з архівів області та міста. Він містить 17 розділів, у яких подається широкий спектр статистичних показників, що відображають демографічні, економічні та культурні зміни у Львові упродовж останніх 50-60 років, та свідчать про поступовий перехід до нових форм суспільно-економічного життя міста. В окремому розділі наведено показники, які характеризують вагомий внесок Львова у розвиток економіки Львівської області.
Сподіваємось, що пропонований збірник буде корисний науковцям, державним службовцям, студентам і широкому колу громадськості для ознайомлення з процесами, які відбуваються в економічному та соціальному житті Львова.
Головне управління статистики
Пояснення скорочень:
тис. – тисяча |
міс. – місяць |
млн. – мільйон |
год. – година |
млрд. – мільярд |
люд.-год – людино-година |
мм – міліметр |
шт. – штук |
м – метр |
паков. – паковань |
м2 – квадратний метр |
ткм – тонно-кілометр |
м3 – кубічний метр |
пас.км – пасажиро-кілометр |
км – кілометр |
л – літр |
км2 – квадратний кілометр |
дал – декалітр |
г – грам |
кВт – кіловат |
кг – кілограм |
кВт год – кіловат-година |
т – тонна |
крб. – карбованець |
ккал – кілокалорія |
грн. – гривня |
Гкал – гігакалорія |
дол. CША – долар США |
Пояснення умовних позначень:
Тире (-) |
- явища не було |
Крапки (…) |
- відомості відсутні |
Нуль (0; 0,0) |
- явище відбулось, але у вимірах, менших за ті, що можуть бути виражені використаними у таблиці розрядами |
Символ (х) |
- заповнення рубрики за характером побудови таблиці не має сенсу |
“у тому числі”, “з них” |
- наведено не всі доданки загальної суми. Мають місце випадки, коли наведено всі доданки загальної суми, а при округленні сума складових не дорівнює підсумку. |
ЗМІСТ
|
Історико-географічна характеристика |
9 |
|
Про Львів |
10 |
|
Населення Львова до 1900 року |
15 |
|
Приріст населення у 1869-1900 роках |
15 |
|
Карта |
16 |
|
1. Основні соціально-економічні показники |
|
1.1. |
Основні соціально-економічні показники Львова за 1960-2005 роки |
17 |
1.2. |
Основні соціально-економічні показники Львова за 2000-2005 роки |
18 |
1.3. |
Індекси основних соціально-економічних показників Львова за 2000-2005 роки |
20 |
1.4. |
Питома вага Львова у Львівській області |
21 |
|
2. населення |
23 |
2.1. |
Чисельність наявного населення за статтю |
24 |
2.2. |
Чисельність населення Львова |
24 |
2.3. |
Чисельність наявного населення в розрізі адміністративних районів Львова |
24 |
2.4. |
Кількість постійного населення найбільш чисельних національностей |
25 |
2.5. |
Структура населення найбільш чисельних національностей |
26 |
2.6. |
Природний рух населення |
26 |
2.7. |
Приріст населення Львова |
27 |
2.8. |
Розподіл населення за основними віковими групами |
27 |
2.9. |
Демографічне навантаження постійного населення працездатного віку |
27 |
2.10. |
Кількість пенсіонерів |
28 |
2.11. |
Віковий склад населення |
28 |
2.12. |
Коефіцієнти дитячої смертності |
29 |
2.13. |
Шлюби та розлучення |
30 |
2.14. |
Міграція населення |
30 |
|
3. Зайнятість населення і оплата праці |
31 |
3.1. |
Середньооблікова кількість найманих працівників за галузями економіки |
33 |
3.2. |
Середньорічна кількість найманих працівників за видами економічної діяльності |
33 |
3.3. |
Кількість найманих працівників установ, підприємств та організацій |
34 |
3.4. |
Розподіл найманих працівників підприємств, установ та організацій у 2005 році в розрізі видів економічної діяльності |
34 |
3.5. |
Питома вага найманих працівників, які перебували в умовах вимушеної неповної зайнятості |
35 |
3.6. |
Попит та пропозиція робочої сили на ринку праці |
35 |
3.7. |
Середньомісячна заробітна плата за видами економічної діяльності |
36 |
3.8. |
Динаміка середньомісячної заробітної плати |
36 |
|
4. Житлові умови населення |
37 |
4.1. |
Житловий фонд |
38 |
4.2. |
Обладнання житлового фонду |
38 |
4.3. |
Основні показники комунального господарства |
39 |
4.4. |
Кількість сімей та одинаків, які перебували на квартирному обліку |
40 |
4.5. |
Кількість сімей та одинаків, які одержали житло та поліпшили свої житлові умови |
40 |
|
5. Освіта і наука |
41 |
5.1. |
Дошкільні заклади |
43 |
5.2. |
Загальноосвітні денні навчальні заклади |
43 |
5.3. |
Вечірні навчальні заклади |
44 |
5.4. |
Вищі навчальні заклади |
44 |
5.5. |
Вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації |
45 |
5.6. |
Середні спецільні навчальні заклади |
45 |
5.7. |
Вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації |
46 |
5.8. |
Науковий потенціал |
46 |
5.9. |
Наукові дослідження і розробки |
47 |
5.10. |
Кількість виконаних розробок |
47 |
5.11. |
Фінансування наукових та науково-технічних робіт |
48 |
5.12. |
Структура фінансування наукових досліджень і розробок у 2005 році |
48 |
5.13. |
Кількість докторів наук |
48 |
5.14. |
Розподіл кандидатів наук за вченим званням |
49 |
5.15. |
Кількість і випуск аспірантів |
49 |
|
6. Охорона здоров’я |
51 |
6.1. |
Основні показники охорони здоров’я |
52 |
|
7. Культура і відпочинок |
53 |
7.1. |
Культура |
54 |
7.2. |
Основні показники роботи закладів готельного господарства |
55 |
7.3. |
Демонстратори фільмів |
55 |
7.4. |
Музеї |
56 |
7.5. |
Санаторії та заклади відпочинку |
56 |
|
8. Інституційні перетворення та розвиток підприємництва |
57 |
8.1. |
Кількість суб’єктів Державного реєстру за окремими галузями економіки |
59 |
8.2. |
Кількість суб’єктів Державного реєстру за видами економічної діяльності |
60 |
8.3. |
Основні показники діяльності суб’єктів підприємництва |
60 |
8.4. |
Розподіл підприємств-суб’єктів підприємництва за видами економічної діяльності на 1 січня 2006 року |
61 |
8.5. |
Основні показники діяльності малих підприємств |
61 |
8.6. |
Кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис. населення |
62 |
8.7 |
Кількість малих підприємств за видами економічної діяльності у 2005 році |
62 |
8.8. |
Кількість роздержавлених об’єктів за видами економічної діяльності |
63 |
8.9. |
Кількість роздержавлених об'єктів |
63 |
8.10. |
Приватизація державного житлового фонду |
64 |
8.11. |
Хід приватизації державного житлового фонду |
64 |
|
9. Фінанси |
65 |
9.1. |
Доходи та видатки бюджету міста |
66 |
9.2. |
Доходи та видатки бюджету міста |
66 |
9.3. |
Структура видатків бюджету міста у 2005 році |
67 |
9.4. |
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування підприємств і організацій за видами діяльності |
67 |
|
10. Матеріальні-енергетичні ресурси |
68 |
10.1. |
Основні засоби за видами економічної діяльності |
69 |
10.2. |
Рівень зносу основних засобів |
69 |
10.3. |
Структура операційних витрат з реалізованої продукції (робіт, послуг) за елементами витрат у 2005 році |
70 |
10.4. |
Використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами та організаціями |
70 |
|
11. промисловість |
71 |
11.1. |
Індекси обсягу промислової продукції за основними видами діяльності |
72 |
11.2. |
Індекси обсягу промислової продукції |
72 |
11.3. |
Розподіл обсягу реалізованої промислової продукції за видами діяльності |
73 |
11.4. |
Розподіл реалізованої промислової продукції за основними видами промислової діяльності у 2005 році |
73 |
11.5. |
Виробництво найважливіших видів промислової продукції |
74 |
11.6. |
Виробництво непродовольчих товарів |
75 |
11.7. |
Виробництво продовольчих товарів |
76 |
11.8. |
Виробництво найважливіших видів продукції у 2003-2005 роках |
77 |
|
12. інвестиції та будівельна діяльність |
80 |
12.1. |
Інвестиції в основний капітал |
82 |
12.2. |
Структура і нвестиції в основний капітал за джерелами фінансування |
82 |
12.3. |
Інвестиції в основний капітал за окремими видами економічної діяльності |
83 |
12.4. |
Структура інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності у 2005 році |
83 |
12.5. |
Технологічна структура інвестицій в основний капітал |
84 |
12.6. |
Будівельні робіти |
84 |
12.7. |
Будівництво житла |
85 |
12.8. |
Введення в експлуатацію об’єктів соціально-культурного призначення |
85 |
|
13. Транспорт та зв’язок |
86 |
13.1. |
Основні показники роботи автомобільного транспорту |
87 |
13.2. |
Основні показники роботи пасажирського електричного транспорту |
87 |
13.3. |
Послуги зв’язку |
88 |
|
14. зовнішньоекономічна діяльність |
89 |
14.1. |
Основні показники зовнішньоекономічної діяльності |
90 |
14.2. |
Динаміка зміни зовнішньоторговельного обороту товарів |
90 |
14.3. |
Обсяг іноземних інвестицій в економіку Львова за видами економічної діяльності |
91 |
14.4. |
Географічна структура іноземних інвестицій в економіку Львова |
91 |
|
15. Оптова та роздрібна торгівля |
92 |
15.1. |
Оптова торгівля |
94 |
15.2. |
Структура оптового товарообороту у 2005 році |
94 |
15.3. |
Мережа роздрібної торгівлі та ресторанного господарства підприємств |
94 |
15.4. |
Кількість аптечних закладів |
95 |
15.5. |
Забезпеченість населення підприємствами роздрібної торгівлі та ресторанного господарства |
95 |
15.6. |
Ринки |
95 |
15.7. |
Загальний обсяг продажу споживчих товарів |
96 |
15.8. |
Структура загального обсягу продажу споживчих товарів |
96 |
15.9. |
Роздрібний товарооборот підприємств торгівлі |
97 |
15.10. |
Індекси обсягу роздрібного товарообороту підприємств, включаючи ресторанне господарство |
97 |
|
16. Правопорушення |
98 |
16.1. |
Кількість зареєстрованих злочинів |
99 |
16.2. |
Кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності |
99 |
|
17. охорона навколишнього середовища |
100 |
17.1. |
Основні показники охорони навколишнього середовища |
101 |
17.2. |
Викиди шкідливих речовин, що відходять від стаціонарних джерел забруднення |
101 |
Львів |
|
|
|
|
|
Наявне населення міста на 1 січня 2006 року – 761,7 тис. осіб.
За чисельністю населення Львів посідає 7 місце в Україні, поступившись Києву, Харкову, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі та Запоріжжю.
За етнічним складом переважають українці, з національних меншин - росіяни, поляки, білоруси.
Територія
Львова поділена на шість адміністративних
районів:
Галицький, Залізничний, Личаківський,
Сихівський, Франківськийі Шевченківський.
До
нього також входять місто Винники та
селища міського типу Брюховичі і Рудно.
Місто засноване в середині ХШ століття (перша згадка -1256 рік) галицько-волинським князем Данилом Романовичем і назване на честь його сина Лева. У 1356 році отримав привілеї магдебурзького права.
Львів - важливий транспортний вузол залізничного, повітряного, автомобільного сполучення. Львівська залізниця, як прикордонний вузол, забезпечує транспортні зв’язки з європейськими державами та країнами СНД.
Львів - місто-музей з архітектурними комплексами ХШ -ХХ століть, які входять в архітектурний заповідник. Архітектурний ансамбль центральної частини Львова у 1998 році включено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Львів - культурний центр Галичини. Тут діє один з найкращих в Європі театрів Опери і балету, працюють Академічний український театр ім.М.Заньковецької, Драматичний театр ЗОК, Перший український театр для дітей та юнацтва, обласний театр ляльок, багато музеїв тощо. До послуг гостей Львова 27 готелів на 3,3 тис.місць.
Про Львів
Львів разом з галицькою землею пережив цілу історичну епоху. Його зовнішній життєвий простір, чисельний та національний склад, зайнятість та культура змінювались під впливом історичних змін, які відбувались упродовж 750-річного існування міста.
Відсутність систематизованих статистичних показників унеможливлює відображення динаміки порівняння сучасного розвитку Львова з більш ранніми періодами. Проте у перевиданому путівнику науковця-географа, доктора філософських наук Олени Степанів “Сучасний Львів” (1943 рік) описані основні історичні етапи розвитку Львова до 1942 року дають змогу мати більш детальне уявлення про діяльність і життя населення історичного Львова.
Перша писемна згадка про Львів припадає на 1256 рік. Місто було засноване в середині XIII ст. князем Данилом Галицьким. Будучи розташованим на перехресті торгових шляхів з портів Чорного та Балтійського морів, з Києва, Центральної та Західної Європи, Львів швидко став торгівельним та економічним центром реґіону. Географічне розташування та природні ресурси приваблювали до Львова іноземців.
За княжих часів Львів мав ремісничо-торгівельно-хліборобський характер. Торгівля була переважно внутрішня; зовнішня торгівля обмежувалась із найближчими краями: німецькими, прибалтійськими і східними. Торгував Львів місцевими виробами, плодами, воском; ввозили: сукна, дорогі тканини, метал, сіль. Знані були такі ремесла: кожевників (кушнірів), угнарів (гарбарів), сідельників, тульників, лучників, ткачів, клобучників, що плели шапки і панчохи, кравців, гончарів, ковалів, золотарів, відливарів дзвонів, теслів, колісників тощо.
У княжому Львові мешкало приблизно 2-3 тисячі населення. Переважно це було корінне українське населення. Згодом інші національності (німці, вірмени, татари, мадяри, караїми, євреї) прибували до міста на запрошення князів, або їх приваблювало торгівельне життя міста. За соціально-професійним складом населення поділялось на бояр - княжих урядовців і дружинників, духовенців, купців, ремісників, селян (вільних і напіввільних). Про перебування поляків у княжому місті в історичних документах не згадується. На княжому дворі поляки появились разом із чехами за часів Юрія II у половині XIV ст. як дружинники. Німці займались ремеслом, торгували з німецькими і прибалтійськими містами, у вірменських руках була торгівля зі Сходом.
Наприкінці XV ст. у Львові мешкало 8 тис. осіб (6 тис. у місті і 2 тис. у передмісті). За національним складом у місті мешкали переважно німці; у передмісті - здебільшого українці, вірмени, євреї та інші. Наприкінці XVI ст. кількість населення міста подається тільки приблизно – 16-18 тис. осіб. У 1648 році у Львові (разом з передмістям) налічувалось приблизно 30 тис. осіб., а в часи переходу під Австрію тільки 20 тисяч.
Із запровадженням німцями поділу праці і спеціалізації в окремих галузях ремесел, дрібні ремісники були згруповані у цехи. Перші цехи у Львові появились у 1425 році і налічувалось їх 10, а у XVII ст. – близько 30. Українське ремесло, що розвивалось на той час виключно у передмісті, хоч і було розвиненим, проте не було таке різноманітне, як німецьке.
Жваве господарське життя панувало у Львові до половини XV ст., тобто до занепаду Царгороду і генуезьких колоній: Кафи, Кілії, Білгороду. Потім настає період застою. Новий етап торгівельного розвитку починається завдяки відносинам зі Сходом з половини XVI cт. до cередини XVII ст. Привілейоване становище шляхти спричинило новий занепад Львова.
У 1772 році, після першого поділу Речі Посполитої, Львів увійшов до складу австрійської імперії Габсбурґів як столиця Галичини і Володимирії. На цей час цехова організація ще існувала, але не мала вагомого значення. У 1814 році налічувався 21 цех. Виникали нові види ремесел й одночасно утворювались крупніші підприємства. Вироблялись на експорт медичні інструменти, карети, шовк, лікер, горілка, пиво. Торгівля міста, хоч і задовольняла виключно місцеві потреби, все-таки надавала Львову торгівельний, а не промисловий характер.
Помітних змін зазнала організація сфери будівництва. Після ліквідації Маґдебурзького права (1793 рік), контроль над нею перейшов до Краєвої дирекції будівництва. Всі питання, пов’язані з упорядкуванням і будівництвом громадських споруд міста, вирішувались централізовано і погоджувались у Відні.
У 1784 році у Львові поновив роботу Львівський Університет як світський вищий навчальний заклад, у 1844 році засновано технічну академію, що поклала початок Політехнічному інститутові.
Значний вплив на господарський розвиток Львова мало прокладення залізниці: 1861 рік - до Кракова, 1866 рік – до Чернівців, 1869 рік – до Бродів. Львів як залізничний вузол стає посередником у торгівельних відносинах Австрії з Росією і Румунією. Набуває розвитку споживча, одягова, легка (пошиття одягу), металева промисловість і будівельна діяльність.
За австрійських часів населення Львова як столиці краю невпинно зростає: у 1795 році – налічувалось 39 тис.осіб, 1820 році – 46 тис., 1840 році – 68 тис., 1857 році – 70 тис., 1869 році – 87 тис. З розбудовою залізничної мережі стрімко збільшується приріст населення міста. Так, у 1841 – 1869 роках приріст населення Львова у середньому за рік складає 900 осіб, а в 1869 - 1890 роках – 2400 осіб. У 1880 році Львів стає містом із стотисячним населенням (109,7 тис.осіб), у 1900 році – 166 тисяч. Прокладення трамвайних ліній (початок з 1894 року), а відтак і розширення площі заселення міста викликало найбільший середньорічний приріст львівського населення (у 1901-1910 роках близько 5 тис.осіб).
Напередодні першої світової війни у Львові діяло 4 вищих навчальних заклади, 9 гімназій, 2 реальні школи, 4 учительські семінарії, причому у 2-ох гімназіях навчання вели українською мовою.
Світова війна стримала, проте не перервала зростання населення (1910 р. - 206 тис.осіб, 1921р. - 219 тис.осіб). Після створення великого Львова (приєднання навколишніх громад у 1930 році) кількість населення досягла близько 250 тис. осіб.
У 1931 році Львів стає одним із найбільших міст Східної Галіції з населенням 312,2 тис.осіб, що становило близько 35% усього міського населення західноукраїнських земель.
До другої світової війни тут розвивались металева, машинна, електротехнічна, хімічна, мінеральна, будівельна, поліграфічна, харчова, текстильна, взуттєва, швейна та інші галузі промисловості. У 1937 році кількість промислово-ремісничих підприємств Львова становила 3988 одиниць. З них великі і середні підприємства складали 7%, решту - дрібні і ремісничі.
Загальна роль промисловості Львова обмежувалась до постачання своєї продукції на найближчі ринки. Серед галузей промисловості переважала переробка сільськогосподарської сировини (млинарство, пекарство, броварництво, лікеро-горілчана, кондитерська, текстильна промисловості). Згодом важливу роль у господарській діяльності міста відіграла цегельна промисловість, виробництво металевих, електротехнічних, хіміко-фармацевтичних, косметичних виробів, фарб, лаків, мила, свічок, шкіряної галантереї, швейна промисловість. У 1938 році у Львові нараховувалось: 10 відливарень металів, 8 цегелень, 6 фабрик лікеро-горілчаних виробів, 6 тартаків, 4 великі фабрики з виробництва шоколаду і цукру, 4 фабрики з виробництва радіоапаратів, 3 гарбарні, 3 млини, 3 фабрики туток, 2 скляні гути, 2 фабрики вугільної кислоти, 2 фабрики ваг, 1 монтівня годинників (єдина у Польщі), фабрика бетонних виробів, газово-нафтових ламп, автомобільних ресор, фізкультурного і спортивного приладдя, гральних карт, добрив, виробів зі срібла, переробки нафти та з ремонту залізничних верстатів.
Господарська криза, яка розпочалась у 1929 році, негативно відобразилась переважно на великих і середніх підприємствах, які не працювали, або працювали частково, збільшуючи кількість безробітних. Якщо у 1928 році кількість безробітних Львова складала 9,2 тис.осіб, то у 1936 році їх було 16,8 тис., а у 1937 році – 36,8 тисячі.
У національних відносинах Львова до 1939 року спостерігаються три етапи розвитку: довоєнний до 1914 року, воєнний і післявоєнний. На довоєнному етапі відсоток українців серед місцевого населення постійно зростав, завдяки імміграції сільського населення до Львова (у 1900 році українці становили 18,3%, у 1910 році – 19,2%). Разом з тим, спостерігалось незначне зменшення відсотка поляків - відповідно з 51,6% до 51,2%, відсоток євреїв за ці роки залишився без змін (27,8%). Частка єврейського населення суттєво зросла під час першої світової війни, які прибули до Львова з малих містечок (1921 рік – 35,1%), натомість відсоток українського населення значно зменшився (12,4%), що спричинила політична еміграція українців через несприятливі політичні умови життя, відсоток поляків залишився майже без змін (51%).
Після 1921 року серед населення Львова знову спостерігається зростання частки українського населення і незначне зменшення польського та єврейського. За переписом населення Польщі у 1931 році на 312 тис.осіб припадало 50,9 тис. українців (16%), 156 тис. поляків (50%), 99,6 тис. євреїв (32%).
У 1939 році після возз’єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною у Львові виникають нові суспільно-економічні відносини. Проводиться націоналізація засобів виробництва крупних промисловців, землевласників, торговців. Підприємства, земля і банки перейшли у соціалістичну власність. Торгівельне життя Львова завмерло: ліквідовано приватну торгівлю, яка перейшла у державну, реорганізовано кооперативну торгівлю.
З появою суспільної соціалістичної власності (1939 рік) у місті інтенсивно велася робота з відновлення і реконструкції підприємств. З цією метою протягом 1940-1941 років радянський уряд виділив значні кошти. Низку підприємств було укрупнено, реконструйовано і розширено, введено в дію нові фабрики і заводи. Загалом обсяг промислового виробництва міста вже у 1940 році значно перевищив рівень виробництва 1938 року, а в 1941 — більш ніж у 1,5 раза.
Німецько-фашистська окупація (1941-1944 рр.) завдала Львову колосальних збитків. Промисловість міста була остаточно зруйнована, матеріальні втрати промисловості і міського господарства обчислювались у сотні мільйонів рублів. Із 157 найбільш великих підприємств, які діяли у Львові до війни, 38 було зруйновано повністю, 41 - частково. Повністю зруйновано залізничний вузол, паровозо-вагоноремонтний завод, паровозо-вагонне депо, всі стаціонарні будівлі та шляхове господарство, міську електростанцію, 3 водонасосні станції, близько 15% житлового фонду, безліч адміністративних будівель. Населення міста після відступу німецьких військ становило менше половини довоєнного населення (185 тис.осіб у 1945 році).
У післявоєнні роки радянський уряд мав на меті перетворити Львів у крупний промисловий центр. Для цього він виділив великі кошти на відновлення промисловості та комунального господарства міста. До кінця серпня 1944 року введено в дію 77 підприємств, а в червні 1945 року діяло 130 різних підприємств і 91 промислово-кооперативне підприємство. Восени 1944 року відновили роботу всі 62 школи, 6 вузів, 10 бібліотек, 5 музеїв.
Одночасно з відновленням та розширенням існуючих підприємств розпочалось будівництво нових промислових об’єктів. У 1945-1947 роках введено в дію заводи: телеграфної апаратури, електропобутових приладів, інструментальний, електроламповий, сільськогосподарських машин, механізований завод віконного скла; панчішна і бавовняно-прядильна фабрики, у 1948 році – жиркомбінат, у 1949 році – завод “Автонавантажувач” і картонна фабрика. Будівництво автобусного заводу розпочалось у 1946 році, протягом 1951-1956 років завод випускав автокрани, у лютому 1956 року випустив перший експериментальний автобус, а в 1975 році виробництво автобусів доведено до 12,3 тис.штук, у 1980 році – до 14,2 тис.
На базі невеликого львівського вело-складального підприємства було створено мотозавод, який випускав велисопеди, а у 1958 році розпочав випуск мопедів, найвищого рівня їх випуску завод досягнув у 1980 році (240 тис.штук).
У 1950 році обсяг промислового виробництва Львова у 3,5 раза перевищував обсяг виробленої продукції у довоєнний період, а в 1955 році – зріс у 8 разів. У 1975 році випуск промислової продукції підприємств міста у 20 разів перевищив рівень 1950 року і більш, ніж у 150 разів довоєнний період (1937-1938 р.р.).