
- •Тематичний розподіл годин
- •Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
- •Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
- •Розрахуйте у ‰
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Методичні рекомендацї до практичного заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
- •Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
- •Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття тема іv. “основи організації лікувально-профілактичної
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
- •Самостійної роботи студентів (псрс)
- •Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
- •Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
- •Методичні рекомендації для практичного заняття
- •Тема V.”організація медичної експертизи працездатності. Соціальне страхування та соціальне забезпечення.Медичне страхування”.
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Тема vі.”організація санітарно-епідеміологічної служби”
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Тема vі. “організація санітарно-епідеміологічної служби”
- •Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
- •Тема vі. “організація санітарно-епідеміологічної служби”
- •Методичні рекомендації до практичного заняття.
- •Тема vіі. “економіка охорони здоров’я.Планування
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Тема vіі. “економіка охорони здоров’я.Планування, фінансування.Наукові основи управління”
- •Перелік питань з випереджуючої підготовки студентів до лекцій
- •Перелік практичних навичок
- •Перелік питань до диференційованого заліку
- •Навчальне видання в.В.Стасюк
- •Охорони здоров”я” методичні рекомендації
Методичні рекомендації до практичного заняття
ТЕМА ІІІ. “ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ.
ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ”
Заняття №1 (2 години)
Завдання: Оволодіти теоретичними знаннями, практичними навичками та вміннями, користуючись рекомендованою літературою (згідно переліку контрольних питань, практичних навичок та вмінь).
При підготовці до цього заняття – необхідні знання, практичні навички і вміння з попередньої теми “ Основи медичної статистики”.
Контрольні питання:
Поняття “здоров’я”. Індивідуальне і популяційне здоров’я. Фактори ризику, які відіграють роль у формуванні рівня здоров’я, класифікація Робінса факторів, які впливають на здоров’я населення.
Джерела вивчення популяційного здоров’я, коефіцієнт життєстійкості населення, розподіл населення за групами здоров’я, критерії генеральної стратегії ВООЗ “Здоров’я для всіх у ХХІ сторіччі”.
Демографія, статика та динаміка населення, сутність переписів населення, типи складу населення.
Показники природного руху населення, показники народжуваності (загальні і спеціальні), смертності (загальні і спеціальні), показники природного приросту.
Структура загальної смертності та смертності немовлят.
Практичні навички та вміння:
Методика обчислення показників природного руху населення.
Аналіз показників народжуваності, смертності (загальної та спеціальної) та показників природного приросту.
1.Показник загальної народжуваності |
= |
|
|
де:900 – кількість дітей, народжених живими в районі N за …. рік,
62000 – населення району станом на початок …..року,
60000 - населення району станом на кінець …. року.
(Поділивши на “2” цю суму, отримуємо пересічну чисельність населення). Перемноживши цей дріб на 1000 ,– отримуємо результат в промілях (‰).
2.Спеціальний показник народжуваності (фертильності, плодючості) |
= |
|
|
де: 900 – число дітей, народжених живими в районі N за ….. рік,
20000 – число жінок фертильного (15-49 років) віку в районі N за ….р. (пересічна чисельність).
3.Спеціальний показник повікової народжуваності |
= |
|
|
де: 100 число дітей, народжених живими у жінок 25-29 років у районі N за …. рік,
4000 – пересічна чисельність жінок 25-29 років у районі N за …. рік.
Примітка: якщо умовою нашого дослідження є 5и річні інтервали жінок фертильного віку, або можуть бути 2х, 3х річні і т.п.
4.Загальний показник смертності вираховується по аналогії із загальним показником народжуваності (в чисельнику – к-сть померлих за певний рік у районі N).
5.Спеціальний показник смертності від серцево-судинних захворювань |
= |
|
|
де: 10200 – число померлих від серцево-судинних захворювань в області N за …. рік,
1400000 – пересічна чисельність населення області N за …. рік.
6.Спеціальний показник материнської смертності |
= |
|
|
де: 2 – кількість померлих жінок під час вагітності, чи в пологах, чи протягом 42 днів після пологів в області N протягом ….. року,
14000 – число дітей, народжених живими в області N за ….. рік.
Примітка: показник материнської смертності дорівнює 14,3 на 100 тис.дітей, народжених живими).
7.Спеціальний показник смертності немовлят |
= |
|
|
де: 240 – число дітей, які народилися живими і померли протягом календарного …. р. у віці до 1року в області N…,
12000 – число дітей, які народилися живими за …. рік в області N.
Примітка: на практиці користуються складнішими розрахунками – див. посібник Стасюка В.В., стор.38.
8.Спеціальний показник неонатальної смертності |
= |
|
|
де: 120 – число дітей, які народилися живими і померли протягом 28 днів життя,
12000 – число дітей, народжених живими протягом …. року в області N.
9.Спеціальний показник ранньої неонатальної смертності |
= |
|
|
де: 60 – число дітей, народжених живими і померлих протягом 7 діб (168 годин) від народження в області N за ….. рік,
12000 – число дітей, народжених живими в області N за … рік.
10.Спеціальний показник мертвонароджуваності |
= |
|
|
де: 40 – число дітей, які народилися мертвими при терміні вагітності понад 22 тижні в області N за …. рік,
12040 – число дітей, які народилися живими і мертвими в області N
за …рік.
Сума показників неонатальної смертності і мертвонароджуваності складає показник перинатальної смертності.
11.Спеціальний показник перинатальної смертності |
= |
|
|
де: див. пояснення до показників №9 і №10
Показник природного приросту = показник народжуваності – (мінус) показник смертності
або:
П.П.П.
=
(-1,4‰)
де: 12000 – число дітей, народжених живими в області N за …. рік,
14000 – число осіб, які померли в області N за …. рік,
1400000- пересічна чисельність населення області N за …..рік.
Примітка: негативний природний приріст свідчить про явище депопуляції (вимирання) населення.
Рекомендована література:
“Соціальна медицина та організація охорони здоров’я” за редакцією Ю.В.Вороненка, Тернопіль, “Укрмедкнига”, 2002р.стор.50-70.Тестові завдання: стор.256-263
“Соціальна медицина й організація охорони здоров’я”. Посібник для студентів, В.Стасюк. м.Івано-Франківськ, 2009р.,стор.32-39.Письмові завдання: стор. 48-50 (№5,6,7,8).
Конспект лекцій.