
- •Тематичний розподіл годин
- •Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
- •Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
- •Розрахуйте у ‰
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Методичні рекомендацї до практичного заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
- •Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
- •Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття тема іv. “основи організації лікувально-профілактичної
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
- •Самостійної роботи студентів (псрс)
- •Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
- •Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
- •Методичні рекомендації для практичного заняття
- •Тема V.”організація медичної експертизи працездатності. Соціальне страхування та соціальне забезпечення.Медичне страхування”.
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Тема vі.”організація санітарно-епідеміологічної служби”
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Тема vі. “організація санітарно-епідеміологічної служби”
- •Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
- •Тема vі. “організація санітарно-епідеміологічної служби”
- •Методичні рекомендації до практичного заняття.
- •Тема vіі. “економіка охорони здоров’я.Планування
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Тема vіі. “економіка охорони здоров’я.Планування, фінансування.Наукові основи управління”
- •Перелік питань з випереджуючої підготовки студентів до лекцій
- •Перелік практичних навичок
- •Перелік питань до диференційованого заліку
- •Навчальне видання в.В.Стасюк
- •Охорони здоров”я” методичні рекомендації
Методичні рекомендації до позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс)
ТЕМА ІІ. “ОСНОВИ МЕДИЧНОЇ СТАТИСТИКИ”
Заняття №2 (2 години)
“Відносні величини (статистичні показники): екстенсивні, інтенсивні, співвідношення, наочності.
Завдання: Глибше засвоїти відносні величини, навчитись їх розраховувати та порівнювати між собою.
Контрольні питання:
1.Екстенсивні коефіцієнти - це показники структури, розподілу, складу явища.
Чому їх так називають?
Яка різниця між словами «коефіцієнт» і «показник»?
Загальна формула розрахунку екстенсивних коефіцієнтів:
Е.К
=
Наприклад: до ФАПу звернулось протягом року 3500 мешканців села. Дітей (віком до 18років) серед них було 830. Яка питома вага дітей серед загального числа осіб, які звернулись у ФАП?
Приймаємо всіх мешканців, які звернулись у ФАП, за 100%,
тоді 830 дорівнює Х ? 3500 – 100
830 – Х
Х
Фактично «Х» – це екстенсивний коефіцієнт).
Отже, питома вага дітей серед всіх мешканців, які звернулись у ФАП, складає 23,7%.
-Чому екстенсивні показники різних територій не можна порівнювати між собою?
П р и к л а д: ФАП сусіднього села протягом року відвідало 7000 мешканців. Серед них – 1660 дітей. Вирахуйте питому вагу (Е.П.) дітей серед всіх осіб, які звернулися у ФАП?
7000 – 100
1660 - х
Х
(екстенсивний показник) =
В И С Н О В О К: Хоч екстенсивні показники на двох сусідніх фельдшерських дільницях однаковісінькі – 23,7% (!), але порівнювати їх між собою не можна, бо фактичний об’єм роботи, виконаний фельдшером сусіднього села є вдвічі більшим.
П р и к л а д: на території ФАПу села № щепленням протягом року підлягало 1500 дітей, а зроблено щеплень – 1300. А на території ФАПу села М. щепленням підлягало протягом року 1200 дітей, а зроблено протягом року – 1150.
Завдання:
Розрахуйте питому вагу дітей, яким зроблено щеплення у двох селах.
З певною обережністю можна сказати, що фельдшер якого села краще працював?
П р и к л а д : На території одного ФАПу знаходиться на диспансерному обліку 210 осіб з діагнозом “Артеріальна гіпертензія”, з них у 100 осіб артеріальна гіпертензія на ранній (початковій) стадії. На території сусіднього ФАПу на диспансерному обліку 180 осіб з аналогічним діагнозом. З них рання стадія у 50 осіб.
Завдання:
Вирахуйте екстенсивні показники (питому вагу артеріальної гіпертензії на ранніх стадіях на територіях двох ФАПів?
Чи можна на підставі цих розрахунків зробити висновок, з певною обережністю, який ФАП має кращі результати роботи?
2.Інтенсивні показники – це показники частоти (інтенсивності, розповсюдження) явища в певному середовищі.
Загальна формула розрахунку інтенсивних коефіцієнтів:
Явище середовище
І.К. = :1000 (але може бути на 100, 10000, 100000)
(результат може бути у ‰ (%,‰о, ‰ оо).
Найчастіше: у ‰ (показник народжуваності, смертності, захворюваності).
Якщо явище у середовищі трапляється рідко, то приходиться перемножувати на 10000 (показники інвалідності, деякі види захворюваності) або й на 100000. Результат, відповідно у ‰о та ‰оо.
П р и к л а д : Число померлих у районі N за …. рік 500 осіб, чисельність населення на початку року – 61 тисяча, а на кінець ….. року
– 59 тисяч.
І.К.(заг.показник
смертності)
число померлих
за рік пересічна
чисельність населення .
1000 = (людності)
за рік
=
..
=
‰
(пересічна
чисельність населення – це півсума
доданків – чисельності населення на
початку і в кінці року).
Отже, показник загальної (від усіх причин!) смертності в районі N за ….р. склав 8,3‰ (інакше кажучи, на кожну тисячу мешканців району за рік померло 8,3 особи.
Якщо в іншому районі М. (незалежно від його величини) коефіцієнт загальної смертності склав 12‰, то ми без всяких застережень робимо висновок, що ситуація в районі М. є гіршою, аніж в районі N, бо таке явище як смерть, там зустрічається частіше (на кожну тисячу мешканців), інтенсивність його є більшою.
Аналогічно розраховуємо показники народжуваності, інвалідності, захворюваності…
Вони найбільш вживані для характеристики здоров’я населення.