Методичні рекомендації до практичного заняття

Тема vіі. “економіка охорони здоров’я.Планування, фінансування.Наукові основи управління”

Заняття №2 (2години)

Завдання: Оволодіти теоретичними знаннями, практичними навичками та вміннями, користуючись рекомендованою літературою (згідно переліку контрольних питань, практичних навичок та вмінь).

Для оволодіння практичними навичками та вміннями необхідні знання з попередньої теми, зокрема, з попереднього заняття.

Контрольні питання:

1. Управління, наука управління, основні етапи управлінського циклу.

2. Основні ієрархічні рівні управління охороною здоров’я в Україні та їхні завдання.

3. Автоматизовані інформаційні системи (АІС), автоматизовані системи управління (АСУ).

4. Поняття про автоматизовані скринінгові системи та системи діагностики і прогнозування.

Практичні навички та вміння:

На підставі нижченаведених прикладів, виробити навики щодо прийняття управлінських рішень:

П р и к л а д №1.

В поліклініці амбулаторний прийом хворих здійснюють 4 хірурги. Пересічний показник функції медичного працівника (в даному випадку – хірурга) становив за ….. рік 60%. Скільки посад хірургів можна без шкоди для справи скоротити або перевести на іншу ділянку роботи?

Отже, 4 хірурги при 100% показнику в сумі = 400%.

В нашому випадку: 4х60=240%

Різниця складає 400-240=160%.

Таким чином, можна безболісно скоротити (чи перевести на іншу ділянку роботи) 1,5 посади лікаря-хірурга.

П р и к л а д №2.

Середньорічна зайнятість ліжка в центральній районній лікарні на 400 ліжок становила 300 днів за ….. рік при загальній кількості проведених всіма хворими 120000 ліжко-днів.

а)Які висновки можна зробити?

б)Скільки ліжок можна безболісно скоротити, щоб уникнути подальших економічних збитків?

Отже, норматив – 340 днів. В нашому випадку – 300 днів.

В И С Н О В О К: лікарня працює непродуктивно, з економічними збитками.

Для розрахунку, яка кількість ліжок є зайвою, поступаємо таким чином:

Середньорічна зайнятість ліжка		120000 ліжко-днів 400 ліжок		300 днів

120000

а бо : 300 =

400 120000

з мінюємо цифри у формулі: 340 =

(нам треба добитись Х

цього нормативу)

120000 = ми плануємо пролікувати ту саму кількість хворих, тобто залишаємо чисельник без змін.

Х – це те число ліжок в лікарні, яке буде оптимальним, щоб добитись нормативного показника середньорічної зайнятості ліжка – 340.

Для наступних прикладів використаємо повністю показник №4 попереднього заняття – показник науково-обгрунтованої потреби в ліжковому фонді ( в районі з населенням 70000)

де: показник рівня госпіталізації –20%

середні терміни лікування -15днів

розрахована кількість ліжок -617.

Приклад: Завдяки управлінським рішенням (повне обстеження стаціонарних хворих ще в поліклінічних умовах, запровадження нових лікувальних технологій – лапароскопічні операції і т.д.) вдалося зменшити середні терміни лікування хворих в стаціонарі до 10 днів.

а)скільки в такому випадку нам вистачить ліжок, якщо всі інші параметри залишаються без змін?

О тже, вносимо зміни у формулу:

Показник потреби в ліжках	(ліжок)

В И С Н О В О К: Якщо добитись зменшення середніх термінів лікування хворих з 15 днів до 10, то зайвими (такими, які можна безболісно скоротити) виявляться 200ліжок, а це величезна економія коштів, які можна використати на придбання обладнання і т.д.

Приклад: Завдяки покращенню роботи, ранньому виявленню захворювань та збільшенню кількості тих, які лікуються в амбулаторно-поліклінічних умовах та в умовах деяких стаціонарів, вдалося зменшити показник рівня госпіталізації з 20% до 15%.

а)Скільки ще можна безболісно скоротити ліжок в районі?

О тже, вносимо зміни у формулу:

Показник потреби в ліжках	(ліжок)

В И С Н О В О К : Тільки завдяки зменшенню рівня госпіталізації з 20% до 15% вдалося безболісно скоротити ще понад 100 ліжок.

Загальний висновок: Працюючи в двох цілком реальних напрямках зменшення середніх термінів лікування хворих та зменшення рівня госпіталізації – нам вдалося скоротити майже половину ліжкового фонду (з 617 до 309 ліжок).

Це, фактично, економія 50% витрат на утримання стаціонарів, які можна використати на придбання сучасного обладнання, медикаментів, розвиток амбулаторно-поліклінічної допомоги.

Рекомендована література:

1. «Соціальна медицина й організація охорони здоров’я”. Посібник для студентів, В.Стасюк, м. Івано-Франківськ, 2009р., стор.84-95.

2. Конспект лекцій.