4. Призначення на посаду державної служби
Призначення на державну посаду здійснюється за допомогою адміністративного акта (указу, постанови чи розпорядження, наказу) керівника органу державної влади або уповноваженої особи, що юридично фіксує вступ громадянина на державну службу і зарахування його на відповідну посаду.
Призначення охоплює такі випадки:
вступ на державну службу (виникнення державно-службових відносин);
зміна державно-службових відносин;
переміщення по службі.
Призначення на посаду державного службовця передбачає добровільну і взаємну згоду сторін (громадянина і державного органу в особі керівника чи уповноваженої особи). Воно є взаємопогоджуваним адміністративним актом. Згода призначуваної особи є передумовою дійсності адміністративного акта про призначення.
Вступ громадянина на державну службу є справою суто добровільною. Певна форма згоди в законодавстві не передбачена. Цілком достатньо, щоб адміністративний акт про призначення був підписаний призначуваною особою без будь-яких застережень і тим більше заперечень.
Згода потрібна в усіх випадках призначення. Закон України «Про державну службу» не передбачає жодних винятків з цього правила. Навіть у випадку ліквідації органу чи скорочення його штату державного службовця за його згодою переводять на іншу посаду в тому самому органі або в іншому органі з урахуванням його професії, кваліфікації та займаної раніше посади.
Згода з адміністративним актом про призначення повинна бути виражена призначуваною особою і без будь-яких умов. Ця вимога обумовлена необхідністю забезпечити юридичну ясність і недвозначність державно-службових відносин, що виникають.
Правова форма призначення — видання та вручення державному службовцю під розписку адміністративного акта про призначення.
Виходячи з загальних положень адміністративного права, обов’язковими ознаками адміністративного акта про призначення на посаду повинні бути як мінімум:
1) відомості про орган державної влади, що призначає державного службовця;
2) зазначення посади державного службовця, на яку призначається особа;
3) дата початку виконання обов’язків на посаді, на яку призначена особа;
4) підпис керівника (чи уповноваженої особи) і гербова печатка органу.
Приведення зазначеного мінімуму відомостей в адміністративному акті про призначення на посаду є обов’язковою умовою його юридичної дійсності.
Адміністративний акт про призначення на посаду повинен бути завжди підписаний власноручно керівником органу державної влади (чи уповноваженим їм особою). Акт, підписаний за допомогою технічних засобів, не містить жодної з істотних юридичних ознак, що робить його дефектним.
Оригінал акта про призначення залишається в органі державної влади і є складовою особової справи державного службовця.
Відповідно до Закону України «Про державну службу» визначено, що просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування, а також прийняття на роботу державного службовця, який припинив державну службу у зв'язку з відставкою, може здійснюватися за рішенням керівника відповідного державного органу без конкурсного відбору
Законодавством встановлено, що без конкурсного відбору або стажування на державну службу можуть також прийматися:
а) державні службовці на посади:
керівників, які згідно з законодавством обираються або затверджуються колегіальним органом;
керівників, які призначаються міністрами, керівниками інших центральних органів виконавчої влади за погодженням з керівниками місцевих органів виконавчої влади;
спеціалістів при переміщенні їх у межах одного державного органу на рівнозначну або нижчу посаду з дотриманням вимог законодавства про працю;
б) державні службовці, які перебували на відповідних посадах у державних органах та виконавчих органах рад, у тому числі тих, що ліквідуються, до новостворених органів виконавчої влади і місцевого самоврядування;
в) випускники Української Академії державного управління при Президентові України та її філіалів у державні органи, які направляли їх на навчання;
г) службовці патронатної служби.