4.7 Кодове реле кдр

Кодове реле КДР це електромагнітні реле постійного струму полегшеного типу. Маса реле залежно від типу становить 470–960г. За надійності дії вони не відповідають вимогам, які поставлені до реле І класу надійності, тому при застосуванні цих реле у виконавчих електричних схемах, які безпосередньо забезпечують безпеку руху поїздів потрібний обовязковий схемний контроль відпускання і притягання якоря.

Найбільше застосування спочатку ці реле знайшли в кодовій апаратурі диспетчерської централізації часового коду, звідси і з’явилася назва цих реле. Ці реле широко застосовують в дешифраторних комірках цифрового кодового автоблокування, в дешифраторах автоматичної локомотивної сигналізації, в набірній групі реле систем маршрутно–релейної централізації і в багатьох інших приладах. На основі кодових реле розроблені трансмітерні реле для передачі в рейкові нитки кодових сигналів автоматичної локомотивної сигналізації.

Магнітна система реле може бути нерозгалуженою (КДР1, КДР1–М, КДР2) у вигляді Г–подібного сердечника і розгалуженої в вигляді П–подібного сердечника (КДР3–М). Реле КДР5–М має розгалужену магнітну систему з великими розмірами сердечника катушки. Буква М в позначенні вказує на сповільнений характер роботи реле.

Реле типу КДР6–М– повільнодіюче, виготовлене так само, як реле КДР5–М з вкороченою котушкою і якорем і атушкою для одержання сповільнення на відпадання і притягання якоря.

Електромагнітна система реле КДР (мал. 4.25) складається з сердечника 1, котушки 2, ярма 3, пластинчатого полегшеного якоря 6. Переключення контактів здійснюється бакелітовою пластиною 5, жорстко звязаною з якорем. При притягуванні якоря бакелітова пластина піднімається вгору і розмикає, нижні (тилові) і замикає верхні (фронтові) контакти з рухомими контактами 4 (загальними). Для того, щоб якір не залипав, на ньому є мідний наклеп. У реле КДР–3 мідний наклеп відсутній, а для того, щоб якір не залипав, він вигнутий для забезпечення повітряного зазору між притягнутим якорем і сердечником. У реле КДР–5 і КДР–6–М масивну опору з антимагнітного матеріалу прикріплюють до нижньої полиці сердечника і вигинають якір.

Контактна система реле КДР складається з одної або пяти вертикальних колонок, які набираються з окремих елементарних контактних груп. Кожній елементарній групі, яка складається з одної–трьох контактних пружин, присвоєно відповідний номер. Контактна група 1 призначена для припаювання виводів обмотки реле. Групи 2–3 нормально розімкнуті і замикаються при збудженні реле. Контактні групи 5 і 6 нормально замкнуті і розмикаються при спрацюванні реле. Групи 4,7,9 і 0 мають повні трійники, тобто працюють на переключенні.

Мал. 4.25 Конструкція реле КДР з нерозгалуженою магнітною системою

При цьому групи 4 і 0 мають мостові контакти, у яких при притягуванні якоря спочатку замикаються фронтові контати, а потім розмикаються тилові, тобто переключення відбувається без розриву кола. Контакти в колонках розділяються ізольованими прокладками. Контакти реле КДР забезпечують 1 млн. комутацій кіл постійного струму 2А при напрузі 24В або кіл змінного струму 0,25А при напрузі 220В. При зменшенні вказаних навантажень на 50% реле забезпечує 10млн. комутацій.

Контакти реле КДР нумерують трьохзначними цифрами (мал. 4.26, а): перша цифра вказує номер колонки, в якій розміщений контакт; друга –номер контактної групи в колонці; третя–тип контакту: загальний–1, фронтовий–2, тиловий–3. Наприклад, фронтовий контакт, розміщений в другій контактній групі третьої колонки, позначається 322. Тут показано для прикладу позначення мостового контакту (трійник) 221–222–223.

Реле виготовляють згідно з паспортними даними, в яких вказані номенклатурні номери, опори котушок, контактний набір, номінальна напруга, електричні і часові характеристики.

В принципових і монтажних схемах дешифратора автоматичної локомотивної сигналізації контакти реле КДР нумерують зі сторони монтажу за номером колонки (перша цифра) і номером контактної пружини в колонці, рахуючи згори. Колонки нумерують зліва направо. Наприклад, контакт, розміщений у другій зліва колонці на шостому місці (рахуючи згори), виходить номер 26 незалежно від того, який це контакт–загальний, фронтовий чи тиловий. В одній колонці може бути розміщено не більше семи контактних пружин. Використовують і інші схеми позначення контактів. Реле КДР розміщують, як правило, в комірках або блоках. Монтажні проводи приєднують до контактів реле гарячим припаюванням. В деяких пристроях використовують реле КДРШ, які мають штепсельні включення з відповідною нумерацією штепсельної колодки (мал. 4.26, б).

Реле типу УКДР мають захисний кожух, а реле КДРТ–підсилену контактну групу.

Для одержання затримки на притягання і відпускання якоря, яка в кодових реле називається прямою і зворотньою затримкою, ставлять котушки з мідними каркасами, мідні шайби і втулки.

Для одержання прямої затримки мідні шайби розміщують зі сторони якоря. Зворотня затримка (на відпускання) від місця розміщення шайб не залежить. Таким чином може бути отримана затримка до 0.5 с. Більші затримки досягаються встановленням конденсаторів.

В локомотивних дешифраторах АЛСН в ролі реле відповідності використовують спеціально розроблені для цього повільнодіючі реле СР. Реле по конструкції аналогіче реле КДР, але має підсилену розгалужену магнітну систему з П–подібним корпусом, полюсний наконечник діаметром 40 мм і дві контактні групи 2ф (або 1ф; 1т), що дозволяє отримати затримку на відпускання (зворотне сповільнення) 6с без конденсаторів і до 90с з конденсатором 1000 мкФ. Повітряний зазор між притягнутим якорем і сердечником досягається за допомогою антимагнітного наклепу на якорі і масивного упору з антимагнітного матеріалу прикріпленого до нижньої полки корпуса. За надійності дії реле СР близьке до реле І класу надійності, тому його використовують в локомотивному дешифраторі як реле відповідності, яке є самим відповідальним реле дешифратора, за допомогою якого перевіряється правильна робота інших реле КДР, які використовують в дешифраторах.

Використання реле в якості реле відповідності і реле контролю швидкості в локомотивному дешифраторі більш надійне реле І класу НМШ, НШ або НР неможливо, томущо ці реле не розраховані на роботу в умовах вібрацій.

В ряді схем автоматики використовують кодові реле з магнітним блокуванням КДР3–МБ або КДРШ3–МБ, у цих реле після спрацювання завдяки великому залишковому магнітному потоку сердечника якір залишається в притягнутому положенні без наявності струму в обмотці. Для того, щоб реле відпустило якір, необхідна дія струму зворотньої полярності визначеного значення, струм зворотньої полярності подається або на другу обмотку (в двохобмоточному реле), або через резистор на робочу обмотку (в однообмоточному реле). Ці реле є швидкодіючими з розгалуженим П–подібним магнітним колом, за своєю конструкції вони аналогічні до звичайних кодових.

а) б)	8	16		31	39
	7	15	23	30	38
	6	14	22	29	37
	5	13	21	28	36
	4	12	20	27	35
	3	11	19	26	34
	2	10	18	25	33
	1	9	17	24	32

Мал. 4.26 Контактна система реле КДР