2. Ацетиленові генератори і правила їх обслуговування.

А цетиленові генератори — це апарати, призначені для одержання ацетилену з карбіду кальцію за допомогою води (рис. 1). Генератори поділяються за тиском ацетилену:

— низького тиску до 0,01 МПа;

— середнього тиску від 0,01 до 0,07 МПа і від 0,07 до 0,15 МПа; за продуктивністю і встановленням:

— пересувні, продуктивністю до 3 м3Дод;

— стаціонарні, продуктивністю від 3 до 320 м3/год; за способом взаємодії карбіду кальцію з водою:

— «карбід у воду» (КВ);

— «вода на карбід» (ВК);

— «витискання води» (ВВ);

— комбіновані — «вода на карбід» і «витискання» (ВК і ВВ). У даний час випускається багато ацетиленових генераторів, які відрізняються окремими вузлами. їх можна звести до двох типів: низького тиску системи ВК і ВВ та середнього тиску системи ВВ.

Генератор середнього тиску АСМ-І,25-3

Генератор середнього тиску АСМ-1,25-3 призначений для монтажних і ремонтних робіт і працює за системою ВВ (рис. 2).

Він складається з корпусу, який поділений на дві частини: нижня — -промивач 1 і верхня — газоутворю-вач 4. Між собою вони з'єднані трубкою 10, на яку встановлений стакан 9. У газоутворювачі змонтована шахта. Простір між корпусом і шахтою утворює повітряну подушку, в яку витискується вода при роботі генератора.

Ацетилен відводиться через запобіжний клапан З по шлангу 2 у водяний затвор 11. Кошик 5 з карбідом кальцію, закріплений на кришці 6, уставляється через горловину у верхній частині корпусу. Вода заливається через горловину. Коли її рівень підніметься до верхнього краю трубки 10, вода почне переливатися в промивач до рівня контрольного крана 12.

Після продування генератора він герметично закривається кришкою 6 за допомогою гвинта 8 і важеля 7. Після продування ацетилен не може потрапити в повітряну подушку, за виключенням похилого положення генератора.

Рис. 2. Генератор середнього тиску АСМ-1,25-3:

1 — промивач; 2—шланг; 3—запобіжний клапан; 4 — газоутво-рювач; 5 — кошик; 6 — кришка; 7 — важель; 8 — гвинт; 9 — стакан; 10 — трубка; 11 — водяний затвор; 12 — контрольний кран; 13, 14 — штуцера

Кількість виділення ацетилену автоматично регулюється витисканням води з шахти в простір між шахтою і корпусом та зворотним надходженням у шахту під тиском повітряної подушки.

Намул з газоутворювача зливають через штуцер 14, а воду з промивача — через штуцер 13.

Генератор АСВ-1,25 працює за тим же принципом і відрізняється конструкцією та кількістю завантажувального карбіду кальцію.

3. Технологія дугового зварювання титанових і магнієвих сплавів.

Головна перевага титану та його сплавів порівняно з іншими конструкційними матеріалами в тому, що при малій густині (4,5 г/см³) вони мають границю міцності від 450 до 1500 МПа і велику корозієстійкість у багатьох середовищах.

Фізичні властивості й висока температура плавлення титану (1660°С) потребують при зварюванні концентрованого джерела теплоти, але низький коефіцієнт теплопровідності та високий електричний опір створюють умови, при яких для зварювання титану треба менше електричної енергії. Титан практично немагнітний, тому при зварюванні зменшується магнітне дуття.

Головним недоліком титану є його здатність активно взаємодіяти при високих температурах з газами. При кімнатній температурі титан досить стійкий проти окиснення, але при високих температурах кисень легко розчиняється в титані, що призводить до підвищення міцності і зниження пластичності.

Азот різко підвищує міцність і знижує пластичність титану. При температурі 800°С утворюється нітрид титану, температура плавлення якого досягає 2950°С. Тому максимальний вміст азоту в титанових сплавах не повинен перевищувати 0,04-0,05%.

Водень, навіть при малому вмісті у титані, сприяє підвищенню крихкості і негативному впливу кисню й азоту. Здатність титану поглинати велику кількість водню призводить до утворення гідриду титану (ТіО₂). При нагріванні проходить розпад гідриду титану та відновлюється ударна в'язкість.

Вуглець сприяє зниженню пластичності титану та його сплавів. Низька розчинність вуглецю в титані (декілька десятих відсотка) призводить до виділення карбідів і підвищення міцності й зниження пластичності.

У результаті активності титану до поглинання кисню, азоту та водню при зварюванні необхідний особливо надійний захист від цих газів. Такий захист здійснюється при дуговому зварюванні в інертних газах (аргоні, гелії) або флюс-пастою, яку наносять на кромки зварюваних деталей.

Дугове зварювання титану та його сплавів покритими електродами, вугільною дугою і газовим полум'ям не використовуються. Зварюванням цих видів неможливо забезпечити високу якість зварних з'єднань через надто велику активність титану до кисню, азоту й водню. Технічний титан з'єднують аргонодуговим, дуговим під флюсом та іншими видами зварювання тиском .

Для зварних виробів використовують технічний титан, який містить домішки кисню, азоту, водню марок ВТ1-00, ВТ1-0, ВТ-1 і з домішками алюмінію, олова, марганцю, ванадію, церію марок ВТ-5 ВТ5-1.ВТ6, ВТ8, ВТ14.