28 Вересня 1989 року Іванов, працюючи за трудовим договором у державному підприємстві «Газпром» (Російська Федерація), був травмований на виробництві.

У результаті йому було встановлено 1 групу інвалідності та призначено виплату пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

У листопаді 1999 року Іванов переїхав на постійне місце проживання в Україну. Тоді ж він звернувся до районного відділу соціального забезпечення із заявою про виплату йому пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва і така йому була призначена.

З 1 квітня 2001 року виплату пенсії по інвалідності Іванову було припинено. Начальник районного відділення Пенсійного фонду, куди Іванов звернувся за роз’ясненнями, зазначив, що виплати припинено обґрунтовано, оскільки з 1 квітня 2001 року в Україні набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» і виплата відповідного забезпечення повинна проводитись територіальними органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Звернувшись із заявою про виплату пенсії по інвалідності до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Іванов теж отримав відмову.

У Фонді йому пояснили, що оскільки він є громадянином Російської Федерації, то виплата пенсії по інвалідності повинна проводитись на підставі двосторонньої міжнародної угоди між Україною та Росією з цих питань, а така, поки що, не підписана. Крім цього, згідно з положенням Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів відшкодування потерпілому шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку на виробництві, здійснюється стороною тієї держави, де стався страховий випадок. А відтак, Іванову порадили звернутись до відповідних органів Російської Федерації. Дайте правовий аналіз наведеної ситуації. Яким законодавством потрібно керуватись, вирішуючи цей спір?

Угода

про співробітництво в галузі трудової міграції та

соціального захисту трудящих-мігрантів

Стаття 10

Трудівники-мігранти мають право на соціальне страхування та соціальне забезпечення (крім пенсійного) відповідно до чинного на території Сторони працевлаштування законодавства, якщо інше не передбачено спеціальною угодою. Їхнє медичне обслуговування здійснюється за рахунок роботодавця (наймача) Сторони працевлаштування на однаковому рівні з її громадянами.

Стаття 11

Порядок відшкодування працівникові шкоди, завданої каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, регулюється законодавством Сторони працевлаштування, якщо інше не передбачено окремою угодою.

Стаття 2

Терміни, що застосовуються в цій Угоді, мають такі значення:

"трудівник-мігрант (або працівник)" - особа, яка постійно

проживає на території Сторони виїзду і на законних підставах

займається оплачуваною діяльністю в Стороні працевлаштування;

В умові сказано, що він отримав інвалідність в СРСР, а потім переїхав в Україну на постійне проживання, напевно не для того, що працювати (До I групи інвалідності належать особи з найважчим станом здоров'я, які повністю нездатні до самообслуговування, потребують повного постійного стороннього догляду, допомоги або нагляду, абсолютно залежні від інших осіб …)

А оскільки йому вже призначено пенсію в СРСР і працювати він більше не буде, то див статтю 2 ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування від нещасного випадку на виробництві

та професійного захворювання, які спричинили

втрату працездатності

Стаття 2. Сфера дії Закону

Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше

було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством

України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок

травмування на виробництві або професійного захворювання,

пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на

забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до

цього Закону. ( Статтю 2 доповнено частиною другою згідно із

Законом N 2272-III ( 2272-14 ) від 22.02.2001 )

Тут про орган який має виплачувати і як він виплачує…

Стаття 15. Фонд соціального страхування від нещасних випадків

Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального

страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна

організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її

правлінням.

Стаття 40. Строки проведення страхових виплат

Страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом

соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі

постанови цього Фонду або рішення суду:

потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного

випадку або з дати встановлення професійного захворювання;

Виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або

особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь

минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх

одержанням (там здається 3ох років не було).

Страхові виплати провадяться протягом строку, на який

встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком,

а фінансування додаткових витрат згідно із статтею 21 цього Закону

- протягом строку, на який визначено потребу в них.

Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого

МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з

дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді

МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або

заінтересованих осіб до Фонду соціального страхування від нещасних

випадків. При цьому сума страхових виплат за минулий час

виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та

причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням

здоров'я.

Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання

страхової виплати, з вини Фонду соціального страхування від

нещасних випадків своєчасно не визначено або не виплачено суми

страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом

будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням

цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею

34 Закону України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ).

Я не знаю чи треба було йому проходити огляд у МСЕК, бо не вказано коли він проходив огляд останній раз в РФ і чи взагалі він мав проходити повторні огляди.

Постанова КМУ ПОЛОЖЕННЯ  про медико-соціальну експертизу

22. Повторний огляд інвалідів з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки.

Повторний огляд інвалідів, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такого інваліда, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду чи прокуратури.

Особам, що звертаються для встановлення інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду у разі наявності вроджених вад розумового чи фізичного розвитку, анатомічних дефектів, стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливого прогнозу відновлення працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у місці проживання інваліда, а також інвалідам, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

У нас не вказано на коли йому в росії призначили повторний огляд та чи призначали взагалі + не вказано яке саме каліцтво у нього було, просто 1 група. Але в будь-якому випадку йому мали платити пенсію по інвалідності і мав платити орган Фонду соціального страхування від нещасних випадків.