- •1. Охорона праці: поняття та загальна характеристика:
- •1.1. Характеристика поняття охорони праці у соціальному, політичному, економічному та медичному аспектах.
- •1.2.1. Охорона праці як інститут трудового права
- •1.2.1.Охорона праці як принцип трудового права
- •1.2.3. Охорона праці як функція трудового права.
- •1.2.4. Охорона праці як елемент трудових правовідносин.
- •1.2.5. Охорона праці як система законодавства.
- •2. Загальна характеристика правового забезпечення охорони праці в Україні
- •3.1. Всесвітні міжнародні договори у сфері охорони праці
- •3.2. Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці з охорони праці.
- •3.3. Регіональні міжнародні договори та охорона праці.
- •3.4. Міжнародні двосторонні договори України у сфері охорони праці.
- •1. Розкрийте зміст понять: «охорона праці», «охорона здоров’я», «безпека праці», «техніка безпеки», «виробнича санітарія», «гігієна праці».
- •2. Чи можна вважати охорону праці принципом, що є характерним для всіх інститутів трудового права?
- •4. Чи охорона праці регулюється нормами інших галузей права, а не лише трудового?
- •5. Чи норми Закону України «Про охорону праці» поширюються лише на найманих працівників?
- •6. Чи можна вважати акти, ухвалені Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, нормативно-правовими актами з охорони праці?
- •8. Чи типові та примірні правила, інструкції, положення здійснюють безпосереднє регулювання охорони праці на підприємстві, в установі, організації? Чи є вони обов’язковими?
- •9. Чи зобов’язаний роботодавець-фізична особа приймати локальні нормативно-правові акти з охорони праці?
- •10.Чи є різниця між правилами з охорони праці та інструкціями з охорони праці? Як співвідносяться інструкції з охорони праці та посадові інструкції?
- •Тема 1. Поняття охорони праці та її правове забезпечення
- •I. Основні питання
- •1. Охорона праці: поняття та загальна характеристика:
- •Характеристика поняття охорони праці у соціальному, політичному, економічному та медичному аспектах.
- •2. Загальна характеристика правового забезпечення охорони праці в Україні.
- •3. Міжнародні договори та їх роль у забезпеченні охорони праці:
- •3.1. Всесвітні міжнародні договори у сфері охорони праці.
- •3.2. Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці з охорони праці.
- •3.3. Регіональні міжнародні договори та охорона праці.
- •3.4. Міжнародні двосторонні договори України у сфері охорони праці.
- •1. Розкрийте зміст понять: «охорона праці», «охорона здоров’я», «безпека праці», «техніка безпеки», «виробнича санітарія», «гігієна праці».
- •2. Чи можна вважати охорону праці принципом, що є характерним для всіх інститутів трудового права?
- •3. Дайте визначення поняття «міжнародно-правові стандарти безпеки та гігієни праці» та виділіть їх ознаки. Підберіть критерії можливої класифікації міжнародно-правових
- •4. Чи охорона праці регулюється нормами інших галузей права, а не лише трудового?
- •5. Чи норми Закону України «Про охорону праці» поширюються лише на найманих
- •IV. Задачі
- •2) Страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
- •4) Страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
- •3. Ув’язнений Петренко за розпорядження начальника виправно-трудової колонії був
- •28 Вересня 1989 року Іванов, працюючи за трудовим договором у державному підприємстві «Газпром» (Російська Федерація), був травмований на виробництві.
- •Характеристика поняття охорони праці у соціальному, політичному, економічному та медичному аспектах
- •Охорона праці як інститут трудового права.
- •1.2.2. Охорона праці як правовий принцип трудового права
- •1.2.3. Охорона праці як функція трудового права
- •1.2.4. Охорона праці як елемент трудових правовідносин
- •1.2.5. Охорона праці як система законодавства.
- •Загальна характеристика правового забезпечення охорони праці в Україні.
- •3.1. Всесвітні міжнародні договори у сфері охорони праці.
- •3.2. Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці з охорони праці
- •3.3. Регіональні міжнародні договори та охорона праці.
- •3.4. Міжнародні двосторонні договори України у сфері охорони праці
- •Тема 1. Поняття охорони праці та її правове забезпечення
- •I. Основні питання
- •1. Охорона праці: поняття та загальна характеристика:
- •1.1. Характеристика поняття охорони праці у соціальному, політичному, економічному та медичному аспектах.
- •1.2. Поняття охорони праці у правовому аспекті:
- •1.2.1. Охорона праці як інститут трудового права.
- •1.2.2. Охорона праці як правовий принцип трудового права.
- •1.2.3. Охорона праці як функція трудового права.
- •1.2.4. Охорона праці як елемент трудових правовідносин.
- •1.2.5. Охорона праці як система законодавства.
- •2. Загальна характеристика правового забезпечення охорони праці в Україні.
- •3. Міжнародні договори та їх роль у забезпеченні охорони праці:
- •3.1. Всесвітні міжнародні договори у сфері охорони праці.
- •3.2. Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці з охорони праці.
- •3.3. Регіональні міжнародні договори та охорона праці.
- •3.4. Міжнародні двосторонні договори України у сфері охорони праці.
- •4. Законодавче забезпечення охорони праці в Україні:
- •4.1. Правове регулювання охорони праці в Конституції України.
- •4.2. Законодавчі акти загального характеру та їх значення для регулювання охорони праці.
- •4.3. Законодавчі акти спеціального характеру у сфері охорони праці.
- •4.3.1. Правове регулювання охорони праці у Кодексі законів про працю України.
- •4.3.2. Закон України «Про охорону праці»: загальна характеристика.
- •5. Підзаконні нормативно-правові акти України з охорони праці:
- •5.1. Система підзаконних нормативно-правових актів України з охорони праці: поняття, ознаки та види.
- •5.2. Нормативно-правові акти з охорони праці Дергірпромнагляду України: поняття, види, порядок опрацювання, прийняття, скасування та обліку.
- •5.3. Локальні нормативно-правові акти з охорони праці: види, порядок їх опрацювання, прийняття та скасування.
- •6. Загальна характеристика актів соціального партнерства з охорони праці.
- •6.1. Колективні угоди та охорона праці.
- •6.2. Колективні договори та охорона праці.
2) Страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
4) Страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
Стаття 33. Право на страхові виплати у разі смерті потерпілого
У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатними особами є:
2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Стаття 34. Щомісячні страхові виплати та інші витрати на відшкодування шкоди
7. У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.
Таким чином, дружина має право на виплату одноразової допомоги у зв’язку зі смертю її чоловіка внаслідок нещасного випадку на виробництві, а не на відшкодування моральної шкоди. Розмір цієї виплати, відповідно до ст. 34 ЗУ, залежить від розміру заробітної плати, яку отримував потерпілий.
В разі наявності підстав, передбачених у ст. 33 ЗУ, вона також матиме право на одержання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.
2. До відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звернулась Сидорова з проханням провести розслідування нещасного випадку, що трапився з її сином та чоловіком. Чоловік Сидорової – голова фермерського господарства «Дари ланів», а син – член цього фермерського господарства. 1 липня 2009 року під час виконання ними польових робіт у результаті перекидання трактора з причепом на схилі яру, чоловік Сидорової помер, а син отримав травму голови і хребта. У відділенні Фонду відмовились зареєструвати заяву Сидорової і пояснили, що права на призначення страхових виплат у неї немає, а тому і відсутня необхідність проводити розслідування нещасного випадку. Дайте правовий аналіз наведеної ситуації.
В цеї Сидорової мабуть якісь проблеми почались з головою, смерть чоловіка, впринципі як і тілесні ушкодження сина, будуть в обов’язковому порядку розслідуватись органами досудового слідства, на чорта їй ще й щоб фонд розслідував не знаю…
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві
та професійного захворювання, які спричинили
втрату працездатності
Стаття 11. Добровільне страхування від нещасного випадку
Добровільно від нещасного випадку можуть застрахуватися:
1) особи, які забезпечують себе роботою самостійно -
займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою
діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї
діяльності, члени фермерського господарства, особистого
селянського господарства, якщо вони не є найманими працівниками;
Стаття 13 цей же закон
Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або
професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно
зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у
статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право
застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або
соціальних послуг.
Факт нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом
Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону
праці".
Бачимо що в межах даного закону факт нещасного випадку розслідується тоді, коли він стався з застрахованою особою, потрібно просто вияснити чи були ті 2 добровільно застраховані… з умови бачимо що не були, оскільки в Фонді пояснили що права на призначення страхових виплат у неї немає… але я не полінився і почитав порядок, і знов таки ми розуміємо, комісія проводить розслідування лише щодо застрахованих осіб, інакше в цьому розслідуванні немає ніякого сенсу, адже воно потрібне для призначення страхових виплат, а якщо особа незастрахована, то і страхових виплат не буде. Але для загального розвитку)
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 30 листопада 2011 р. N 1232
Київ
Деякі питання розслідування та
обліку нещасних випадків, професійних
захворювань і аварій на виробництві
12. У разі коли нещасний випадок стався з фізичною особою -
підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно та
добровільно застрахована у Пенсійному фонді України за умови
сплати нею внеску на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього
Порядку), розслідування організовує Фонд за місцем настання
нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три
особи.
Спеціальне розслідування нещасних випадків
36. Спеціальному розслідуванню підлягають:
нещасні випадки із смертельними наслідками;
групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і
більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними
травм;
Спеціальне розслідування нещасних випадків, що спричинили
тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого,
проводиться за рішенням Держгірпромнагляду або його територіальних
органів залежно від характеру і ступеня тяжкості травми.
38. Спеціальне розслідування нещасного випадку (крім
випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться
комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі -
спеціальна комісія), утвореною територіальним органом
Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства або за місцем
настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з
фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе
роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
(події) за погодженням з органами, представники яких входять до її
складу.
