
- •Суть зварювання і його класифікація.
- •Зварювальна дуга та її будова.
- •Класифікація зварних швів.
- •1.Суть зварювання і його класифікація.
- •2.Запобіжні затвори і зворотні клапани.
- •3.Технологія плазмово-дугового різання металів.
- •Зварні з`єднання. Основні поняття та визначення.
- •Хімічні очисники. Балони. Редуктори.
- •Технологія дугового різання металів. Різання покритими електродами
- •Класифікація зварних швів. Класифікація швів
- •Рукави. Манометри. Балони.
- •Особливості технології зварювання вуглецевих конструкційних сталей.
- •Умовні позначення зварних швів на кресленнях.
- •Класифікація різаків і правила їх користуванням.
- •Особливості технології зварювання легованих сталей.
- •Підготовка металу до зварювання.
- •Зварювальне поглум я. Його види.
- •Властивості чавунів, їх зварюваність.
- •Особливості зварювання чавунів
- •Зварювальний пост і його основні види. Вимоги до зварювального посту.
- •Техніка газового зварювання.
- •Технологія холодного зварювання чавунів.
- •Призначення і будова типового зварювального трансформатора.
- •Кисневе різання, сутність, техніка виконання.
- •Технологія гарячого зварювання чавунів.
- •Призначення і будова типового зварювального випрямляча.
- •Киснево-флюсове різання, сутність, обладнання, технологія.
- •2. З однопровідною подачею флюсу під високим тиском
- •Технологія дугового зварювання алюмінію і його сплавів.
- •Призначення і будова типового зварювального перетворювача.
- •Контроль зовнішнім оглядом і виміром зварних виробів. Контроль зовнішнім оглядом та обміром Процес зварювання
- •Готові зварні вироби
- •Технологія дугового зварювання міді і її сплавів.
- •Ручне дугове зварювання міді покритими електродами
- •Обслуговування джерел живлення. Обов` язки зварника.
- •Класифікація джерел живлення зварювальної дуги.
- •Технологія дугового зварювання титанових і магнієвих сплавів.
- •Вимоги до технології складання титанових виробів і присаджувального матеріалу
- •П риладдя та інструменти зварника.
- •2. Запобіжні затвори і зворотні клапани.
- •3. Забруднення металу шва. Методи боротьби із забрудненнями.
- •Зварювальна дуга та її будова.
- •Зовнішні дефекти, їх причини і способи усунення.
- •Сутність процесу наплавлення. Техніка дугового наплавлення.
- •Характеристики зварювальної дуги.
- •Внутрішні дефекти, їх причини і способи усунення.
- •3. Сутність і технологія автоматичного зварювання в захисних газа
- •Запалювання дуги і техніка маніпулювання електродом.
- •Зварювальники пальники, їх призначення, види, будова.
- •Сутність і технологія автоматичного зварювання під флюсом.
- •Способи запалювання зварювальної дуги. Ознаки горіння. Стабілізація горіння дуги.
- •Види контролю зварних швів на непроникність.
- •Сутність і технологія автоматичного зварювання порошковим дротом.
- •Особливості металургійних процесів при зварюванні.
- •Будова і обслуговування зварювальних автоматів.
- •Сутність і технологія автоматичного зварювання самозахисним дротом.
- •Структура шва та зона термічного впливу.
- •Будова і обслуговування зварювальних напівавтоматів.
- •Характеристика та зварюваність сталей
- •Виникнення тріщин при зварюванні. Заходи щодо запобігання утворенню тріщин.
- •Машини для кисневого різання. Їх класифікація, типи, характеристики.
- •Високопродуктивні способи зварювання
- •Класифікація сталевих покритих електродів.
- •Основні умови різання металів. Вплив складу сталі на різання.
- •Види захисних газів, їх властивості.
- •Причини виникнення напруг і деформацій при зварюванні та способи їх зменшення.
- •Особливості технології газового зварювання сталі.
- •Зварювальний дріт. Його класифікація і марки.
Виникнення тріщин при зварюванні. Заходи щодо запобігання утворенню тріщин.
Домішки й забруднення, які знаходяться у зварній ванні, мають більш низьку температуру затвердіння ніж метал. Вони розташовані на краях зерен, чим послаблюють міцність їх з'єднання.
На розташування неметалевих включень впливає форма шва. У глибоких і вузьких швах вони залишаються між зернами, а в широких — витискуються на поверхню.
При утворенні між дендритами легкоплавких забруднень (сульфідів заліза FeS) у шві можуть виникнути гарячі тріщини. Переважно вони виникають при усадці металу в процесі кристалізації. Утворенню гарячих тріщин (червоноламкість) сприяє підвищений вміст у шві сірки, вуглецю, кремнію та нікелю.
Для зменшення схильності металу до утворення гарячих тріщин виконують такі заходи:
—використовують зварювальні метали з мінімальним вмістом сірки і вуглецю;
—у метал шва вводять марганець, який виводить сірку в шлак;
—вводять модифікуючі елементи (титан, алюміній), які сприяють утворенню дрібнозернистості структури;
—виконують попередній та супровідний підігрів виробу для зменшення розтягуючих напруг.
У результаті виникнення в металі шва значних внутрішніх напруг при температурі нижче 300°С утворюються холодні тріщини. Вони поширюються по краях зерен або перетинають їх. Тому такі тріщини називають внутрішньокристалічними. На схильність металу до утворення холодних тріщин впливають водень, фосфор, швидке охолодження, підвищений вміст вуглецю та легуючих елементів.
Причиною виникнення холодних тріщин може бути водень, який з'єднуючись у молекули, створює великий тиск у середині зерен.
Схильність металу до утворення холодних тріщин (холодноламкість) можна зменшити, застосовуючи такі заходи:
—використовують зварювальні матеріали з мінімальним вмістом фосфору;
—просушують електроди, флюси й захисні гази;
—виконують гаряче проковування швів після зварювання для зменшення внутрішніх напруг;
—використовують попередній та супровідний підігрів виробів.
Машини для кисневого різання. Їх класифікація, типи, характеристики.
МАШИНИ ДЛЯ КИСНЕВОГО РІЗАННЯ (ГОСТ 5614-80)
Машинне кисневе різання забезпечує підвищення продуктивності праці, економію металу, покращення якості поверхні різа. Порівняно з ручним виключає операції розмічання, зменшує припуски, виключає необхідність наступної обробки кромок, допускає одночасне різання декількома різаками.
Машини для кисневого різання поділяють на два основних типи: стаціонарні та переносні.
Стаціонарні машини поділяються:
— за конструктивним виконанням — на портальні (П), які розташовуються безпосередньо над заготовкою; портально-консольні (Пк), коли над заготовкою розміщується тільки консоль, і шарнірні (Ш);
— за способом різання — на кисневі (К), киснево-флюсові (Кф), плазмо-дугові (Пл), газолазерні (Гл);
— за способом руху або системою контурного керування — на лінійні (Л) для прямолінійного різання; з числовим програмним керуванням (Ц) для фігурного різання, магнітні (М) по сталевому копіру для фігурного різання; фотокопі-рувальні (Ф) по кресленні для фігурного різання;
— за технологічним призначенням — для точного (Т) вирізання деталей, для розкрою (Р), універсальні (У), для фігурного вирізання малогабаритних деталей (М).
Переносні машини поділяються:
— за способом різання — на кисневі (К), плазмо-дугові (Пл);
— за способом руху або системою контурного керування — за розміткою (Р), за циркулем (Ц), за направляючими (Н), за гнучким копіром (Г).
Кожна машина складається з несучої частини, різака, пульта керування, ведучого механізму.
Основним робочим інструментом машини є газовий різак. Машинні різаки відрізняються від ручних тим, що в них немає рукоятки і кріпляться вони безпосередньо до корпусу машини.
Використовують такі основні типи машинних різаків: інжекторні, рівного тиску, внутрішньосоплові.
Машинні різаки складаються з корпусу із запірними вентилями, ствола різака, який закріплюється безпосередньо в супорті машини і головки з мундштуками.