
- •Суть зварювання і його класифікація.
- •Зварювальна дуга та її будова.
- •Класифікація зварних швів.
- •1.Суть зварювання і його класифікація.
- •2.Запобіжні затвори і зворотні клапани.
- •3.Технологія плазмово-дугового різання металів.
- •Зварні з`єднання. Основні поняття та визначення.
- •Хімічні очисники. Балони. Редуктори.
- •Технологія дугового різання металів. Різання покритими електродами
- •Класифікація зварних швів. Класифікація швів
- •Рукави. Манометри. Балони.
- •Особливості технології зварювання вуглецевих конструкційних сталей.
- •Умовні позначення зварних швів на кресленнях.
- •Класифікація різаків і правила їх користуванням.
- •Особливості технології зварювання легованих сталей.
- •Підготовка металу до зварювання.
- •Зварювальне поглум я. Його види.
- •Властивості чавунів, їх зварюваність.
- •Особливості зварювання чавунів
- •Зварювальний пост і його основні види. Вимоги до зварювального посту.
- •Техніка газового зварювання.
- •Технологія холодного зварювання чавунів.
- •Призначення і будова типового зварювального трансформатора.
- •Кисневе різання, сутність, техніка виконання.
- •Технологія гарячого зварювання чавунів.
- •Призначення і будова типового зварювального випрямляча.
- •Киснево-флюсове різання, сутність, обладнання, технологія.
- •2. З однопровідною подачею флюсу під високим тиском
- •Технологія дугового зварювання алюмінію і його сплавів.
- •Призначення і будова типового зварювального перетворювача.
- •Контроль зовнішнім оглядом і виміром зварних виробів. Контроль зовнішнім оглядом та обміром Процес зварювання
- •Готові зварні вироби
- •Технологія дугового зварювання міді і її сплавів.
- •Ручне дугове зварювання міді покритими електродами
- •Обслуговування джерел живлення. Обов` язки зварника.
- •Класифікація джерел живлення зварювальної дуги.
- •Технологія дугового зварювання титанових і магнієвих сплавів.
- •Вимоги до технології складання титанових виробів і присаджувального матеріалу
- •П риладдя та інструменти зварника.
- •2. Запобіжні затвори і зворотні клапани.
- •3. Забруднення металу шва. Методи боротьби із забрудненнями.
- •Зварювальна дуга та її будова.
- •Зовнішні дефекти, їх причини і способи усунення.
- •Сутність процесу наплавлення. Техніка дугового наплавлення.
- •Характеристики зварювальної дуги.
- •Внутрішні дефекти, їх причини і способи усунення.
- •3. Сутність і технологія автоматичного зварювання в захисних газа
- •Запалювання дуги і техніка маніпулювання електродом.
- •Зварювальники пальники, їх призначення, види, будова.
- •Сутність і технологія автоматичного зварювання під флюсом.
- •Способи запалювання зварювальної дуги. Ознаки горіння. Стабілізація горіння дуги.
- •Види контролю зварних швів на непроникність.
- •Сутність і технологія автоматичного зварювання порошковим дротом.
- •Особливості металургійних процесів при зварюванні.
- •Будова і обслуговування зварювальних автоматів.
- •Сутність і технологія автоматичного зварювання самозахисним дротом.
- •Структура шва та зона термічного впливу.
- •Будова і обслуговування зварювальних напівавтоматів.
- •Характеристика та зварюваність сталей
- •Виникнення тріщин при зварюванні. Заходи щодо запобігання утворенню тріщин.
- •Машини для кисневого різання. Їх класифікація, типи, характеристики.
- •Високопродуктивні способи зварювання
- •Класифікація сталевих покритих електродів.
- •Основні умови різання металів. Вплив складу сталі на різання.
- •Види захисних газів, їх властивості.
- •Причини виникнення напруг і деформацій при зварюванні та способи їх зменшення.
- •Особливості технології газового зварювання сталі.
- •Зварювальний дріт. Його класифікація і марки.
Сутність і технологія автоматичного зварювання самозахисним дротом.
Зварювання дротом суцільного перерізу без додаткового захисту розроблено для виконання монтажних робіт у заводських умовах, коли зварювання у вуглекислому газі застосовувати не можливо.
При зварюванні відкритою дугою звичайним дротом проходить вигорання легуючих елементів і насичення металів газами.
При використанні самозахисного дроту вигоряння компенсується за рахунок підвищеного вмісту легуючих елементів у Дроті.
Для зварювання у всіх просторових положеннях на будівельних майданчиках, при спорудженні бурових платформ, барж і для зварювання неповоротних стиків труб підприємства змушені були закупляти самозахисний порошковий дріт за кордоном за порівняно високими цінами, оскільки вітчизняна промисловість не випускала самозахисний дріт малого діаметра.
Тому в ІЕЗ ім. Є. О. Патона було створено самозахисний дріт марки ПП-АН60 діаметром 1,2-1,6 мм для зварювання у всіх просторових положеннях конструкцій з вуглецевих і низьколегованих сталей. Механічні властивості дроту не поступаються зарубіжним аналогам. Він забезпечує високу міцність і ударну в'язкість зварних з'єднань при низьких температурах. Крім того, він забезпечує відмінне відокремлення шлакової кірки, правильну форму швів, дозволяє проводити зварювання металоконструкцій в умовах монтажного майданчика у всіх просторових положеннях.
При зварюванні спостерігається незначне розбризкування металу і незначне виділення аерозолі. Дріт пройшов комплексне випробування на підприємствах України.
До легуючих елементів відносяться алюміній, титан, церій, цирконій, селен, лантан. Вони зв'язують кисень і азот у стійкі неметалеві включення, які майже не виливають на зниження пластичності й в'язкості металу.
Для підвищення стабільності процесу зварювання до дроту додають церій, залишки якого в шві (сліди) підвищують пластичність і в'язкість металу.
Легованим дротом суцільного перерізу за допомогою відкритої дуги можна зварювати метал, покритий окалиною, незначним налітом іржі, слідами масла.
Підготовка кромок металу, складання, техніка зварювання, продуктивність аналогічна зварюванню у вуглекислому газі. Зварювання виконують на постійному струмі прямої та зворотної полярності. Орієнтовні режими наведено в табл. 9.15.
Недоліком застосування цього способу зварювання є те, що зовнішній вигляд шва гірший, він покритий товстою плівкою оксидів, які щільно зчеплені з його поверхнею.
Білет № 17
Структура шва та зона термічного впливу.
Зварне з'єднання поділяють на чотири зони (рис. 4.2):
Рис. 4.2. Будова зварного з’єднання:
1 - метал шва; 2 - зона сплавлювання;
3 - зона термічного впливу; 4 - основний метал
– метал шва — це сплав, утворений переплавленим основним і наплавленим металами або тільки основним металом;
– зона сплавлювання — це метал, який знаходиться на межі шва і основного металу;
– зона термічного впливу — це ділянка основного металу, яка не підлягає розплавленню; її структура й властивості змінюються під впливом нагрівання при зварюванні;
– основний метал — це метал, який підлягає зварюванню.
Зона термічного впливу має декілька структурних ділянок, які відрізняються за формою і будовою зерен (рис. 4.3):
– неповного розплавленим знаходиться в твердо-рідкому стані і визначає якість зварного з'єднання. У цій зоні проходить сплавлення кристалів металу шва із зернами основного металу; температура в ній вища за температуру плавлення металу;
– перегріву — область основного, сильно нагрітого (1100-1500°С) металу з крупнозернистою структурою і зниженими механічними властивостями. В цій зоні можливе утворення гартованих структур;
– нормалізації — область основного металу (930-1100°С), набирає дрібнозернистої структури з найвищими механічними властивостями;
– неповної перекристалізації — область основного металу (720-930°С), у якій навколо крупних зерен розташовуються дрібні, утворені в результаті перекристалізації;
– рекристалізації — частина основного металу (450-720°С), для якої характерним є відновлювання форми і розмірів зруйнованих зерен металу, що раніше піддавався обробці тиском;
– синьоламкості — видимих структурних змін не має (200-450°С), але характеризується зниженням пластичних властивостей.
Д
ля
покращення структури і властивостей
металу шва і біляшовної зони використовують
гаряче проковування металу шва, загальну
термообробку в печах і повільне
охолодження.
Рис. 4.3. Будова зони термічного впливу
Коли зварюють середньо- і високовуглецеві сталі в зоні термічного впливу утворюються гартовані структури, які підвищують твердість, крихкість, спричинюють внутрішні напруги й тріщини. Тому зварювання виконують з попереднім і супровідним підігрівом, а після зварювання повільно охолоджують. Ширина зони термічного впливу залежить від способу та режимів зварювання й становить, мм:
– при ручному дуговому зварюванні — 3-6;
– при зварюванні під флюсом — 2-4;
– при зварюванні в захисних газах — 1-3;
– при електрошлаковому зварюванні — 11-14;
при газовому зварюванні — 8-28.
Ширина зони термічного впливу збільшується при збільшенні зварювального струму і зменшується з підвищенням швидкості зварювання.