- •Суть зварювання і його класифікація.
- •Зварювальна дуга та її будова.
- •Класифікація зварних швів.
- •1.Суть зварювання і його класифікація.
- •2.Запобіжні затвори і зворотні клапани.
- •3.Технологія плазмово-дугового різання металів.
- •Зварні з`єднання. Основні поняття та визначення.
- •Хімічні очисники. Балони. Редуктори.
- •Технологія дугового різання металів. Різання покритими електродами
- •Класифікація зварних швів. Класифікація швів
- •Рукави. Манометри. Балони.
- •Особливості технології зварювання вуглецевих конструкційних сталей.
- •Умовні позначення зварних швів на кресленнях.
- •Класифікація різаків і правила їх користуванням.
- •Особливості технології зварювання легованих сталей.
- •Підготовка металу до зварювання.
- •Зварювальне поглум я. Його види.
- •Властивості чавунів, їх зварюваність.
- •Особливості зварювання чавунів
- •Зварювальний пост і його основні види. Вимоги до зварювального посту.
- •Техніка газового зварювання.
- •Технологія холодного зварювання чавунів.
- •Призначення і будова типового зварювального трансформатора.
- •Кисневе різання, сутність, техніка виконання.
- •Технологія гарячого зварювання чавунів.
- •Призначення і будова типового зварювального випрямляча.
- •Киснево-флюсове різання, сутність, обладнання, технологія.
- •2. З однопровідною подачею флюсу під високим тиском
- •Технологія дугового зварювання алюмінію і його сплавів.
- •Призначення і будова типового зварювального перетворювача.
- •Контроль зовнішнім оглядом і виміром зварних виробів. Контроль зовнішнім оглядом та обміром Процес зварювання
- •Готові зварні вироби
- •Технологія дугового зварювання міді і її сплавів.
- •Ручне дугове зварювання міді покритими електродами
- •Обслуговування джерел живлення. Обов` язки зварника.
- •Класифікація джерел живлення зварювальної дуги.
- •Технологія дугового зварювання титанових і магнієвих сплавів.
- •Вимоги до технології складання титанових виробів і присаджувального матеріалу
- •П риладдя та інструменти зварника.
- •2. Запобіжні затвори і зворотні клапани.
- •3. Забруднення металу шва. Методи боротьби із забрудненнями.
- •Зварювальна дуга та її будова.
- •Зовнішні дефекти, їх причини і способи усунення.
- •Сутність процесу наплавлення. Техніка дугового наплавлення.
- •Характеристики зварювальної дуги.
- •Внутрішні дефекти, їх причини і способи усунення.
- •3. Сутність і технологія автоматичного зварювання в захисних газа
- •Запалювання дуги і техніка маніпулювання електродом.
- •Зварювальники пальники, їх призначення, види, будова.
- •Сутність і технологія автоматичного зварювання під флюсом.
- •Способи запалювання зварювальної дуги. Ознаки горіння. Стабілізація горіння дуги.
- •Види контролю зварних швів на непроникність.
- •Сутність і технологія автоматичного зварювання порошковим дротом.
- •Особливості металургійних процесів при зварюванні.
- •Будова і обслуговування зварювальних автоматів.
- •Сутність і технологія автоматичного зварювання самозахисним дротом.
- •Структура шва та зона термічного впливу.
- •Будова і обслуговування зварювальних напівавтоматів.
- •Характеристика та зварюваність сталей
- •Виникнення тріщин при зварюванні. Заходи щодо запобігання утворенню тріщин.
- •Машини для кисневого різання. Їх класифікація, типи, характеристики.
- •Високопродуктивні способи зварювання
- •Класифікація сталевих покритих електродів.
- •Основні умови різання металів. Вплив складу сталі на різання.
- •Види захисних газів, їх властивості.
- •Причини виникнення напруг і деформацій при зварюванні та способи їх зменшення.
- •Особливості технології газового зварювання сталі.
- •Зварювальний дріт. Його класифікація і марки.
Готові зварні вироби
Огляд і обмірювання готового виробу є першочерговим і важливим етапом приймального контролю. Найперше оглядають зварні шви і поверхню виробу в зоні термічного впливу. Зовнішній огляд дозволяє знайти такі зовнішні дефекти: підрізи, поверхневі пори та свищі, напливи, пропали, незаварені кратери, тріщини, які виходять на поверхню, а також непровари (у випадку двобічного доступу до зварного з'єднання). При огляді попередньо очищеної від шлаку і бризок поверхні швів і біляшовних зон застосовують лупи і при необхідності додаткове місцеве освітлення. Розміри швів, ширину, висоту посилення, плавність переходу від посилення до основного металу, катет шва перевіряють за допомогою спеціальних шаблонів.
Фізичні основи контролю
Зварні з'єднання багатьох конструкцій, наприклад, газгольдерів, трубопроводів повинні мати не тільки міцність, але й непроникність для рідин і газів. Нещільності зварних з'єднань спричинюють втрату продуктів і небезпеку зараження довкілля. Слід зауважити, що токсичні продукти знищують корозійну стійкість зварних швів, створюють інші порушення, негативно впливають на роботу зварних конструкцій. Якщо до зварних з'єднань ставляться вимоги непроникності для рідин і газів, то надійність зварної конструкції буде характеризуватися герметичністю.
Технологія дугового зварювання міді і її сплавів.
Мідь широко застосовують при виготовленні виробів різного призначення: трубопроводів, хімічної апаратури, електричних пристроїв та ін. Широке використання міді пов'язане з її особливими фізичними властивостями.
Мідь має високу електро- і теплопровідність, корозієстійкість. Густина міді становить 8,93 г/см3, температура плавлення — 1083°С, температура кипіння — 2360°С.
Мідь відноситься до важкозварюваних металів і потребує достатньо високої кваліфікації зварника.
Ручне дугове зварювання міді вугільним або графітовим електродами
Однобічне зварювання міді товщиною до 4 мм виконують без розчищання кромок, а при більшій товщині — з розчищанням кромок під кутом 70-90°. При двобічному зварюванні товщина зварюваних деталей без розчищання може бути збільшена до 6 мм. Щоб уникнути витікання зварної ванни при складанні стикових з'єднань установлюють графітові або азбестові підкладки. В якості присаджувального металу застосовують прямокутні або круглі мідні трубки марок Ml, M2, МЗ або мідь з підвищеним вмістом фосфору (до 0,2%), який є активним розкиснювачем міді (табл. 16.1). Переріз прутка вибирають у межах 20-25 мм2, бо менший переріз призводить до погіршення якості металу шва.
Щоб зменшити окиснення міді і забезпечити переведення оксидів у шлак, необхідно використовувати флюси (табл. 16.2). Флюс насипають на зварюваний метал перед зварюванням, а також уводять нагрітим кінцем прутка у зварну ванну під час зварювання.
Перед початком зварювання виріб підігрівають до температури 400-500°С у спеціальних печах, вугільною дугою або газовим пальником.
Дуже важливо, щоб зварюваний метал добре змочувався рідким металом. Якщо крапля розплавленого металу, потрапляючи на по верхню зварюваного металу набирає кулястоподібної форми, а не розтікається, то зварювання виконувати не можна.
Тому зварюваний метал очищають і прогрівають дугою, а при необхідності виконують попередній або супровідний підігрів.
Зварювання виконують постійним струмом прямої полярності в нижньому положенні. Кут нахилу електрода становить 10-20° від вертикалі; довжина дуги — 20-30 мм при напрузі 30-40 В. Якщо дуга буде короткою, то оксид вуглецю, який утворюється біля вугільного електрода на відстані 12-15 мм, буде взаємодіяти з оксидом міді й призведе до пористості шва. Швидкість зварювання має бути максимальною (не нижче 15 м/год), тому що при малих швидкостях зварювання оксид міді накопичується на межах зерен і мідь стає крихкою. Пруток розташовують під кутом 15-30° до горизонталі перед дугою, а відстань від його кінця до поверхні зварюваного металу повинна становити 5-6 мм. Стикові шви зварюють за один прохід, бо повторне нагрівання призводить до зниження міцності металу. Після зварювання виконують проковування швів і швидке охолодження у воді.
Режими (табл. 16.3), умови і техніку зварювання міді необхідно детально відпрацьовувати на зразках і технологічних пробах.