
- •Суть зварювання і його класифікація.
- •Зварювальна дуга та її будова.
- •Класифікація зварних швів.
- •1.Суть зварювання і його класифікація.
- •2.Запобіжні затвори і зворотні клапани.
- •3.Технологія плазмово-дугового різання металів.
- •Зварні з`єднання. Основні поняття та визначення.
- •Хімічні очисники. Балони. Редуктори.
- •Технологія дугового різання металів. Різання покритими електродами
- •Класифікація зварних швів. Класифікація швів
- •Рукави. Манометри. Балони.
- •Особливості технології зварювання вуглецевих конструкційних сталей.
- •Умовні позначення зварних швів на кресленнях.
- •Класифікація різаків і правила їх користуванням.
- •Особливості технології зварювання легованих сталей.
- •Підготовка металу до зварювання.
- •Зварювальне поглум я. Його види.
- •Властивості чавунів, їх зварюваність.
- •Особливості зварювання чавунів
- •Зварювальний пост і його основні види. Вимоги до зварювального посту.
- •Техніка газового зварювання.
- •Технологія холодного зварювання чавунів.
- •Призначення і будова типового зварювального трансформатора.
- •Кисневе різання, сутність, техніка виконання.
- •Технологія гарячого зварювання чавунів.
- •Призначення і будова типового зварювального випрямляча.
- •Киснево-флюсове різання, сутність, обладнання, технологія.
- •2. З однопровідною подачею флюсу під високим тиском
- •Технологія дугового зварювання алюмінію і його сплавів.
- •Призначення і будова типового зварювального перетворювача.
- •Контроль зовнішнім оглядом і виміром зварних виробів. Контроль зовнішнім оглядом та обміром Процес зварювання
- •Готові зварні вироби
- •Технологія дугового зварювання міді і її сплавів.
- •Ручне дугове зварювання міді покритими електродами
- •Обслуговування джерел живлення. Обов` язки зварника.
- •Класифікація джерел живлення зварювальної дуги.
- •Технологія дугового зварювання титанових і магнієвих сплавів.
- •Вимоги до технології складання титанових виробів і присаджувального матеріалу
- •П риладдя та інструменти зварника.
- •2. Запобіжні затвори і зворотні клапани.
- •3. Забруднення металу шва. Методи боротьби із забрудненнями.
- •Зварювальна дуга та її будова.
- •Зовнішні дефекти, їх причини і способи усунення.
- •Сутність процесу наплавлення. Техніка дугового наплавлення.
- •Характеристики зварювальної дуги.
- •Внутрішні дефекти, їх причини і способи усунення.
- •3. Сутність і технологія автоматичного зварювання в захисних газа
- •Запалювання дуги і техніка маніпулювання електродом.
- •Зварювальники пальники, їх призначення, види, будова.
- •Сутність і технологія автоматичного зварювання під флюсом.
- •Способи запалювання зварювальної дуги. Ознаки горіння. Стабілізація горіння дуги.
- •Види контролю зварних швів на непроникність.
- •Сутність і технологія автоматичного зварювання порошковим дротом.
- •Особливості металургійних процесів при зварюванні.
- •Будова і обслуговування зварювальних автоматів.
- •Сутність і технологія автоматичного зварювання самозахисним дротом.
- •Структура шва та зона термічного впливу.
- •Будова і обслуговування зварювальних напівавтоматів.
- •Характеристика та зварюваність сталей
- •Виникнення тріщин при зварюванні. Заходи щодо запобігання утворенню тріщин.
- •Машини для кисневого різання. Їх класифікація, типи, характеристики.
- •Високопродуктивні способи зварювання
- •Класифікація сталевих покритих електродів.
- •Основні умови різання металів. Вплив складу сталі на різання.
- •Види захисних газів, їх властивості.
- •Причини виникнення напруг і деформацій при зварюванні та способи їх зменшення.
- •Особливості технології газового зварювання сталі.
- •Зварювальний дріт. Його класифікація і марки.
Технологія холодного зварювання чавунів.
Холодне зварювання чавуну дуговим зварюванням без попереднього підігрівання виробу. Для цього найчастіше використовують дугове зварювання стальними електродами, електродами з кольорових металів (мідними, мідно-залізними, мідно-нікелевими) і порошковим дротом.
Зварювання стальними електродами (УОН1 13/15 тощо) застосовують під час ремонту неважливих деталей, які після зварювання не потребують механічної обробки. Більш складні і важливі деталі (станини і рами потужних дизелів, циліндри газоповітродувних машин тощо) ремонтують з установленням на різьбі по кромках деталей стальних шпильок. Спочатку кільцеподібне обварюють шпильки, потім короткими валиками наплавляють усю поверхню кромок і, нарешті, заповнюють увесь об"єм розчищення під шов. Зварюють електродами невеликого діаметра при малій силі струму так, щоб основний метал не встигав розігріватися.
Зварювання електродами з монель-металу (70% Мі, 30% Си) застосовують тоді, коли потрібний м"який метал шва, який легко піддається механічній обробці.
Мідними, міднонікелевими і залізнонікелевими електродами зварюють складні виливки з високоміцного чавуну, в основному тоді, коли після зварювання потрібна механічна обробка.
Хаоадне газове зварювання чавунів.
Холодне зварювання чавуну без попереднього нагрівання застосовують, коли деталі при нагріванні й охолодженні здатні вільно розширюватись і стискатись без появи внутрішніх напруг, а також для приварювання відбитих частин у малогабаритних деталях.
Потужність полум'я повинна бути максимально можливою, щоб забезпечити сповільнене охолодження зварного з'єднання.
Допускається підготовку кромок виконувати механічним способом або розплавленням кромок полум'ям пальника вздовж лінії шва. При цьому розплавлений чавун швидко видаляють присаджувальним прутком (нерозплавленим). Перевага цього способу в тому, що чавун підігрівається і швидкість охолодження зменшується. Крім того, полум'я одночасно видаляє жири, які глибоко проникають у пористий чавун і викликають пористість.
Технологічний процес зварювання без попереднього нагрівання майже аналогічний з процесом гарячого зварювання.
Після закінчення заповнення дефекту пальник протягом 2-3 хв повільно відводять, направляючи полум'я на ділянки, прилягаючі до дефекту.
Деталь або частину деталі із завареною ділянкою для повільного охолодження засипають піском або накривають азбестом.
Білет №7
Призначення і будова типового зварювального трансформатора.
Джерела змінного струму широко використовують для ручного дугового зварювання покритими електродами, на автоматах для зварювання під флюсом, для зварювання неплавкими електродами в інертних газах (алюміній та його сплави), у спеціальних установках і при електрошлаковому зварюванні. Джерела змінного струму порівняно дешеві й надійні у роботі.
Зварювальні трансформатори призначені для зниження напруги з 220 або 380 В до безпечної напруги, але достатньої для легкого запалювання та стійкого горіння електричної дуги (не більше 80 В) регулювання сили зварювального струму залежно від діаметра електродного дроту та товщини зварюваного металу.
Принцип дії трансформатора ґрунтується на явищі електромагнітної індукції. Він складається з корпусу, в середині якого розміщений магнітопровід 1 (осердя), зібраний з тонких (0,5 мм) лакованих пластин електротехнічної сталі (рис. 5.2) і на якому розміщені первинна 3 та вторинна 2 обмотки. Для підвищення коефіцієнта трансформації в трансформаторах ТСК використовують батарею конденсаторів 4, яку вмикають паралельно до первинної обмотки.
Рис. . Зварювальний трансформатор:
а — загальний вигляд; 6 — схема регулювання зварювального струму; в — електрична схема
Якщо по первинній обмотці з більшою кількістю витків пропустити змінний струм (напругою 220 або 380 В), то він буде намагнічувати осердя трансформатора, створюючи в ньому змінний магнітний потік. Впливаючи на вторинну обмотку з меншою кількістю витків цей магнітний потік буде створювати (індукувати) в ній змінний струм меншої напруги але більшої величини. Знижуючи за допомогою трансформатора напругу, у стільки ж разів збільшують струм у вторинному колі, який у 3-6 разів більший первинного.
Котушки первинної обмотки вмикають у мережу змінного струму, а від котушок вторинної обмотки зварювальний струм подається на електрод і виріб. У момент підключення первинної обмотки до електромережі (вторинна обмотка розімкнена) встановлюється режим холостого (неробочого) ходу трансформатора. Напруга вторинної обмотки при холостому ході максимальна; її називають напругою холостого ходу. Відношення напруги первинної обмотки до напруги вторинної при холостому ході називають коефіцієнтом трансформації. Він дорівнює відношенню кількості витків первинної обмотки до кількості витків вторинної. Таким чином у трансформаторах знижується напруга з 220 В або 380 до 60-90 В і їх називають знижувальними. Коли під час запалювання дуги коло вторинної обмотки замикається, то встановлюється режим навантаження.
Зварювальний струм регулюють зміною напруги холостого ходу й опором трансформатора.
Плавне регулювання струму можна забезпечити пересуванням рухомих обмоток за допомогою гвинтового механізму 5 і рукоятки 6, збільшуючи або зменшуючи відстань між первинною або вторинною обмотками. При збільшенні відстані магнітний зв'язок між обмотками зменшується (збільшується індуктивний опір) і, відповідно, зменшується зварювальний струм, а при зменшенні відстані між обмотками — зварювальний струм збільшується.
Регулювання струму можна здійснювати за допомогою введення магнітного шунта між обмотками, що збільшить магнітний потік розсіювання і струм зменшиться. Змінюючи розташування шунта забезпечують плавне регулювання зварювального струму. Для ручного дугового зварювання використовують трансформатори типу ТД, ТДП, ТСП із рухомими котушками; СТШ, ТДМ — із рухомими магнітними шунтами, а також ТСМ — із намоткою кабеля безпосередньо на кожух трансформатора для регулювання струму. Трансформатори деяких типів оснащують пристроями для зниження напруги холостого ходу із збудником-стабілізатором ВСД і конденсаторами для підвищення коефіцієнта потужності. Для механізованого зварювання використовують трансформатори типу ТДФ, ТДФЖ із тиристорним регулюванням. Для електрошлакового зварювання застосовують трансформатори типу ТСШ, ТРМК.